Рішення № 40113890, 06.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12280/14 06.08.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк"

про стягнення 28472,01 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Гаврилиця Д.М. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 06.08.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" 28472,01 грн. заборгованості за договорами № 1031-01 від 31.01.2013р., № РКО-06-30629-1 від 23.04.2014р., № РКО-06-30629-2 від 23.04.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/12280/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2014р.

07.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" надійшов лист про надання витребуваних судом документів, в якому позивач просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" в судове засідання 08.07.2014р. не з'явився, однак, як зазначено вище, позивача просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" у судове засідання 08.07.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/12280/14 від 23.06.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014р. відкладено розгляд справи № 910/12280/14 на 06.08.2014р.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" в судовому засіданні 06.08.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" в судове засідання 06.08.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 30440092.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.08.2014р. за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.08.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-банк" (банк, відповідач) укладено Договори про приймання платежів: Договір №1031-01 від 31.10.2013р.; Договір №РКО-06-30629-1 від 23.04.2014р.; Договір №РКО-06-30629-2 від 23.04.2014р. (надалі - Договори), відповідно до умов яких банк взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта шляхом приймання банком, його філіями та відділеннями на користь клієнта готівкових платежів, що надходять від фізичних осіб та/або суб'єктів господарювання (платників), як оплата за послуги клієнта.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3., 3.4. Договорів, готівкові кошти перераховуються не пізніше наступного банківського дня на рахунок клієнта, що зазначений у пунктах 3.2. Договорів, загальною сумою прийнятих платежів за день з утриманням комісійної винагороди банку. Клієнт самостійно доручає банку самостійно утримувати комісійну винагороду банку з суми прийнятих платежів, розмір якої згідно п. 3.1. Договору становить 1% від суми платежів, прийнятих банком від платників на користь клієнта.

Пунктами 2.1.2 Договорів визначено, що банк зобов'язаний надавати клієнту на наступний день в електронному вигляді на адресу електронної пошти або на паперових носіях дані щодо прийнятих платежів (реєстри, повідомлення, виписки за поточним рахунком тощо).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, відповідно до електронних реєстрів, які були надані відповідачем позивачу відповідно до умов п. 2.1.2. Договорів, 14.05.2014р. відповідачем за Договором №1031-01 від 31.10.2013р. були прийняті від платників на користь позивача платежі на загальну суму 3309,23грн; за Договором №РКО-06-30629-1 від 23.04.2014р. були прийняті від платників на користь позивача платежі на загальну суму 22655,38грн.; за Договором №РКО-06-30629-2 від 23.04.2014р. були прийняті від платників на користь позивача платежі на загальну суму 2795,00грн.

Таким чином, загальний розмір платежів прийнятих відповідачем на користь позивача становить 28759,61 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, відповідно до пунктів 3.1 - 3.4. Договорів, відповідач повинен був не пізніше 15.05.2014р. перерахувати позивачу суми прийнятих за Договорами платежів у розмір 28759,61грн. за відрахуванням комісійної винагороди (1% від суми платежів), проте, в порушення зобов'язань, відповідач у встановлені Договорами строки не перерахував на рахунок позивача прийняті 14.05.2014р. від платників на його користь платежі (за відрахуванням комісійної винагороди) у розмірі 28472,01грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулося до суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" в якому просить суд стягнути з відповідача 28472,01 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначено судом вище, між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-банк" було укладено Договори про приймання платежів: Договір №1031-01 від 31.10.2013р.; Договір №РКО-06-30629-1 від 23.04.2014р.; Договір №РКО-06-30629-2 від 23.04.2014р.

Укладені між сторонами договори за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до електронних реєстрів, відповідачем за Договором №1031-01 від 31.10.2013р. були прийняті від платників на користь позивача платежі на загальну суму 28759,61 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України).

Однак, обраний позивачем спосіб захисту, а саме, вимога про стягнення з відповідача 28472,01 грн. не відповідає змісту порушеного права позивача та не спрямована на захист його порушеного права або законного інтересу.

Так, частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами порушення своїх прав та необхідність їх захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси господарюючих суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, іншими законами.

Також, відповідно до ст. 41 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті.

Даної правової позиції притримується також Вищий господарський суд України у постанові від 07.11.2012 року у справі № 5011-54/5770-2012.

Слід зазначити, що, захист немайнового чи майнового права або законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від вчинення певних дій. При цьому предмет позову кореспондує зі способами захисту права, що визначені в статті 16 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в даній справі, визначений позивачами спосіб захисту в повній мірі має забезпечувати захист його порушеного права та відповідати змісту порушеного права, а також характеру правовідносин, що існують між сторонами спору.

З наведеного вбачається, що належним способом захисту прав позивача, який вважає, що банком безпідставно не здійснено переказ грошових коштів на користь позивача є зобов'язання банку до виконання таких переказів, оскільки обов'язки банків за договорами банківського рахунку полягають саме у виконанні розрахункових документів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права і охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про вирішення спору, обравши спосіб, що відповідатиме змісту порушеного права та характеру правовідносин, що склались між сторонами спору.

Відповідно до пункту 4.3. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" 28472,01 грн.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" про стягнення 28472,01 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.08.2014р.

Суддя О.В.Гулевець