Постанова № 40113814, 29.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/2546/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представників позивача - Звєздай Л.О., Кротенка І.К., Луцика А.М.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року №0001552202/932.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 18 вересня 2014 року №1118/16-03-22-02-12/36965823, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кашкан логістик" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Експрес плюс" за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними у Акті перевірки про заниження податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 222120,00 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Експрес плюс" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, позивач звертав увагу суду на ряд недоліків та описок, які містяться у Акті перевірки та відповіді на заперечення на Акт перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ було отримано та використано при проведенні перевірки Акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11 лютого 2014 року №57/22-03/32887470 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експрес плюс" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ "Авелин" за вересень 2013 року.

За висновками зустрічної звірки контролюючим органом встановлено відсутність ТОВ "Експрес плюс" за юридичною адресою, контролюючому органу не видається можливим встановити, який саме товар було транспортовано між ТОВ "Експрес плюс" та контрагентами та чи було фактичне транспортування, оскільки документи по товарним відносинам не надані.

У зв'язку з вищенаведеним, на думку відповідача, ТОВ "Кашкан логістик" було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ТОВ "Експрес плюс" /а.с. 103-104/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" зареєстровано як юридичну особу 11 березня 2010 року Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 36965823, про що видано свідоцтво серії А01 №354079, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 7/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період 07 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кашкан логістик" (код ЄДРПОУ 36965823) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Кашкан логістик" за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 18 вересня 2014 року №1118/16-03-22-02-12/36965823 /а.с. 12-16/, у якому зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму222120,00 грн, у тому числі за вересень 2013 року на суму 222120,00 грн.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що під час написання Акту перевірки у даті Акту допущено описку, а саме замість 18 квітня 2014 року зазначено 18 вересня 2014 року.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Кременчуцькою ОДПІ було отримано та використано при проведенні перевірки Акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11 лютого 2014 року №57/22-03/32887470 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експрес плюс" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ "Авелин" за вересень 2013 року /а.с. 15/.

Так, контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Експрес плюс" не знаходиться за юридичною адресою /а.с. 15/, не можливо встановити, який саме товар було транспортовано між "ТОВ Експрес плюс" та контрагентами та чи було фактичне транспортування, оскільки документи по товарним відносинам не надані /а.с. 15/.

У Акті перевірки зазначено, що ймовірними ризиковими контрагентами, якими за даними АРМу "Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів" сформовано податкові зобов'язання за вересень 2013 року є ТОВ "Кашкан логістик" (код 36965823) на суму ПДВ 222120,00 грн /а.с. 15/.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що ТОВ "Експрес плюс", якому перераховані відповідні суми податку на додану вартість, який і повинен був сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, та, відповідно, податку до бюджету не сплачувало, що свідчить про невідповідність вимогам Податкового кодексу України всіх податкових накладних, виданих у відповідних періодах, та безпідставність включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Кашкан логістик" /а.с. 15, зворотній бік/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року №0001552202/932, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 333180,00 грн, у тому числі 222120,00 грн за основним платежем, 1110605,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 62/.

За результатами процедури його адміністративного оскарження податковими органами залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 12 травня 2014 року №0001552202/932, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.6. статті 201 вказаного Кодексу визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ТОВ "Експрес плюс" (Підрядник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання підрядних робіт.

Так, судом встановлено, що 29 липня 2013 року між ТОВ "Експрес плюс" (Підрядник) та ТОВ "Кашкан логістик" (Замовник) укладено договір підряду №29-07/13 /а.с. 32-34/, згідно пункту 1.1. умов якого Підрядник зобов'язується виконати власними, а при необхідності - і залученими силами, будівельно-монтажні роботи на об'єкті: "Будівництво складу з адміністративно-побутовими приміщеннями за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 294-а" у відповідності до вимог наданої Замовником документації на виконання робіт в установлений даним Договором строк.

Відповідно до пункту 1.3. умов Договору вичерпний перелік робіт (об'єм, види, зміст) їх вартість зазначаються у кошторисі (складених у відповідності з ДБН), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Порядок здачі-приймання виконаних робіт урегульовано розділом 8 умов Договору, відповідно до умов якого здача-прийняття робіт здійснюється шляхом підписання Актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

27 листопада 2013 року уповноваженими особами ТОВ "Експрес плюс" та ТОВ "Кашкан логістик" підписано Додаткову угоду №1 до Договору підряду від 29 липня 2013 року №29-07/13 /а.с. 35/, згідно якої змінено пункт 3.1. умов Договору, виклавши його у наступній редакції: "загальна сума даного Договору складає 4852026,80 грн, у тому числі ПДВ 808671,13 грн".

На виконання умов вищезазначеного Договору, з урахуванням Додаткової угоди, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкових накладних від 16 вересня 2013 року №9 на загальну суму 500000,00 грн, у тому числі ПДВ 83333,33 грн /а.с. 43/; від 18 вересня 2013 року №10 на загальну суму 500000,00 грн, у тому числі ПДВ 83333,33 грн /а.с. 41/; від 20 вересня 2013 року №11 на загальну суму 332720,00 грн, у тому числі ПДВ 55453,33 грн /а.с. 42/;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року /а.с. 48/;

- акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року /а.с. 49-50/;

- підсумкової відомості ресурсів за вересень 2013 року /а.с. 51-52/;

- розрахунку загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в /а.с. 53/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Експрес плюс" (код ЄДРПОУ 32887470), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Довідка, акт, відомість та розрахунок були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості, одиниці виміру та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Оплата за виконані роботи проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується Актом перевірки /а.с. 14, зворотній бік/.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили виконання робіт у обумовлені строки замовнику, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: виконанням робіт та їх оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

В Акті перевірки працівниками контролюючого органу зазначено про неможливість підтвердження виконання ТОВ "Експрес плюс" підрядних робіт, передбачених договором /а.с. 18/, однак зазначені доводи спростовуються наступними фактами.

Контрагент позивача ТОВ "Експрес плюс" має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури серії АВ №590327, виданої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області строком дії з 13 грудня 2011 року по 31 грудня 2016 року /а.с. 39/.

Також, ТОВ "Експрес плюс" отримано дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки №755.11.12-45.21.1 строком дії з 19 серпня 2011 року по 19 серпня 2016 року /а.с. 38/.

Суд зауважує, що факт отримання 13 грудня 2011 року ліцензії та 19 серпня 2011 року дозволу свідчить про наявність у контрагента позивача ТОВ "Експрес плюс" необхідного обсягу трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для здійснення вказаного виду діяльності, оскільки отриманню ліцензії передує подання ряду документів, зокрема, відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

На підтвердження реальності здійснення підрядних робіт позивачем до позовної заяви додано завірені належним чином копії декларацій про початок виконання будівельних робіт /а.с. 25-26/, про готовність об'єкта до експлуатації /а.с. 27-29/, копії світлин виконання будівельних робіт /а.с. 108-118/.

Із дослідженої у судовому засіданні копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації судом встановлено, що у графі 4 "Інформація про генерального підрядника" зазначено ТОВ "Експрес плюс" /а.с. 27, зворотній бік/.

На підтвердження подальшого використання ТОВ "Кашкан логістик" побудованого приміщення (складу), позивачем також залучено до матеріалів справи копію рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про присвоєння поштової адреси будівлі складу від 23 жовтня 2013 року №691 /а.с. 30/ та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно склад з адміністративно-побутовими приміщеннями /а.с. 31/.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем враховано дані Акту перевірки контрагента позивача ТОВ "Експрес плюс" /а.с. 15/, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту та збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, якщо контролюючим органом встановлено факти порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача або постачальників останніх, негативні наслідки у вигляді визначення ДПІ податкових зобов'язань повинні наставати саме для порушників, а не для позивача, який свої податкові зобов'язання виконав належним чином, сплативши ПДВ в ціні товарів і послуг.

Посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Експрес плюс" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Фактичність виконання робіт ТОВ "Експрес плюс" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "Кашкан логістик" та декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновки перевірки про заниження податку на додану вартість на 222120,00 грн у зв'язку з віднесенням до його складу сум з отриманих робіт (послуг) від ТОВ "Експрес плюс".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 487,20 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від12 травня 2014 року №0001552202/932.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн /чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова