Постанова № 40113428, 21.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 р. Справа № 804/4968/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог від 05.05.2014 року просить суд стягнути кошти Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» з рахунків у банках, обслуговуючих Криворізьке міське комунальне підприємство «Міськліфт», у розмірі податкового боргу на загальну суму 3 390 585,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтованим тим, що відповідачем не здійснюється сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 3 119 434, 29 грн., з земельної плати юридичних осіб у розмірі 1 433,10 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 269 717,75 грн., таким чином вказані суми підлягають примусовому стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 21.07.2014 року до суду було надано клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням позиції, викладеної в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Криворізьке міське комунальне підприємство «Міськліфт» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.06.2004 року та перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено податковим органом за відповідачем рахується податковий боргу з податку на додану вартість в розмірі 3 119 434,29 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених:

- податковими деклараціями з податку на додану вартість від 20.12.2011 року № 9012767096, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 266 344 грн., від 19.01.2012 року № 9013894138, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 327 623 грн., від 20.02.2012 року № 9006814208, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 318 039 грн., від 16.03.2012 року № 9012091547, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 148 073 грн., від 19.04.2012 року № 9020262958, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 89 144 грн., від 18.05.2012 року № 9027688698, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 68 911 грн., від 18.06.2012 № 9034407664, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 58 381 грн., від 16.07.2012 року № 9040927507, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 29 238 грн., від 16.08.2012 року № 9049612597, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 36 818 грн., від 17.09.2012 року № 9056200719, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 23 354 грн., від 12.10.2012 року № 9062545308, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 14 553 грн., від 15.11.2012 року № 9071752861, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 847 грн., від 17.12.2012 року № 9079256673, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4 458 грн., від 16.01.2013 року № 9084848979, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 445 грн., від № 16.02.2013 року № 9007037685, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 999 грн., від 18.03.2013 року № 9013897941, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 451 грн., від 17.04.2013 року № 9021306302, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 6 144 грн., від 16.05.2013 року № 9027975313, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 11 887 грн., від 05.06.2013 року № 9032647253, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 14 203 грн., від 16.07.2013 року № 9042341348, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 980 грн., від 12.08.2013 року № 9049268208, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 218 грн., від 10.09.2013 року № 9056190079, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 122 грн., від 15.10.2013 року № 9064743015, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 283 грн., від 14.11.2013 року № 9072913097, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 270 грн., від 17.12.2013 року № 9080939642, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 172 грн., від 17.01.2014 року № 9087792316, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 784 грн., від 19.02.2014 року № 9008512760, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 819 грн.;

- податковим повідомленням - рішенням від 06.03.2013 року № 0000181502, прийнятим на підставі акту перевірки від 14.02.2013 року № 372/15-1640-152-13427102;

- рішенням від 28.01.2011 року № 1 про розстрочення грошових зобов'язань;

- ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2011 року по справі № 2а-15056/10/0470, якою затверджено умови примирення між Криворізькою центральною ОДПІ та КМКП «Міськліфт» по адміністративній справі № 2а-15056/10/0470;

Заборгованість з земельної плати юридичних осіб у розмірі 1433,10 грн., яка виникла 30.09.2012 року у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених деклараціями від 20.02.2012 року № 9007102481, від 08.05.2013 року № 9026479813.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 269 717, 75 грн., яка виникла 14.06.2011 року в наслідок порушення місячного строку перерахування ПДФО до бюджету, про що свідчить акт перевірки від 02.06.2011 року № 3536/173/13427102.

На підтвердження наявності заборгованості надано відповідні розрахунки та довідки.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.01.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) № 1 відповідно до якого відповідачу надано розстрочення сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 460 024,00 грн. під проценти строком з 30.01.2011 року по 26.12.2011 року.

Згідно рішення про розстрочення грошового зобов'язання від 28.01.2011 року відповідачеві 26.12.2011 року нараховану суму з податку на додану вартість в розмірі 41 820,40 грн., доказів погашення вказаної суми до суду не надано, тому суд вважає, що вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Також судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2011 року по справі № 2а-15056/10/0470 було закрито провадження у зв'язку з примиренням сторін, якою також були затверджені умови примирення. Згідно умов примирення відповідачеві було надано відстрочку та розстрочку по сплаті заборгованості, зокрема з податку на додану вартість в сумі 3 111 766, 86 грн., шляхом сплати заборгованості рівними частинами у розмірі 86 437,97 грн. щомісячно починаючи з 27.01.2012 року.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 113 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Водночас частиною 4 вказаної статті передбачено, що у разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Суд вважає помилковим включення до суми податкового боргу з податку на додану вартість грошових зобов'язань, визначених у мировій угоді, яка була затверджена ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2011 року по справі № 2а-15056/10/0470, оскільки наслідки невиконання умов мирової угоди визначені згідно ч.4 ст. 133 КАС України і не передбачають підстав для подання позовної заяви, як заходу захисту порушеного права позивача внаслідок невиконання умов мирової угоди. Невиконання умов мирової угоди є підставою для поновлення провадження, яке було закрито за результатами примирення сторін.

З наданих до матеріалів справи податкових декларацій з податку на додану вартість, вбачається, що відповідачем самостійно було задекларовано суму грошового зобов'язання з вказаного податку в розмірі 1 466 560 грн., що також відображено в наданих до матеріалів справи розрахунках. Проте в добровільному порядку самостійно задекларовані грошові зобов'язання сплачені не були, що призвело до виникнення заборгованості з вказаного податку.

14.02.2013 року працівниками податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» з питання дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість за період з березня 2010 року по липень 2010 року, про що складено акт № 372/15-1640-152-13427102. Згідно висновків вказаного акту встановлено затримку відповідачем у сплаті узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 984 390 грн., що є порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011 року.

На підставі акту від 14.02.2014 року № 372/15-1640-152-13427102 податковим органом 06.03.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181502, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 196 878 грн., вказана сума була відображена в обліковій картці платника податків.

Таким чином сума нарахованого основного грошового зобов'язання з податку на додану вартість становить 1 705 258, 40 грн., (з яких самостійно визначена сума по податковим деклараціям з податку на додану вартість в розмірі 1 466 560 грн., сума в розмірі 196 878 грн. нарахована згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2013 року № 0000181502 та сума в розмірі 41 820,40 грн. нарахована згідно рішення № 1 від 28.01.2011 року про розстрочення та відстрочення грошового зобов'язання).

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Враховуючи те, що відповідачем не здійснено оплату самостійно нарахованих грошових зобов'язань, йому у відповідності до вимог ст. 129 ПК України нарахована пеня в сумі 116 016,66 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що борг відповідача зі сплати податку на додану вартість складає 1 821 275,06 грн.

Щодо відображених в обліковій картці позивача сплачених сум податку на додану вартість суд зазначає, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Оскільки з судових рішень по справах № 2а-15056/10/0470 та 2а/0470/2081/12 вбачається, що за позивачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник до 01.01.2011 року, тобто раніше ніж за податковими деклараціями 2011-2013 років, а також за податковим повідомленням-рішенням № 0000181502 та рішення № 1 від 28.01.2011 року, суд не може врахувати сплачені суми грошових коштів з податку на додану вартість саме за вказаний податковий борг.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу в розмірі 1 821 275,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2011 року працівниками податкового органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» з питань правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт № 3536/173/13427102. Згідно висновків вказаного акту виявлено порушення п.п.8.1.2, п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: порушено місячний строк перерахування до бюджету ПДФО за 2009 рік, в наслідок чого відповідно до п.п. 129.1.3 п.129.1, п.129.4 ст. 129 Податкового Кодексу України нарахована пеня по податку з доходів фізичних осіб у сумі 269 993,70 грн.

Посилання відповідача на те, що стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб вже стягнуто за судовим рішенням, за яким відкрито виконавче провадження № 4267925 на виконання рішення № 2а/0470/2081/12 судом вважається помилковим з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 2а/0470/2081/12 за позовом прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» про стягнення заборгованості.

Постановою суду від 10.04.2012 року позовні вимоги було задоволено, зокрема присуджено до стягнення заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 214 832,61 грн.

Проаналізувавши підстави стягнення податкового боргу з доходів фізичних осіб в справі № 2а/0470/2081/12 та в даній справі, суд зазначає про відсутність взаємопов'язаності даних сум. Таким чином відсутні підстави для відмови у стягненні податкового боргу з доходів фізичних осіб з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 269 717, 75 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості з земельної плати юридичних осіб судом встановлено наступне.

20.02.2012 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 9007102481, відповідно до якої платником визначено суму грошового зобов'язання з вказаного податку у розмірі 37 278,05 грн. зі сплатою щомісячно в розмірі 3 106,51 грн.

24.09.2012 року відповідачем було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 9058277323, відповідно до якої платником уточнено суму грошового зобов'язання з вказаного податку у розмірі 25 623,05 грн.

24.04.2013 року відповідачем було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, відповідно до якої платником уточнено суму грошового зобов'язання з вказаного податку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не здійснювалась в повному обсязі сплата за землю що стало причиною виникнення податкового богу на суму 1 433,10 грн., що підтверджується також наданими до матеріалів справи довідками про стан заборгованості.

Посилання відповідача не те, що земельна ділянка на якій розташована автостоянка по вул. Спаській, 5а в м. Кривий Ріг до 12.07.2012 року обліковувалась на балансовому обліку відповідача, а з 12.07.2012 року на підставі Наказу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 11.07.2012 року № 90/1-ум «Про передачу окремих основних засобів Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» на балансовий облік управління комунальної власності міста виконкому міської ради» передана на балансовий обліку УКВМ судом вважається безпідставним, оскільки плата за землю здійснюється за фактичне землекористування, проте доказів того, що вказана земельна ділянка не використовується відповідачем суду не надано. Взяття вказаної земельної ділянки на балансовий облік Управлінням комунальної власності міста Кривого Рогу не є підставою для звільнення відповідача від сплати за землю в разі фактичного використання земельної ділянки.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України, визначалось, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

22.08.2002 року позивачем було сформовано першу податкову вимогу № 1/1201 на суму 1 471,69 грн. (отримано відповідачем 22.08.2002 року) та 03.10.2002 року сформовано другу податкову вимогу № 2/1272 на суму 10 094,59 грн. (отримано відповідачем 03.10.2002 року). Станом на момент розгляду справи зазначені вимоги є не відкликаними.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Таким чином матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1 821 275,06 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 269 717, 75 грн. та зі сплати плати за землю в розмірі 1 433,10 грн.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути до бюджету кошти Криворізького міського комунального підприємства «Міськліфт» (код ЄДРПОУ 13427102) з рахунків у банках обслуговуючих Криворізьке міське комунальне підприємство «Міськліфт» (код ЄДРПОУ 13427102) у розмірі податкового боргу на загальну суму 2 092 425,91 грн. (два мільйони дев'яносто дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень 91 коп.), а саме:

- з податку на додану вартість в розмірі 1 821 275,06 грн. (один мільйон вісімсот двадцять одна тисяча двісті сімдесят п'ять гривні 06 коп.);

- з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 269 717, 75 грн. (двісті шістдесят дев'ять тисяч сімсот сімнадцять гривень 75 коп.).

- з земельної плати юридичних осіб на загальну суму 1433,10 грн. (одна тисяча чотириста тридцять три гривні 10 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 21.07.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля