УКРАЇНА
Харківський апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2014 р. Справа № 820/8572/13-а
Головуючий 1 інстанції: Чудних С.О.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.
при секретарі Зарицька Т.В.
за участю:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 820/8572/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування»
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просив визнати незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок № 718/2204/36989451 від 10.08.12 р. та № 1908/22.2-09/34330452 від 17.05.13 р.; визнати незаконними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 823/22.2-19/32440544 від 10.06.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 129/22-03/35690235 від 01.07.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок № 280/226/34655729 від 26.02.13 р. та № 55/224/32228481 від 04.04.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1971/22.10/37883464 від 03.06.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині складання акту перевірки № 628/26-53-22-01-21/31645482 від 10.09.13 р.; скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.09.13 р. № 0005072220 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 13668892,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6834446,0 грн. та № 0005082220 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 14330994,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 716597,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.14 р. по справі № 820/8572/13-а позов був задоволений частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.09.13 р. № 0005072220 та № 0005082220. В іншій частині позовні вимоги були залишені без задоволення.
Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, не погодився з рішенням суду в частині задоволення позову і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.14 р. по справі № 820/8572/13-а в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав і свого представника для участі в судовому засіданні не направив.
Відповідачі заяв про приєднання до апеляційної скарги не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 628/26-53-22-01/31645482 від 10.09.13 р. (т.1 а.с. 30-82) документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.12 р. по 30.06.13 р., яка була проведена ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. За результатами перевірки були встановлені порушення платником податків вимог п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за півріччя 2012 р. в сумі 3215243,0 грн., за три квартали 2012 р. в сумі 3284067,0 грн., за 2012 р. в сумі 14330994,0 грн.; п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України; п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський фінансову звітність в Україні"; п. 2.4 Положення ?Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку?, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ за квітень 2012 р. в сумі 30552,0 грн., за травень 2012 р. в сумі 42722,0 грн., за червень 2012 р. в сумі 20537,0 грн., за липень 2012 р. в сумі 21204,0 грн., за серпень 2012 р. в сумі 22687,0 грн., за вересень 2012 р. в сумі 25770,0 грн., за жовтень 2012 р. в сумі 10454194,0 грн., за листопад 2012 р. в сумі 31623,0 грн., за грудень 2012 р. в сумі 25785,0 грн., за січень 2013 р. в сумі 5197,0 грн., за травень 2013 р. в сумі 2988621,0 грн.; ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку із несвоєчасним отриманням валютних коштів (товару) (т. 1 а.с. 81).
Виявлені порушення перевіряючі пов'язують з безпідставністю формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ "Адель-Україна", ТОВ "Будтерміналс", ТОВ "Діабаз Д", ТОВ "ТП "Інвестором", ТОВ "ТПП "Спектр", ДП "Техно-Буд", ТОВ "Форест 2010", ТОВ "Супутник", ТОВ "Фірма "Спец майстер", ТОВ "Металліка-3" та ПП "Промтранспоставка", оскільки не підтверджена їх реальність. Дані висновки відповідача ґрунтувалися на інформації, отримані від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій із контрагентами.
Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем були укладені з ТОВ "Адель-Україна" (виконавець) договір № 215 від 21.05.12 р. (т. 4 арк. справи 46-47), предметом якого було виготовлення продукції із давальницької сировини; з ТОВ "Будтерміналс" договір № 35/18 від 16.05.12 р. (т. 6 арк. справи 109-110) про виробництво продукції; з ТОВ "ТП "Інвестпром" договір № 060409 від 06.04.09 р. про закупівлю запасних частин до станків; з ТОВ "Форест 2010" договір № 312 від 10.01.12 р. (т. 6 арк. справи 66-67) про виробництво продукції з давальницької сировини; з ПП ?Промтранспоставка" (виконавець) договір № 17/06 від 17.06.10 р. (т. 12 арк. справи 48-50) про надання послуг по перевезенню чи організації перевезення товару автомобільним транспортом по території України, виконання яких підтверджується специфікаціями, актами виконаних робіт, актами передачі-приймання технічної документації, актами приймання-передачі матеріалів, актами приймання-передачі продукції, актами виконаних робіт, актами використання давальницької сировини та податковими накладними, що наявні в матеріалах справи. Також суд першої інстанції зазначив, що позивач здійснював господарські операції з ТОВ "Діабаз Д" (т. 12 арк. справи 132-137), з ТОВ "ТПП "Спектр" (т. 12 арк. справи 73-92), з ДП "Техно-Буд" (т. 12 арк. справи 139-216), з ТОВ "Фірма "Спецмайстер" (т. 12 арк. справи 60-62), з ТОВ "Металліка-3" (т. 12 арк. справи 67-72), з ТОВ "Супутник" (т. 12 арк. справи 63-66), реальність яких підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, ТТН. Оплата за отримані товари та послуги підтверджується платіжними дорученнями, банківськими відомостями та оборотно-сальдовими відомостями (т. 5 а.с. 1-237).
На підтвердження висновків суду першої інстанції про реальність здійснених господарських операцій та правомірність формування по них валових витрат та податного кредиту в постанові суду процитований зміст ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п. 2.4 ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", п. 14.1.181, п. 14.1.156 ст. 14, п. 22.1 ст. 22, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 138.2 ст. 138 ПК України і зазначено, що за вказаними господарськими операціями були належним чином оформлені документи і сторони претензій одна до одної не мали.
Крім того суд першої інстанції вказав на те, що є безпідставним посилання ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на акти перевірок, отримані ним від інших органів ДПС, оскільки отримана інформація лише свідчить про неможливість провести зустрічну звірку окремого контрагента, а тому фактично контрагенти позивача не перевірялися, документи первинного та бухгалтерського обліку досліджені не були, а тому лише даний акт не може свідчити про нереальність правовідносин між позивачем та контрагентами, зауважень до первинної документації, наданої позивачем під час проведення перевірки, чи про їх недостатність відповідачем в акті перевірки не зроблено. Крім того, суд першої інстанції визнав достатнім та допустимим доказом висновок судової економічної експертизи Полтавського відділення при Харківському НДІ судових експертиз № 174 від 11.03.14 р.
Зважаючи на те, що на момент укладення спірних правочинів ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", ТОВ "Адель-Україна", ТОВ "Будтерміналс", ТОВ "Діабаз Д", ТОВ "ТП "Інвестором", ТОВ "ТПП "Спектр", ДП "Техно-Буд", ТОВ "Форест 2010", ТОВ "Супутник", ТОВ "Фірма "Спец майстер" та ПП "Промтранспоставка" були зареєстровані у встановленому порядку платниками ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ, а тому судом першої інстанції був зроблений висновок про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень, які підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що залучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що позивач уклав з ТОВ "Адель-Україна" (виконавець) договір № 215 від 21.05.12 р. (т. 4 арк. справи 46-47), предметом якого було виготовлення із сировини та матеріалів замовника продукції згідно специфікацій. Договором передбачено, що запуск замовлення у виробництва кожної партії продукції проводиться на підставі підписаних специфікацій з визначенням строків виготовлення та передачею технічної документації. Передача готової продукції передбачена за актами приймання-передачі. Сторони також узгодили, що вартість робіт по виготовленню товарів визначається специфікаціями на кожну партію.
Слід вказати на те, що поняття операції з давальницькою сировиною визначено у п. 14.1.134 ст. 14 ПК України, де зазначено, що операція з давальницькою сировиною - це операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. В п. 14.1.41 вказаної норми вказано, що давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20% загальної вартості готової продукції.
Законодавець також передбачив, що правові відносини між замовником та виконавцем оформлюються відповідним договором. Договір на переробку сировини належить до договорів підряду, за яким одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України). В умовах договору має бути передбачені строки виконання робіт (послуг) та умови розрахунків за виконану роботу (послугу). Крім того, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України).
Передача сировини для перероблення оформляється актом приймання-передачі та видатковою накладною. Після закінчення процесу переробки складається акт про виконані роботи та надається звіт про фактичне використання сировини у кількісному вимірі. Передача готової продукції виконавцем замовнику відбувається також за актом приймання-передачі, в якому зазначається кількість готової продукції, залишків та відходів переробки.
З наданих до матеріалів справи документів по вищевказаному договору вбачається, що в специфікації відсутні конкретні строки виконання робіт, а лише вказаний період жовтень-листопад 2012 р. Також в самому договорі відсутні ціна роботи або спосіб її визначення, як передбачено в ст. 843 ЦК України, оскільки лише в специфікації вказана загальна вартість робіт в сумі 33359775,24 грн. (ПДВ 5559962,54 грн.). Крім того, позивачем до матеріалів справи не надані акти прийому-передачі виготовленої продукції з відомостями про залишки та відходи переробки.
Також слід відмітити, що в інформації, отриманій ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від ДПІ у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, ТОВ "Адель-Україна" здійснює діяльність по неспеціалізованій оптовій торгівлі, комп'ютерному програмуванню, консультуванню з питань інформації та іншої діяльності у сфері інформаційних технологій та комп'ютерних систем. Дані про наявність у цього господарюючого суб'єкта виробничих потужностей для виготовлення виробів з металу за переліком та в кількості, вказаних у специфікації, не підтверджені. Оскільки позивач за актом № 1 від 04.06.12 р. прийому-передачі матеріалів передав на переробку металопрокат, поковки та інші матеріали, які в подальшому могли бути оброблені виключно на спеціальному устаткуванні з використанням відповідного обладнання, у відсутності такого обладнання та виробничих потужностей твердження позивача про те, що ТОВ "Адель-Україна" виготовило з переданих матеріалів продукцію, перелічену в актах прийому-передачі продукції № 1 від 22.10.12 р., № 2 від 23.10.12 р., № 3 від 24.10.12 р., № 4 від 25.10.12 р., № 5 від 26.10.12 р., № 6 від 29.10.12 р., № 7 від 30.10.12 р., № 8 від 31.10.12 р., є недоведеними належними та допустимими доказами.
Крім того слід вказати на те, що до матеріалів справи не надані докази переміщення матеріалів від позивача, фактичне місце розташування якого є: м. Харків, вул. Киргизька, 19, до виконавця робіт, юридична адреса якого: м. Київ, вул. Киквидзе, 18 (податкова адреса: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 93), з урахуванням об'єму вантажу та його ваги, що спростовує твердження позивача про те, що ТОВ "Адель-Україна" отримало від позивача матеріали, виготовило з них продукцію і відвантажило її позивачу.
Договір аналогічного змісту № 35/18 від 16.05.12 р. був укладений позивачем з ТОВ "Будтерміналс" (т. 6 арк. справи 109-110), в специфікації до якого відсутні конкретні строки виконання робіт, а лише вказаний період жовтень-листопад 2012 р., і зазначена загальна вартість робіт в сумі 29184293,21 грн. (ПДВ 4864048,87 грн.). При цьому в актах прийому-передачі виготовленої продукції відсутні дані про залишки та відходи переробки.
За інформацією, отриманою ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від ДПІ у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, ТОВ "Будтерміналс" зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Киквидзе, 11 (в договорі зазначена юридична адреса: м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 9, офіс 4), де відсутні виробничі потужності, спеціальне устаткування та прилади для переробки матеріалів, переданих позивачем на переробку за актом № 1 від 04.06.12 р. Вказане підприємство здійснює діяльність по неспеціалізованій оптовій торгівлі, комп'ютерному програмуванню, консультуванню з питань інформації та іншої діяльності у сфері інформаційних технологій та комп'ютерних систем.
Як вбачається з вказаного акту № 1 від 04.06.12 р., для виготовлення виробів, перелічених в актах прийому-передачі продукції № 1 від 15.10.12 р., № 2 від 16.10.12 р., № 3 від 17.10.12 р., № 4 від 18.10.12 р., № 5 від19.10.12 р., № 6 від 22.10.12 р., № 7 від 23.10.12 р., були передані металопрокат та інші матеріали, для обробки яких було необхідне устаткування та спеціалісти відповідних спеціальностей, що позивач не спростував. У відсутності у виконавця необхідних виробничих потужностей та робочої сили твердження позивача про те, що виготовлення продукції здійснено саме ТОВ "Будтерміналс" є недоведеними.
Крім того слід вказати на те, що до матеріалів справи не надані докази переміщення матеріалів від позивача, фактичне місце розташування якого є: м. Харків, вул. Киргизька, 19, до виконавця робіт, юридична адреса якого: м. Київ, вул. Киквидзе, 11 (в договорі зазначена юридична адреса: м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 9, офіс 4), з урахуванням об'єму вантажу та його ваги, що спростовує твердження позивача про те, що ТОВ "Будтерміналс" отримало від позивача матеріали, виготовило з них продукцію і відвантажило її позивачу.
Виготовлення продукції з матеріалів позивача передбачено договором № 312 від 10.01.12 р., укладеним позивачем з ТОВ "Форест 2010" (т. 6 арк. справи 66-67), у специфікації до якого не вказаний конкретний строк виготовлення продукції, а лише зазначений 3 квартал, і вказана загальна вартість робіт в сумі 17931727,3 грн. (ПДВ 2988621,22 грн.). В актах прийому-передачі виготовленої продукції відсутні дані про залишки та відходи переробки.
За інформацією, отриманою ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від ДПІ Дзержинського району м. Харкова, ТОВ "Форест 2010" зареєстроване за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 601, здійснює діяльність у сфері будівництва будівель, роздрібної торгівлі і неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, інших видах оптової торгівлі, посередництва у спеціалізованій торгівлі іншими товарами. Даних про наявність у вказаного господарюючого суб'єкта виробничих потужностей для виготовлення продукції, переліченої у специфікації, з переданого позивачем металопрокату та поковок, не зазначено (відсутні власні або орендовані цехи та устаткування для обробки металу).
Крім того слід вказати на те, що до матеріалів справи не надані докази переміщення матеріалів від позивача, фактичне місце розташування якого є: м. Харків, вул. Киргизька, 19, до виконавця робіт, з урахуванням об'єму вантажу та його ваги, що спростовує твердження позивача про те, що ТОВ "Форест 2010" отримало від позивача матеріали, виготовило з них продукцію і відвантажило її позивачу.
Також слід зауважити, що твердження суду першої інстанції про те, що ним був досліджений укладений позивачем з ТОВ "ТП "Інвестпром" договір № 060409 від 06.04.09 р., проте такого договору до матеріалів справи не надано, а тому і його дослідження не відбувалося.
У період, що перевірявся, позивачем з ПП ?Промтранспоставка" (виконавець) був укладений договір № 17/06 від 17.06.10 р. (т. 12 арк. справи 48-50), предметом якого є надання послуг по перевезенню та/або організації перевезення автомобільним транспортом по території України вантажів, які довірив виконавцю замовник, відповідно отриманих від останнього замовлень, в яких мають визначатися дата подання замовлення; найменування вантажу; маса або об'єм вантажу; кількість і тип транспортних засобів, необхідних для перевезення; найменування вантажовідправника; пункту завантаження (місцезнаходження вантажу); дата та час навантаження та розвантаження; найменування вантажоотримувача; пункт призначення (кінцевий пункт доставки); строк виконання перевезення; особливі умови вантажовідправника; вартість послуг за перевезення. Вказаним договором передбачено надання замовником виконавцю ТТН та інших документів, необхідних для безперешкодного переміщення вантажів. Виконання послуг по перевезенню оформлюється актом виконання робіт. В договорі також передбачено, що він діє до 31.12.10 р. з можливістю його пролонгації на один рік. Тобто даний договір міг бути подовжений до 31.12.11 р. Даних про те, що цей договір був подовжений ще на один рік, тобто до 31.12.12 р., матеріали справи не містять.
На підтвердження виконання перевезення та/або організації перевезення автомобільним транспортом до матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт № П-120831/9 (за рахунком № П-00002342 від 31.08.12 р.) про надання транспортно-експедиційних послуг м. Харків - м. Старобешево - м. Харків, № П-120904/13 (за рахунком № П-002382/1 від 04.09.12 р.) про надання транспортно-експедиційних послуг м. Харків - м. Дніпропетровськ - м. Новомосковськ - м. Харків, № П-120922/2 (за рахунком № П-002479/3 від 21.09.12 р.) про надання транспортно-експедиційних послуг м. Харків - м. Старобешево - м. Харків на загальну суму 25800,0 грн. (ПДВ 21500,01 грн.). Проте в матеріалах справи відсутні заявки на вказані перевезення з визначенням дати подання замовлення; найменування вантажу; маси або об'єму вантажу; кількості і типу транспортних засобів, необхідних для перевезення; найменування вантажовідправника; пункту завантаження (місцезнаходження вантажу); дати та часу навантаження та розвантаження; найменування вантажоотримувача; пункту призначення (кінцевого пункту доставки); строку виконання перевезення; особливих умов вантажовідправника; вартості послуг за перевезення. Також відсутні документи на підтвердження фактичного здійснення перевезень або їх організацію (ТТН, подорожні листи, докази наявності власного або орендованого автотранспорту, укладання договорів з перевізниками на перевезення), як це передбачено Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність», де зазначено, що транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Відсутність доказів того, що транспортно-експедиційні послуги були надані і зважаючи на те, що суттєвою умовою договору підряду (надання послуг) є ціна робіт, то у відсутності узгодженої умови про ціну робіт слід вважати даний договір таким, що суперечить приписам п. 1 ст. 203 ЦК України, а тому до цих операцій слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України і у позивача не існувало законних підстав формувати по ним валові витрати та податковий кредит.
У період, що перевірявся, позивач придбав у ТОВ "Діабаз Д" (т. 12 арк. справи 132-137) гайки на загальну суму 3421,15 грн. (ПДВ 570,19 грн.), що відображено у видаткових накладних № 110712-03 від 11.07.12 р. (на підставі рахунку № 1711 від 04.07.12 р.) та № 30812-11 від 03.08.12 р. (на підставі рахунку № 1965 від 25.07.12 р.). Як наполягає позивач, по вказаним операціям він отримав від продавця податкові накладні № 271 від 31.07.12 р. та № 46 від 06.07.12 р.
Порушення позивачем податкового законодавства по операції з ТОВ "Діабаз Д" відповідач пов'язує з неможливістю підтвердження фактичного здійснення операцій по ланцюгу постачання товару з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями.
Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписам п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, рахунок на оплату на оплату № 1711 на суму 2972,16 грн. був виписаний 04.07.12 р., видаткова накладна № 110712-03 на таку ж суму поставки виписана 11.07.12 р., а податкова накладна № 46 датована 06.07.12 р. Рахунок на оплату 448,99 грн. № 1965 був виписаний 25.07.12 р.,видаткова накладна № 30812-11 виписана 03.08.12 р., а податкова накладна № 271 датована 31.07.12 р.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач придбав у ТОВ "ТПП "Спектр" (т. 12 арк. справи 73-92) вал-шестерню, вал до верстату, шестерню до верстату, насос, гвинт поперечної подачі супорту, блок-шестерню, диски, кільця на підставі видаткових накладних № РН-0001356 від 26.10.12 р., № РН-0001387 від 31.10.12 р., № РН-0001232 від 03.10.12 р., № РН-0001233 від 03.10.12 р., № РН-0001254 від 05.10.12 р., від 20.09.12 р. № РН-0001184 та № РН-0001182 на загальну суму 40427,4 грн. (ПДВ 6737,9 грн.). Податковий кредит позивачем був сформований на підставі отриманих від постачальника податкових накладних від 22.10.12 р. № 120 та № 119, від 02.10.12 р. № 10, № 9 та № 8, № 85 від 19.09.12 р., № 31 від 07.09.12 р.
У період, що перевірявся, позивач придбав у ДП "Техно-Буд" (т. 12 арк. справи 139-216) клапан електромагнітний газовий, розвантажувальний клапан, насос, трансформатор, автомат, реле, пакетний вимикач перемикач, сигнальну арматуру, кабель, механізм електричний, датчик, вимикачі та інші товари, перелічені у видаткових накладних № ДП-19041 від 19.04.12 р.; від 22.05.12 р. № ДП-22062 та № ДП-22051; від 29.05.12 р. № ДП-29052 та № 33-0000001; № ДП-18052 від 18.05.12 р.; № ДП-05061 від 05.06.12 р.; № ДП-13061 від 13.06.12 р.; від 14.06.12 р. № ДП-14066 та № ДП-14064; № ДП-19061 від 19.06.12 р.; № ДП-02071 від 02.07.12 р.; № ДП-12072 від 12.07.12 р.; № ДП-06072 від 06.07.12 р.; № ДП-23072 від 23.07.12 р.; № ДП-01082 від 01.08.12 р.; № ДП-0281 від 02.08.12 р.; від 13.08.12 р. № ДП-13082 та № ДП-13081; № ДП-09082 від 09.08.12 р.; № ДП-04091 від 04.09.12 р.; № ДП-18091 від 18.09.12 р.; № ДП-26093 від 26.09.12 р.; № ДП-09101 від 09.10.12 р.; № ДП-21111 від 21.11.12 р.; № ДП-05121 від 05.12.12 р.; № ДП-28121 від 28.12.12 р. Податковий кредит по вказаним поставкам позивач сформував на підставі податкових накладних № 17 від 13.03.12 р., № 2 від 04.04.12 р., № 20 від 30.03.12 р., № 1 від 04.04.12 р., № 28 від 12.04.12 р., № 7 від 10.05.12 р., № 3 від 21.05.12 р., № 16 від 17.05.12 р., від 24.05.12 р. № 26 та № 69, № 8 від 08.06.12 р., від 05.06.12 р. № 4 та № 12, № 37 від 14.06.12 р., № 23 від 11.07.12 р., від 31.07.12 р. № 58, № 59 та № 79, № 1 від 01.08.12 р.,№ 8 від 09.08.12 р., № 68 від 22.08.12 р.,№ 20 від 07.09.12 р., № 49 від 19.09.12 р., № 76 від 27.09.12 р., № 31 від 19.11.12 р., № 32 від 21.11.12 р., № 38 від 24.12.12 р.,№ 47 від 27.12.12 р.
У період, що перевірявся, позивач придбав у ТОВ "Фірма "Спецмайстер" (т. 12 арк. справи 60-62) костюми чоловічі на загальну суму 70212,0 грн. (ПДВ 11702,0 грн.) по видатковій накладній № РН-0000867 від 25.06.12 р. і отримав податкову накладну № 39 від 11.06.12 р.
У період, що перевірявся, позивач придбав у ТОВ "Металліка-3" (т. 12 арк. справи 67-72) круги та полоси, вказані у видаткових накладних від 26.04.12 р. № 348 та № 349 на загальну суму 5883,0 грн. (ПДВ 980,5 грн.), і отримав податкові накладні від 20.04.12 р. № 64 та № 65, які сформували податковий кредит по вказаній операції.
Слід зауважити, що доказів того, поставки на вказані суми були оплачені, позивач до матеріалів справи не надав. Також не надані документи на підтвердження оприбуткування товару та використання його у власній господарській діяльності. Оскільки відсутні докази наявності першої події для встановлення дати виникнення права у позивача на формування податкового кредиту по вказаним операціям, то слід вважати висновки акту перевірки в цій частині правомірними.
Залучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що позивач придбав у ТОВ "Супутник" (т. 12 арк. справи 63-66) трубу на загальну суму 139795,02 грн. (ПДВ 23299,17 грн.), яку отримав за видатковою накладною № СП-00122 від 24.12.12 р., і по цій операції була виписана податкова накладна № 417 від 24.12.12 р. Доказом перевезення вантажу власним транспортом позивача надана ТТН б/н від 26.12.12 р.
Слід відмітити, що вказана ТТН не містить даних про подорожній лист, до якого вона була виписана, інформації про пункт розвантаження, прізвищ осіб, які видали товар, прийняли його, даних довіреності на отримання вантажу, що унеможливлює прийняття вказаного документу в якості належного та допустимого доказу на підтвердження переміщення труби до позивача.
Колегія суддів також вважає необхідним вказати на те, що в позові позивач просив визнати незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок № 718/2204/36989451 від 10.08.12 р. та № 1908/22.2-09/34330452 від 17.05.13 р.; визнати незаконними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 823/22.2-19/32440544 від 10.06.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 129/22-03/35690235 від 01.07.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок № 280/226/34655729 від 26.02.13 р. та № 55/224/32228481 від 04.04.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1971/22.10/37883464 від 03.06.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині складання акту перевірки № 628/26-53-22-01-21/31645482 від 10.09.13 р. Проте ні в позові, ні в подальших документах позивач не вказав яке відношення перелічені перевірки мають до нього, яким чином порушують його права.
Відповідно приписам ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Оскільки позивач не вказав яким чином перелічені відповідачі порушили його права при проведенні перевірок інших платників податків, то позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, слід зробити висновок про те, що при прийнятті постанови від 10.04.14 р. по справі № 820/8572/13-а суд першої інстанції не дослідив належним чином наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку і дав їм невірну правову оцінку, що свідчить про наявність підстав для скасування судового рішення і прийняття нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 820/8572/13-а - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 820/8572/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" про визнання незаконними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок № 718/2204/36989451 від 10.08.12 р. та № 1908/22.2-09/34330452 від 17.05.13 р.; визнання незаконними дій Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 823/22.2-19/32440544 від 10.06.13 р.; визнання незаконними дій ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 129/22-03/35690235 від 01.07.13 р.; визнання незаконними дій ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок № 280/226/34655729 від 26.02.13 р. та № 55/224/32228481 від 04.04.13 р.; визнання незаконними дій ДПІ у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві в частині складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1971/22.10/37883464 від 03.06.13 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині складання акту перевірки № 628/26-53-22-01-21/31645482 від 10.09.13 р.; скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.09.13 р. № 0005072220 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 13668892,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6834446,0 грн. та № 0005082220 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 14330994,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 716597,0 грн.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.08.2014 року.
Судове рішення № 40113293, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/8572/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: