Ухвала суду № 40110994, 06.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5140/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В. В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н. В.,

Гром Л. М.

при секретарі: Корінець Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іміда Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іміда Трейд» до Заступника начальника Київської міжрегіональної митниці Лебединської Наталії Василівни, Київської міжрегіональної митниці про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Іміда Трейд»(далі - ТОВ «Іміда Трейд») звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Заступника начальника Київської міжрегіональної митниці Лебединської Наталії Василівни, Київської міжрегіональної митниці, в якому просило:

- визнанати неправомірною бездіяльність посадових осіб Міністерства доходів і зборів в особі Заступника начальника Київської міжрегіональної митниці Лебединської Наталії Василівни щодо прийняття рішення про відкликання митної декларації №100250001/2014/009797

- зобов'язати Київськоу міжрегіональну митницу відкликати митну декларацію №100250001/2014/009797.

Постановою Окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у задоволенні позовних вимоги - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.08.2013 р. між ТОВ «Іміда Трейд» (покупець) та Компанією «Mikten Limited» (продавець) укладено контракт № ML-IMT/01-08-13, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує і приймає продукцію виробництва продавця чи компаній міжнародної групи компаній, до складу якої він входить («Товар»), в кількості та асортименті, що визначаються згідно Додаткових угод («Специфікації»), які додаються до цього контракту, періодично узгоджуються сторонами та є невід'ємною частиною цього контракту (а. с.8-13).

Відповідно до Додаткової угоди від 24.01.2014 р. № 21 до Контракту № ML-IMT/01-08-13 позивачем замовлена партія товару (а. с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2014 р. до зони митного контролю ВМО №1м/п «Західний» доставлено транспортний засіб державний номер ВС 1436ЕВ/ВС1227ХР з вантажем.

З огляду на зазначене, ТОВ «Іміда Трейд» подано декларацію у паперовому вигляді № 10025001/2014/009797 від 27.03.2014 р. та товаросупровідні документи на товар, який заявлений в режимі імпорт - 40 товар «народного вжитку», заявлено митну вартість за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів які імпортуються.

Відповідно до листа 28.03.2014 р. №11/28-14 Компанія «Mikten Limited» повідомила позивача, що працівниками складу в Польщі помилково завантажено в машини товар, підготовлений до відправки для іншої компанії (а. с. 14).

Також, в зазначеному вище листі Компанією «Mikten Limited» запропоновано позивачу варіанти вирішення даної ситуації: повернути товар на склад в Польщу (контрагентом взято на себе зобов'язання компенсувати всі затрати); купити доставлений товар (а. с. 14).

28.03.2014 р. факсимільним листом № 28-03/14 позивачем повідомлено Київську міжрегіональну митницю про помилково направлений товар та просив анулювати подану митну декларацію та розвантажити товар до повного з'ясування обставин (а. с. 15).

Згідно листа від 07.04.2014 р. № 4291/1/26-70-61-04 Київська міжрегіональна митниця повідомила, що під час здійснення митного контролю товарів задекларований товар направлено до повного митного огляду. Починаючи з 27.03.2014 р. декларантом (позивачем) не було пред'явлено транспортний засіб для проведення митного огляду товарів, які знаходяться в транспортному засобі (а. 25).

Тільки 09.04.2014 р. декларантом (позивачем) подано заяву про визнання недійсною митної декларації №10025001/2014/009797 від 27.03.2014р (а. с. 17).

10.04.2014 р. Київська міжрегіональна митниця повідомила, що відкликання поданої декларації відповідно до абзацу 2 пункту 34 Положення про митні декларації неможливе. У відповідності до митного режиму імпорту, згідно з пунктом 1 статті 71 Митного кодексу України на даний час митний огляд товару не завершено та існують підстави вважати, що такий товар переміщується через митний кордон України з порушенням митних правил, тому питання здійснення митного оформлення у митному режимі митного складу розглянуте бути не може (а. с. 27-28).

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Статтею 52 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені вимоги заявлення митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частиною 8 статті 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, з 27.03.2014 р. позивачем не було пред'явлено транспортний засіб для проведення митного огляду товарів, які знаходяться в транспортному засобі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 МК України позивач не скористався своїм правом та не здійснив фізичний огляд товарів, щоб пересвідчитись у відповідності опису товарів зазначених у товаросупровідних документах з наявним товаром.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Згідно з п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450, митна декларація на паперовому носiї вважається оформленою за наявностi на всiх її аркушах вiдбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявностi внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення вiдмiтки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у вiзуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматi, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим пiдписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Судом першої інстанції встановлено, що декларація № 100250001/2014/009797 ТОВ «Іміда Трейд» (декларанта) прийнята Київською міжрегіональною митницею до митного оформлення та товаросупровідні документи на товар, що підтверджується відбитком номерної печатки посадової особи митного органу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту прийняття митної декларації (проставляння відміток на бланку митної декларації та внесення відповідних записів у документи митного органу) посадовою особою митного органу декларація є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення і саме з цього моменту декларант несе відповідальність, за повноту та достовірність відомостей, заявлених ним у митній декларації.

Таким чином, зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускається.

Судом першої інстанції встановлено, що огляд вантажу завершений, а тому є всі підстави вважати, що вантаж переміщується через митний кордон України з порушенням митних правил внаслідок чого митний орган має право застосувати санкції передбачені Митним кодексом України.

У п. 34 Положення про митні декларації передбачено, що не дозволяється внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів.

Згідно ч. 1 ст. 200 МК України після надання органом доходів і зборів дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З огляду на зазначене, ТОВ «Іміда Трейд» зобов'язаний був доставити та забезпечити перебування транспортного засобу разом з товаром у визначене місце органом доходів і зборів до прибуття посадових осіб митного органу, проте ТОВ «Іміда Трейд» нне повідомив де знаходиться транспортний засіб.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про правомірність дій відповідача, а тому підстав для визнання протиправної бездіяльності посадових осіб Київської міжрегіональної митниці не вбачає.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що вимога про зобов'язання відповідача відкликати митну декларацію №100250001/2014/009797 є похідною від первинної вимоги, а тому задоволенню також не підлягає.

Також, колегія суддів звертає увагу, що, виходячи зі змісту п. п. 8.1. та 8.3. контракту від 01.08.2013 р. № ML-IMT/01-08-13, питання про помилковості направлення товару позивач має вирішувати безпосередньо з контрагентом який направив не той товар, оскільки позивачем було подано митну декларацію до митного органу і саме з цього моменту декларант несе відповідальність, за повноту та достовірність відомостей, заявлених ним у митній декларації.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іміда Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2014 року.

Головуючий суддя: Л.В.Бєлова

Судді: Н. В. Безименна ,

Л. М. Гром

.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Гром Л.М.