Ухвала суду № 40108650, 04.08.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16730/14-ц

Провадження № 2-о/127/662/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - факту постійного проживання у визначеному місці.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення фактів, що має юридичне значення, судом враховано, що дана заява має відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленої ст. 119 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченими ст. 258 ЦПК України.

На що також звернув увагу Верховний Суд України в Постанові Пленуму № 5 від 31.03.1995 року (із змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

В порушення п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України заявником в заяві чітко не зазначено мету встановлення факту постійного проживання у визначеному місці. Із заяви вбачається, що заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, зазначаючи при цьому зокрема, що «встановлення факту проживання впливає й на інші обставини, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб», що унеможливлює визначення заінтересованих осіб по даній справі, оскільки саме в залежності від мети встановлення фактів визначається коло заінтересованих осіб.

В порушення п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України заява не містить виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, зокрема, щодо необхідності встановлення факту семирічного проживання; наявність підстав для звільнення від доказування.

В порушення вимог чинного законодавства України заявником до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» перевірка повноти сплати судового збору здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Згідно Закону України «Про судовий збір» останній сплачується за подання заяви у справах в порядку окремого провадження в розмірі, що становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно, розмір судового збору на момент звернення заявника до суду становить 121, 80 гривень.

В зв'язку з цим, заявнику необхідно здійснити оплату судового збору в розмірі 121, 80 гривень.

Розрахунковий рахунок для зарахування судового збору: одержувач: УДКСУ у м. Вінниці (м. Вінниці) 22030001, код ЗКПО 38054707, банк одержувача: ГУ ДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, р/р 31215206700002.

Застосовуючи аналогію закону до заяви про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці, за наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави для залишення заяви без руху, яка не відповідає вимогам ЦПК України і застосовує наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 121, 258 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати заявнику строк на протязі двох днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, зокрема, шляхом cплати судового збору і надання суду оригіналу квитанції, в іншому випадку заява буде вважатись не поданою та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: