Рішення № 40108035, 29.07.2014, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р. Справа № 370/1899/13-ц

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Лизі Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи Відділ Держзмагенства у Макарівському районі Київської області, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідна земля» про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок та їх скасування ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Макарівського районного суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до договору дарування від 08.04.2010 року його матір ОСОБА_5 подарувала йому житловий будинок в АДРЕСА_1. Як зазначено у договорі , домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га , цільове призначення ОЖБ та знаходиться у дарувальниці у користуванні. На підставі довідки Вишівської сільської ради Макарівського району №1121 від 13.09.2010 року за громадянкою ОСОБА_5 відповідно до господарської книги та рішення сільської ради №256-28-V від 16 лютого 2010 року про передачу земельної ділянки рахувалось ще ділянка площею 0,180 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Рішенням Вишівської сільської ради №17-03-VI від 06.01.2011 року йому передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,4301 га з яких 0,2500 га для ОЖБ та 0,1801 га - для ОСГ. Коли ж він звернувся до ТОВ «Рідна земля» для розробки технічної документації, то йому повідомили про існування взаємного перекриття ( накладання) з суміжними земельними ділянками відповідачки по справі. Земельна ділянка відповідачки ОСОБА_2 була їй подарована 12.10.2007 року громадянкою ОСОБА_6 Громадянка ОСОБА_6 отримала державний акт на право приватної власності на землю 14 березня 2000 року на земельну ділянку площею 0,408 га з яких 0,158 га для ОСГ та 0,250 га для ОЖБ, Проте, при виготовленні державного акту ОСОБА_6 відсутні кадастрові плани земельної ділянки, експлікації земель по угіддях, акти встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельних ділянок та абрисів, відсутні погодження меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами чи землевласниками. Саме тому, ОСОБА_6 не зуміла присвоїти кадастрові номери своїм земельним ділянкам. Присвоєння кадастрового номера земельній ділянці є обов'язковою умовою державної реєстрації земельної ділянки, без присвоєння кадастрового номеру є неможливим встановлення меж ділянки в натурі, а тому просив суд визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку громадянки ОСОБА_6, визнати недійсними та скасувати договори дарування домоволодіння та земельних ділянок укладені 12.10.2007 року між ОСОБА_6 та відповідачкою та визнати недійсним та скасувати державний акти видані ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала, викладене у позові підтвердила.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Макарівського району свого представника у судове засідання не направили, подали лист з прохання слухати справу у їх відсутність.

Треті особи своїх представників до зали суду не направили, подали заяви з прохання слухати справу у їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Так, 08 квітня 2010 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 було посвідчено договір дарування домоволодіння , яке розташоване по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1. ( а.с. 10)

Як слідує з тексту договору дарування , домоволодіння що є предметом договору розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га , кадастровий номер 3222780601:01:015:0030 , яка має цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться у дарувальниці в користуванні.

Як свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.12.1980 року вищевказане домоволодіння громадянка ОСОБА_5 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с. 16)

Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради № 1121 від 13.09.2010 року за записами по господарської книги за ОСОБА_11 до 2010 року рахувалась земельна ділянка в АДРЕСА_1 площею 0,43 га. ( а.с. 17)

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради Макарівського району № 256-28-V від 16.02.2010 року громадянці ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі земельної ділянки у власність для ОЖБ - 0,2500 га , для ОСГ - 0,20 га. ( а.с. 18)

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради №303-31-V від 13 серпня 2010 року право користування земельною ділянкою площею 0,43 га за громадянкою ОСОБА_5 було припинено.

( а.с. 21)

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради №17-03-VI від 06.01.2011 року позивачу по справі було передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки площею 0,4301 га з них 0,2500 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 0,1801 га - для ведення ОСГ. (а.с. 9)

Крім того, 20 березня 2014 року ОСОБА_3 сільською радою Макарівського району було прийнято рішення №276-28-VI про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 площею 0,1800 га.

Проте, як слідує з письмових матеріалів справи та не заперечується сторонами, домоволодіння та суміжна земельна ділянка , які розташована у АДРЕСА_1 та належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку виготовлених та виданих 14 вересня 2010 року була їй подарована громадянкою ОСОБА_6 12 жовтня 2007 року. ( а.с. 81,82,85)

Як слідує з тексту договору , земельна ділянка , загальною площею 0,408 га , що розташована по АДРЕСА_1 належала дарувальниці ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ №009618 виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 сільської ради від 26 вересня 1999 року №9 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №515 14 березня 20000 року, кадастровий номер не присвоювався. ( а.с. 85-86)

За клопотанням сторін до матеріалів справи судом було витребувано земельну шнурову книгу радгоспу імені Ілліча села Бишів Макарівського району. Як слідує з листа ОСОБА_3 сільської ради та даних земельно шнурової книги земельна ділянка відповідачки по справі площею 0,4019 га відповідає площі , якою користувалась її матір ОСОБА_6 та бабуся ОСОБА_12.

( а.с. 63, 64-77 )

Відповідно до книги по господарського обліку ОСОБА_3 сільської ради №5 за домогосподарством по АДРЕСА_1 та належить позивачу по справі рахується земельна ділянка загальною площею 0,3000 га , з них 0,2500 га для ОЖБ та 0,05 га для ОСГ. Вказане зазначено листом сільського голови на адвокатський запит №836 від 26.11.2013 року.

За клопотанням представника позивача по даній цивільній справі було призначено та проведено будівельно-технічну експертизу.

Висновком експерта № 829\14-41 від 23.05.2014 року було підтверджено існування накладки на земельні ділянки , що розташовані по АДРЕСА_1 , площа накладки становить 0,0728 га. ( а.с. 182-187)

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Проаналізувавши подані сторонами докази судом достовірно встановлено , що станом на 14 березня 2000 року громадянка ОСОБА_6 була власником земельної ділянки загальною площею 0,408 га, що розташована в АДРЕСА_1 і право власності на земельну ділянку підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-КВ №009618 . Згідно норм Земельного кодексу України, який діяв на час видачі вищевказаного Державного акту присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці не було передбачено .

12 жовтня 2007 року землевласник ОСОБА_6 відповідно до законодавства відчужила належну їй земельну ділянку та домоволодіння , яке на ній розташоване своїй дочці відповідачу по справі на підставі договорів дарування.

Відповідно до ст. 120 та ст. 132 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Відповідно до ст.. 638 ЦК України договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Тобто, при відчуженні житлового будинку, будівлі або споруди у договорі який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації обов'язково повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки на якій ці будівлі розташовані. Якщо в договорі кадастровий номер не зазначений, то договір не є укладеним.

Вищезазначені норми законодавства почали діяти з 01 січня 2010 року у зв'язку з внесенням змін до Земельного кодексу України від 12.12.2009 року. Проте, договору дарування, які позивач просить визнати недійсними та скасувати були укладені у жовтні 2007 року.

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства , який втратив чинність , новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків , що виникли з моменту набрання ним чинності.

Новий власник домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки громадянка ОСОБА_2 на виконання вимог земельного законодавства України виготовила акт про встановлення на місцевості , погодження зовнішніх меж земельної ділянки , а також отримала нові державні акти про право на землю і присвоїла земельним ділянкам кадастрові номери.

Таким чином, станом на 06 січня 2011 року , коли рішенням ОСОБА_3 сільської ради №17-03-VI позивачу ОСОБА_1 передавалась безкоштовно у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,4301 га по АДРЕСА_1, будь яких порушень прав громадянина ОСОБА_1 як землекористувача , відповідачкою ОСОБА_2 допущено не було.

У ситуації яка виникла , порушення існували з боку ОСОБА_3 сільської ради, яка не зважаючи на норми статті 118, 120 Земельного кодексу України , не прийнявши до уваги правовстановлюючий документ на землю громадянки ОСОБА_2, не перевіривши розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 видали рішення про передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,4301 га. у січні 2011 року чим породили спір між сторонами по справі.

Вказане підтверджують і довідки, що подавались сторонами по справі , які виготовляла ОСОБА_3 сільська рада, що містять суперечності між собою.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою , і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Позивач та його представник не довели суду тих підстав на які вони посилались у позовній заяві як на підставу своїх вимог.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» з 1 січня 2002 р. відповідно до статті 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. N 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, позивачем та представником не надано суду доказів щодо користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 до 2010 року на законних підставах . Якщо слідувати поданим матеріалам, то право користування у позивача земельною ділянкою по АДРЕСА_1 почалося з квітня 2010 року , але саме на цей час відповідачка по справі вже була законним власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 а тому підстав для задоволення позову у суду не має.

Висновком експерта № 829\14-41 від 23.05.2014 року підтверджено взаємне перекриття ( накладення земельних ділянок сторін по справі, проте на думку суду, вказане у висновку перекриття виникло у результаті дій ОСОБА_3 сільської ради Макарівського району Київської області . Землевласник ОСОБА_2 на законних підставах набула право власності на свою земельну ділянку і будь яких порушень прав позивача як користувача суміжної земельної ділянки судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 13, 15,60,79,88, 209,212-215,223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Вишівської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи Відділ Держзмагенства у Макарівському районі Київської області, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідна земля» про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок та їх скасування , залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з часу його проголошення.

Рішення набирає чинності відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суддя М. Ю. Устимчук