Постанова № 40107761, 11.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 року 810/4398/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Чорної Н.О.,

представника відповідача - Литвина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

24 липня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (ДП СЛГП «Укрспирт», підприємство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 лютого 2014 року №0002002202 та №0001992202.

Зазначали, що твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем і його контрагентом не відповідає дійсності, а податковий орган не наділений повноваженнями визнавати угоди нікчемними. Звертали увагу на наявність у товариства усіх необхідних і належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальність операцій. Вказали на порушення порядку проведення перевірки, зокрема несвоєчасне повідомлення про її проведення. Наголошували, що законодавством не передбачено право податкового органу при проведенні перевірки одного суб'єкта господарювання брати за основу акт перевірки іншого суб'єкта господарювання як підставу для встановлення порушень з боку першого.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні, стверджував, у тому числі і в письмових запереченнях, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваних рішень про збільшення суми грошового зобов'язання позивача із податку на додану вартість та податку на прибуток, а також стягнення штрафних санкцій. Вказав, що під час перевірки підприємством не надано товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості; також звертав увагу на акти перевірок контрагента позивача, за висновками яких встановлено факти укладення правочинів не спрямованих на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта від 28 січня 2014 року №56/10-06-22-02/37199618 (т.1 а.с.13-25), у період з 23 січня 2014 року по 28 січня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Лапа» за травень і жовтень 2012 року.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, підприємством порушено вимоги підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 1995 року №88; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 637572 грн., у тому числі за травень 2012 року - на 383940 грн., жовтень 2012 року - на 253632 грн.; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 669451 грн., в тому числі за 1 півріччя 2012 року - на 403137 грн. та за 4 квартал 2012 року - на266314 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку із непідтвердженням реальності господарських відносин між СЛГП «Укрспирт» та ПП «Лапа» у травні та жовтні 2012 року й констатацією ознак їх нікчемності.

На підставі Акта перевірки 18 лютого 2014 року відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0002002202, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмір 669451 грн. за основним платежем та 334725 грн. за штрафними санкціями; №0001992202, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 637572 грн. за основним платежем і 318786 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.11-12).

Щодо порядку проведення перевірки, суд зазначає таке.

Як видно із матріалів справи, у тому числі і Акта, документальна позапланова невиїзна перевірка проведена на підставі наказу №86 від 22 січня 2014 року та повідомлення про проведення перевірки №573 від 23 січня 2014 року, розпочата 23 січня 2014 року. Копії ж наказу №86 від 22 січня 2014 року та повідомлення №573 від 23 січня 2014 року здані на пошту лише 23 січня 2014 року і отримані підприємством 27 січня 2014 року. Це підтверджується наданими податковим органом примірником рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення і копією фіскального чека (т.2 а.с.2-3).

Разом із тим, суд констатує, що така перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України норми якого встановлюють, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що надіслання рекомендованим листом відповідного наказу вимагає доказів (повідомлення) про його вручення адресату.

Оскільки докази належного повідомлення позивача про перевірку до початку її проведення - відсутні, то суд доходить висновку про порушення порядку проведення перевірки, що дає підстави вважати висновки такої перевірки про порушення позивачем податкового законодавства передчасними.

Щодо висновків Акта перевірки.

Зі змісту Акта вбачається, що приводом для перевірки та підставою для твердження про недійсність угоди стали опосередковані дані, зокрема Акти Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 5 червня 2013 року №206/221/35595184 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лапа» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації по взаємовідносинах з ТОВ «Хорс Енерджи» та від 18 січня 2013 року №18/221/35595184 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лапа» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2012 року».

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» є юридичною особою, зареєстроване 18 серпня 2010 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.91-92).

Основним видом діяльності підприємства є: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

Так, 9 квітня 2012 року між ДП СЛГП «Укрспирт» та ПП «Лапа» укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №154, за умовами якого постачальник (ПП «Лапа») зобов'язується з квітня 2012 року до березня 2013 року поставити/передати у власність замовника (ДП СЛГП «Укрспирт») рідке котельне паливо код ДК 23.20.1, а замовник - прийняти та оплатити товар. Кількість товару становить 17000 тонн і може бути скоригована в залежності від виділених асигнувань та потреб замовника. Поставка доброякісного товару вважається здійсненою якщо поставлений товар відповідає діючим в Україні стандартам та технічним умовам на даний вид товару. Підтвердженням якості товару, який є предметом договору з боку постачальника є сертифікат відповідності, що підлягає передачі разом з товаром замовнику. Ціна договору становить 73130000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 12188333,33 грн. Ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Постачання товару відбувається на умовах доставки товару на склад структурних підрозділів, підпорядкованих ДП «Укрспирт», без додаткової оплати (т.1 а.с.63-66).

Судом з'ясовано, що до складу ДП СЛГП «Укрспирт» входить 38 місць провадження діяльності, які фактично є виробничими цехами для виробництва продукції ДП СЛГП «Укрспирт». Поставка рідкого котельного палива (мазуту) від ПП «Лапа», згідно договору від 9 квітня 2012 року №154, у травні та жовтні 2012 року здійснювалась на Рава-Руське місце провадження діяльності та Новоборовицьке місце провадження діяльності ДП СЛГП «Укрспирт».

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії наступних документів:

- платіжне доручення №176784 від 21 травня 2012 року на суму 935332,72 грн. (т.1 а.с.83);

- платіжне доручення №183402 від 31 жовтня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.84);

- платіжне доручення №183373 від 30 жовтня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.85);

- платіжне доручення №182529 від 18 жовтня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.86);

- платіжне доручення №205 від 11 жовтня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.87);

- платіжне доручення №163 від 8 жовтня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.88);

- платіжне доручення №121 від 4 жовтня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.89);

- видаткова накладна №РН-001 від 3 травня 2012 року на суму 158649,08 грн. (т.1 а.с.104);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-001 від 3 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.105);

- податкова накладна №2 від 3 травня 2012 року на суму 158649,08 грн. (т.1 а.с.106);

- акт прийому-передачі №001 від 3 травня 2012 року на суму 158649,08 грн. (т.1 а.с.107);

- видаткова накладна №РН-002 від 7 травня 2012 року на суму 152454,54 грн. (т.1 а.с.108);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-002 від 7 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.109);

- податкова накладна №3 від 7 травня 2012 року на суму 152454,54 грн. (т.1 а.с.110);

- акт прийому-передачі №002 від 7 травня 2012 року на суму 152454,54 грн. (т.1 а.с.111);

- видаткова накладна №РН-003 від 7 травня 2012 року на суму 149615,38 грн. (т.1 а.с.112);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-003 від 7 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.113);

- податкова накладна №4 від 7 травня 2012 року на суму 149615,38 грн. (т.1 а.с.114);

- акт прийому-передачі №003 від 7 травня 2012 року на суму 149615,38 грн. (т.1 а.с.115);

- видаткова накладна №РН-004 від 7 травня 2012 року на суму 182308,79 грн. (т.1 а.с.116);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-004 від 7 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.117);

- податкова накладна №5 від 7 травня 2012 року на суму 182308,79 грн. (т.1 а.с.118);

- акт прийому-передачі №004 від 7 травня 2012 року на суму 182308,79 грн. (т.1 а.с.119);

- видаткова накладна №РН-005 від 10 травня 2012 року на суму 140882,80 грн. (т.1 а.с.120);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-005 від 10 травня 2012 року, типової форми №1-ТН (т.1 а.с.121);

- податкова накладна №6 від 10 травня 2012 року на загальну суму 140882,80 грн. (т.1 а.с.122);

- акт прийому-передачі №РН-005 від 10 травня 2012 року на суму 140882,80 грн. (т.1 а.с.123);

- видаткова накладна №РН-006 від 10 травня 2012 року на суму 156670,27 грн. (т.1 а.с.124);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-006 від 10 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.125);

- податкова накладна №7 від 10 травня 2012 року на суму 156670,27 грн. (т.1 а.с.126);

- акт прийому-передачі №006 від 10 травня 2012 року на суму 156670,27 грн. (т.1 а.с.127);

- видаткова накладна №РН-007 від 11 травня 2012 року на суму 145915,86 грн. (т.1 а.с.128);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-007 від 11 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.129);

- податкова накладна №8 від 11 травня 2012 року на суму 145915,86 грн. (т.1 а.с.130);

- акт прийому-передачі №007 від 11 травня 2012 року на суму 145915,86 грн. (т.1 а.с.131);

- видаткова накладна №РН-008 від 14 травня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.132);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-008 від 14 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.133);

- податкова накладна №9 від 14 травня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.134);

- акт прийому-передачі №008 від 14 травня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.135);

- видаткова накладна №РН-009 від 14 травня 2012 року на суму 150819,88 грн. (т.1 а.с.136);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-009 від 14 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.137);

- податкова накладна №10 від 14 травня 2012 року на суму 150819,88 грн. (т.1 а.с.138);

- акт прийому-передачі №009 від 14 травня 2012 року на суму 150819,88 грн. (т.1 а.с.139);

- видаткова накладна №РН-010 від 14 травня 2012 року на суму 154777,50 грн. (т.1 а.с.140);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-010 від 14 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.141);

- податкова накладна №11 від 14 травня 2012 року на суму 154777,50 грн. (т.1 а.с.142);

- акт прийому-передачі №010 від 14 травня 2012 року на суму 154777,50 грн. (т.1 а.с.143);

- видаткова накладна №РН-011 від 21 травня 2012 року на суму 150475,73 грн. (т.1 а.с.144);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-011 від 21 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.145);

- податкова накладна №12 від 21 травня 2012 року на суму 150475,73 грн. (т.1 а.с.146);

- акт прийому-передачі №011 від 21 травня 2012 року на суму 150475,73 грн. (т.1 а.с.147);

- видаткова накладна №РН-012 від 24 травня 2012 року на суму 153185,84 грн. (т.1 а.с.148);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-012 від 24 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.149);

- податкова накладна №13 від 24 травня 2012 року на суму 153185,84 грн. (т.1 а.с.150);

- акт прийому-передачі №012 від 24 травня 2012 року на суму 153185,84 грн. (т.1 а.с.151);

- видаткова накладна №РН-013 від 24 травня 2012 року на суму 155508,79 грн. (т.1 а.с.152);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-013 від 24 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.153);

- податкова накладна №14 від 24 травня 2012 року на суму 155508,79 грн. (т.1 а.с.154);

- акт прийому-передачі №РН-013 від 24 травня 2012 року на суму 155508,79 грн. (т.1 а.с.155);

- видаткова накладна №РН-014 від 30 травня 2012 року на суму 151766,26 грн. (т.1 а.с.156);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-014 від 30 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.157);

- податкова накладна №15 від 30 травня 2012 року на суму 151766,26 грн. (т.1 а.с.158);

- акт прийому-передачі №014 від 30 травня 2012 року на суму 151766,26 грн. (т.1 а.с.159);

- видаткова накладна №РН-015 від 30 травня 2012 року на суму 150733,84 грн. (т.1 а.с.160);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-015 від 30 травня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.161);

- податкова накладна №16 від 30 травня 2012 року на загальну суму 150733,84 грн. (т.1 а.с.162);

- акт прийому-передачі №РН-015 від 30 травня 2012 року на суму 150733,84 грн. (т.1 а.с.163);

- платіжне доручення №179192 від 22 червня 2012 року на суму 300000,00 грн. (т.1 а.с.164);

- платіжне доручення №179278 від 3 липня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.165);

- платіжне доручення №179333 від 5 липня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.166);

- платіжне доручення №179413 від 7 липня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.167);

- платіжне доручення №179505 від 9 липня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.168);

- платіжне доручення №179582 від 11 липня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.169);

- платіжне доручення №179693 від 13 липня 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.170);

- видаткова накладна №РН-01 від 1 жовтня 2012 року на суму 154820,51 грн. (т.1 а.с.171);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-01 від 1 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.172);

- податкова накладна №1 від 1 жовтня 2012 року на суму 154820,51 грн. (т.1 а.с.173);

- акт прийому-передачі №РН-01 від 1 жовтня 2012 року на суму 154820,51 грн. (т.1 а.с.174);

- видаткова накладна №РН-02 від 5 жовтня 2012 року на суму 153960,16 грн. (т.1 а.с.175);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-02 від 5 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.176);

- податкова накладна №2 від 5 жовтня 2012 року на суму 153960,16 грн. (т.1 а.с.177);

- акт прийому-передачі №РН-02 від 5 жовтня 2012 року на суму 153960,16 грн. (т.1 а.с.178);

- видаткова накладна №РН-03 від 6 жовтня 2012 року на суму 151895,32 грн. (т.1 а.с.179);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-03 від 6 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.180);

- податкова накладна №3 від 6 жовтня 2012 року на суму 151895,32 грн. (т.1 а.с.181);

- акт прийому-передачі №03 від 6 жовтня 2012 року на суму 151895,32 грн. (т.1 а.с.182);

- видаткова накладна №РН-04 від 10 жовтня 2012 року на суму 157444,58 грн. (т.1 а.с.183);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-04 від 10 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.184);

- податкова накладна №4 від 10 жовтня 2012 року на суму 157444,58 грн. (т.1 а.с.185);

- акт прийому-передачі №РН-04 від 10 жовтня 2012 року на суму 157444,58 грн. (т.1 а.с.186);

- видаткова накладна №РН-05 від 11 жовтня 2012 року на суму 151594,19 грн. (т.1 а.с.187);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-05 від 11 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.188);

- податкова накладна №5 від 11 жовтня 2012 року на суму 151594,19 грн. (т.1 а.с.189);

- акт прийому-передачі №05 від 11 жовтня 2012 року на суму 151594,19 грн. (т.1 а.с.190);

- видаткова накладна №РН-06 від 17 жовтня 2012 року на суму 156068,03 грн. (т.1 а.с.191);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-06 від 17 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.192);

- податкова накладна №6 від 17 жовтня 2012 року на суму 156068,03 грн. (т.1 а.с.193);

- акт прийому-передачі №06 від 17 жовтня 2012 року на суму 156068,03 грн. (т.1 а.с.194);

- видаткова накладна №РН-07 від 18 жовтня 2012 року на суму 145786,80 грн. (т.1 а.с.195);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-07 від 18 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.196);

- податкова накладна №7 від 18 жовтня 2012 року на суму 145786,80 грн. (т.1 а.с.197);

- акт прийому-передачі №РН-07 від 18 жовтня 2012 року на суму 145786,80 грн. (т.1 а.с.198);

- видаткова накладна №РН-08 від 22 жовтня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.199);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-08 від 22 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.200);

- податкова накладна №8 від 22 жовтня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.201);

- акт прийому-передачі №08 від 22 жовтня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.202);

- видаткова накладна №РН-11 від 25 жовтня 2012 року на суму 150475,73 грн. (т.1 а.с.204);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-11 від 25 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.205);

- податкова накладна №11 від 25 жовтня 2012 року на суму 150475,73 грн. (т.1 а.с.206);

- акт прийому-передачі №11 від 25 жовтня 2012 року на суму 150475,73 грн. (т.1 а.с.207);

- видаткова накладна №РН-14 від 29 жовтня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.208);

- товарно-транспортна накладна №ТТН-РН-14 від 29 жовтня 2012 року типової форми №1-ТН (т.1 а.с.209);

- податкова накладна №14 від 29 жовтня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.210);

- акт прийому-передачі №РН-14 від 29 жовтня 2012 року на суму 149873,48 грн. (т.1 а.с.211);

- платіжне доручення №264 від 2 листопада 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.212);

- платіжне доручення №276 від 8 листопада 2012 року на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.213);

- сертифікат якості №67 від 7 травня 2012 року (вага партії палива котельного - 42,380 тонн) (т.2 а.с.17);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,440 тонн від 7 травня 2014 року (т.2 а.с.18);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 34,780 тонн від 7 травня 2014 року (т.2 а.с.19);

- сертифікат якості №71 від 10 травня 2012 року (вага партії палива котельного - 36,420 тонн) (т.2 а.с.20);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 32,750 тонн від 10 травня 2014 року (т.2 а.с.21);

- сертифікат якості №72 від 11 травня 2012 року (вага партії палива котельного - 33,920 тонн) (т.2 а.с.22);

- сертифікат якості №74 від 14 травня 2012 року (вага партії палива котельного - 35,980 тонн) (т.2 а.с.23);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 34,840 тонн від 14 травня 2014 року (т.2 а.с.24);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,060 тонн від 14 травня 2014 року (т.2 а.с.25);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,610 тонн від 24 травня 2014 року (т.2 а.с.26);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 36,150 тонн від 24 травня 2014 року (т.2 а.с.27);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,280 тонн від 30 травня 2014 року (т.2 а.с.28);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,040 тонн від 30 травня 2014 року (т.2 а.с.29);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,990 тонн від 1 жовтня 2014 року (т.2 а.с.30);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,310 тонн від 6 жовтня 2014 року (т.2 а.с.31);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 36,600 тонн від 10 жовтня 2014 року (т.2 а.с.32);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 35,240 тонн від 11 жовтня 2014 року (т.2 а.с.33);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 36,280 тонн від 17 жовтня 2014 року (т.2 а.с.34);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 34,840 тонн від 22 жовтня 2014 року (т.2 а.с.35);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 34,980 тонн від 25 жовтня 2014 року (т.2 а.с.36);

- посвідчення якості палива котельного у кількості 34,840 тонн від 29 жовтня 2014 року (т.2 а.с.37).

Також, позивачем подано засвідчену копію витягу із контрольного журналу обліку котельного палива (т.1 а.с.226-230), у якому посадовими особами державної податкової служби реєструється вся сировина, що надходить на Рава-Руське місце провадження діяльності ДП СЛГП «Укрспирт». Суд підкреслює, що зареєстровані у такому журналі у травні і у жовтні 2012 року обсяги котельного палива, номери товарно-транспортних накладних та зазначених у них номерних знаків автомобілів відповідають тим, які вказані у поданих позивачем примірниках товарно-транспортних накладних, при цьому заповнення відомостей у такому журналі здійснюється саме працівниками податкового органу, а журнал скріплений печаткою та підписом начальника ДПІ у Жовківському районі Львівської області А.Ф. Сенюхом.

На засвідчення використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії термінових звітів про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами за травень та жовтень 2012 року (т.1 а.с.218-225), які щомісячно подавались до територіальних органів статистики.

На підтвердження повноважень службових осіб, що здійснювали приймання придбаного товару у ПП «Лапа», надано копії наказів про їх призначення (т.1 а.с.214-217).

З метою підтвердження наявності у ДП СЛГП «Укрспирт» ємностей для зберігання придбаного у ПП «Лапа» котельного палива надано копії довідки, градуювальних таблиць, технічних паспортів циліндричного вертикального резервуара (т.1 а.с.231-243).

Крім того, позивачем на підтвердження реалізації виготовленої продукції подано копії нарядів на відпуск спирту (т.2 а.с.40-44).

На засвідчення відображення податкових зобов'язань за наслідками відносин із ПП «Лапа» у податковій звітності позивачем надані завірені копії декларацій із податку на додану вартість за травень та за жовтень 2012 року із додатком №5 та доказами прийняття таких документів податковим органом (т.1 а.с.67-82).

У судовому засіданні представник відповідача зазначав, що у перевізників, які здійснювали транспортування котельного палива у цьому випадку (ПП «Лапа», ТОВ «Са-Жень», ТОВ «Ексім-Транс», ТОВ «Ріва-Норд») були відсутні ліцензії на транспортування небезпечних вантажів, подав витяги із Єдиного ліцензійного реєстру з яких вбачається, що такі товариства отримали ліцензію лише на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Також вказав, що у товарно-транспортних накладних відсутні підписи водіїв, тому на думку податкового органу вони не відповідають вимогам, які встановлені для первинних документів. Крім того, звертав увагу на те, що у товариств «Са-Жень», «Ексім-Транс» та «Ріва-Норд» відсутні автомобілі із зазначеними у товарно-транспортних накладних номерами, а стосовно ПП «Лапа» - частина зареєстрована за таким підприємством у грудні 2012 року, а частина - на фізичних осіб.

Оцінюючи такі докази суд враховує, по-перше, що обов'язок транспортування за досліджуваним договором покладався на контрагента позивача - ПП «Лапа»; по-друге, відсутність ліцензії у перевізників на транспортування небезпечних вантажів, при наявності ліцензії на перевезення вантажів і пасажирів хоча і є порушенням вимог законодавства, однак не може бути достатнім доказом безтоварності операції по придбанню палива; по-третє, податковим органом не надано доказів того, що підприємства-перевізники не брали в оренду або ж на іншій правовій підставі не могли користуватися відповідними транспортними засобами, у тому числі щодо ПП «Лапа» - із подальшим викупом без змін номерних знаків; по-четверте, товарно-транспортна накладна є документом, засвідчуючим факт перевезення товарів, однак не є первинним документом, при цьому надані до суду примірники товарно-транспортних накладних містять усі необхідні реквізити необхідні для підтвердження факту перевезення придбаного позивачем у ПП «Лапа» товару.

Щодо неподання товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на придбану продукцію під час проведення перевірки, то суд враховує, що позивач не був своєчасно повідомлений про проведення перевірки та об'єктивно не мав змоги надати відповідні документи.

Судом з'ясовано і те, що недоліків у оформленні первинних документів та податкових накладних за операціями між ДП СЛГП «Укрспирт» та ПП «Лапа» Інспекцією не виявлено.

Як вбачається із Акта від 5 червня 2013 року №206/221/35595184 Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Лапа» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації по взаємовідносинах із ТОВ «Хорс Енерджи», основним видом діяльності ПП «Лапа» була оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; а штатна чисельність працівників на час перевірки складала 15 осіб, підприємство знаходилось за своєю податковою адресою (т.2 а.с.60-73). До того ж, ПП «Лапа» на час виконання договору із ДП СЛГП «Укрспирт» було належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало право укладати правочини, було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало право виписувати податкові накладні; на обліку у податкових органів перебувало з 26 грудня 2007 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За визначенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість закріплено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.

За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто саме по собі порушення податкового законодавства контрагентом підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та об'єкта оподаткування податком на прибуток; податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на такі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).

Витрати для цілей визначення податкового кредиту і об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту із податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались.

З дослідженого Акта перевірки позивача убачається, що посадові особи Інспекції відобразили у такому документі суб'єктивні думки посадових осіб іншого податкового органу щодо контрагента позивача, на підставі яких зробили висновки за результатами перевірки.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд підкреслює що відповідач жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем податкових накладних, первинних документів як під час проведення перевірки, так і у ході судового розгляду справи - не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку таких документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам Інспекція суду не надала.

Суд констатує, що позивачем надані належно оформлені первинні документи, податкові накладні, які містять усі необхідні передбачені законодавцем реквізити, що підтверджують реальність господарських операцій та їх виконання між ДП СЛГП «Укрспирт» та ПП «Лапа», використання придбаної продукції у господарській діяльності позивача.

Як вже зазначалося вище, відсутність деяких документів (товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості) під час проведення перевірки, зважаючи на несвоєчасне повідомлення підприємства про проведення перевірки, не може бути підставою для неврахування таких документів у ході судового розгляду справи.

У той же час податковим органом не надано суду доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту і врахування відповідних витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. До того ж, відповідачем порушено порядок проведення перевірки.

За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність ґрунтується на припущеннях, відповідачем не доведено того, що товари контрагентом не постачались, а доводи позивача про реальність правочину є неспростованими.

Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та вважає, що у цьому випадку Інспекцією його дотримано не було.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень, у зв'язку із чим доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0002002202 від 18 лютого 2014 року та №0001992202 від 18 лютого 2014 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 серпня 2014 р.