Ухвала суду № 40107732, 01.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/9124/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову УПФ України в Приморському районі м. Одеси щодо відмови у включенні до складу призначеної пенсії інших виплат на які нараховано та з яких утримано страхові внески за останні 24 місяці до звернення; зобов'язати УПФ України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2010 року з урахуванням інших витрат згідно довідки ГУ Міндоходів Одеської області про складові заробітної плати від 30.04.2014 р. № 469/Б/15-32-05-01-10; звернути постанову до негайного виконання; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач перебувала на державній службі на різних посадах, останню посаду, яку займала була - заступник начальника управління оподаткування юридичних осіб. З 30.11.2005 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, у зв'язку з чим їй Управлінням ПФУ у Приморському районі м. Одеси була призначена пенсія відповідно до Закону України « Про державну службу». Згодом позивачу ГУ Міндоходів в Одеській області видана довідка про складові заробітної плати, з на підставі якої вона звернулась до УПФ України в Приморському районі м. Одеси з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії відповідно до Закону України « Про державну службу», у чому їй було відмовлено. Такі дії відповідача вона вважала неправомірними, тому звернулась до суду з відповідним позовом.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2014 року позовні вимоги були задоволені.

Визнано неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, врахувати при розрахунку ОСОБА_1 інші види виплат, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України за останні 24 календарних місяці роботи перед зверненням за пенсією.

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2010 року з урахуванням інших виплат, згідно довідки Головного управління мін доходів Одеської області від 30.04.2014 року № 469/Б/15-32-05-01-10 про складові заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, з урахуванням інших виплат, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України.

Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь держави судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, пенсійний орган в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги положення ст. 37 Закону України «Про державну службу». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на державній службі на різних посадах, останню посаду, яку займала була - заступник начальника управління оподаткування юридичних осіб, що підтверджується копією трудової книжки, наявною в матеріалах справи.

Наказом № 1265-0 від 30.11.2005 року позивача звільнено з посади за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, згідно ст. 38 КЗпП України.

Згідно з Довідкою, виданою ГУ Міндоходів в Одеській області № 469/5/15-32-05-0110 від 30.04.2014 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії не працюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, до складу заробітної плати позивачки за з 01.02.2008 року входять у тому числі «інші виплати», в які включаються винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. На всі виплати, включені в довідку, в тому числі і на «інші виплати», нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, копія довідки наявна в матеріалах справи.

Позивач зверталась з заявою про перерахунок раніше нарахованої пенсії з включенням «інших виплат», які є складовою заробітної плати та з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Проте листом Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси № 182/Б-11 від 12.05.2014 року, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на Закон України «Про державну службу».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскільки з "інших виплат" утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вони повинні включатися до складу заробітної плати, розмір якої враховується при обчисленні пенсії.

Проте на думку суду апеляційної інстанції, вказані висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження фактичних обставин та системного аналізу норм процесуального права відносно правових підстав для поновлення позивачу строку для звернення з позовом.

Вирішуючи даний спір, судом першої інстанції залишено поза увагою вимоги статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову, поданий після закінчення строків, установлених законом, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Приписи статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими встановлено строки виплати нарахованих, але неотриманих сум пенсій за минулий час, не поширюються на ці правовідносини, а тому не можуть застосовуватися судами під час розгляду зазначених спорів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав за період до 22 листопада 2013 року (дата подання позову мінус 6 місяців), у зв'язку з чим, позовні вимоги за цей період належало залишити без розгляду на підставі ч.1 ст. 100 КАС України, що помилково не було зроблено судом першої інстанції.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2013 року у справі № К/800/35935/13.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 названого Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що винагорода за вислугу років, надбавка за спеціальне звання, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

До того ж, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

За змістом частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 р. встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу" визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначеним виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цим виплат на 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

У відповідності до пункту 2 постанови Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.02.2011 року за № 210/18948, затверджено форму довідки про складові заробітної лати (за останні календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу".

На підставі наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

За таких обставин судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з залишенням без розгляду частини позовних вимог, яка заявлена з пропущенням строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2014 року в частині зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням інших виплат, згідно довідки Головного управління мін доходів Одеської області від 30.04.2014 року № 469/Б/15-32-05-01-10 про складові заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, з урахуванням інших виплат, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України за період з 13.08.2010 року по 22.11.2013 року - скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян