Постанова № 40106676, 04.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року справа № 823/2058/14

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.

за участю представника позивача - Лисенко Ю.М. (за довіреністю), представника відповідача - Барабаш О.П. (за дорученням), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001042317 від 24.06.2014 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 115065 грн., у тому числі 576710 грн. за основним платежем та 38355 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0001052317 від 24.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 134400 грн., у тому числі 89600 грн. за основним платежем та 44800 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0001062317 від 24.06.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на загальну суму 94860 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки позивачем правомірно включено до додатку 8 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень місяць 2014 року податкові накладні минулих періодів, виписані ТОВ «Милинецьке» у жовтні 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що викладені в акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові рішення, висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили порушення відповідачем терміну, протягом якого платник податків має право додати до податкової декларації з податку на додану вартість скаргу на постачальника, який не надав податкову накладну або порушив порядок її оформлення.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» зареєстроване як юридична особа Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 30.06.2004 року, ідентифікаційний код 32580463.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Катеринопільський елеватор» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 17.06.2014 р. № 69/23-12-15-130/32580463 та встановлено порушення абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за квітень 2014 року в сумі 261 170 грн. 13 коп.

На підставі встановлених порушень Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.2014 р. №0001042317, №0001052317, №0001062317.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем включено до додатку № 8 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року податкові накладні минулих періодів, виписані ТОВ «Милинецьке» у жовтні місяці 2013 року, а саме:

податкова накладна № 3/2 від 11.10.2013 року на суму ПДВ 53656,53 грн.;

податкова накладна № 4/2 від 12.10.2013 року на суму ПДВ 89046,40 грн.;

податкова накладна № 5/2 від 13.10.2013 року на суму ПДВ 66193,07 грн.;

податкова накладна № 6/2 від 11.10.2013 року на суму ПДВ 52274,13 грн.

В акті перевірки від 17.06.2014 р. № 69/23-12-15-130/32580463 зазначено, що позивачем порушено передбачений абз. 11 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, термін, протягом якого платник податків має прав додати до податкової декларації з податку на додану вартість скаргу на постачальник, який не надав податкову накладну або порушив порядок її оформлення, а саме 60 календарних днів.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на наступне.

Так, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» № 657 від 24.10.2013 року абзац одинадцятий пункту 201.10 після першого речення доповнено реченням: "Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі". При цьому, згідно з перехідними положеннями даного Закону, дані зміни набрали чинності з 01.01.2014 року.

Таким чином, норма Закону щодо встановленого терміну використання права покупця на включення податкових накладних до додатку №8 податкової декларації з ПДВ поширюється на господарські операції, які здійснювались починаючи з 01.01.2014 року.

Як вбачається з акту перевірки, в даному випадку господарські операції, включення ПДВ з яких відображено ТОВ «Катеринопільський елеватор» в додатку № 8, здійснювались у жовтні місяці 2013 року.

Тому для правильного застосування норм податкового законодавства слід керуватись законами, які діяли у період їх здійснення.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України). При здійсненні операції постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Норми Податкового кодексу України на час здійснення господарських операцій не містили обмежень/заборон або обов'язку покупця товарів/послуг, у разі порушення продавцем таких товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, подачі заяви із скаргою до податкової декларації виключно у податковому періоді, коли складено таку податкову накладну. Крім того, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України кореспондується з п. 198.6 ст.198 цього ж кодексу, у зв'язку з чим покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на відповідного постачальника, у рамках строку, зазначеного у п. 198.6 Податкового кодексу України, тобто протягом 365 календарних дні з дати складання податкової накладної.

Слід зазначити також і те, що жодна із статей Податкового кодексу України не визначала, що покупець позбавляється права на податковий кредит у зв'язку із помилкою продавця, пов'язаною з порушенням складання чи порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, окрім як у випадку недодержання покупцем вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно включено до податкової декларації за квітень 2014 року податкові накладні ТОВ «Милинецьке» шляхом включення даних податкових накладних до додатку №8 податкової декларації за квітень 2014 року.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Звенигородської ОДПІ у ГУ Міндоходів у Черкаській області від 24.06.2014 р. № 0001042317, № 0001052317 та № 0001062317.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільский елеватор» (20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 32580463) сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. відповідно до платіжного доручення № 85706 від 03.07.2014.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 серпня 2014 року