Постанова № 40106664, 08.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року справа № 823/2122/14

м. Черкаси

09 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

при секретарі – Журавель Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Уманська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради про стягнення заборгованості.

В адміністративному позові позивач просить стягнути з комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради недоїмку в сумі 4581652 грн. 79 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Станом на 14.07.2014р. відповідач має недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року – червень 2014 року на загальну суму 4581652 грн. 79 коп., яку позивач просить стягнути на його користь.

Позивач в позовній заяві виклав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника Уманської ОДПІ.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про визнання адміністративного позову та розгляд справи за відсутності представника КП «Уманьводоканал».

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі по тексту – Закон № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону № 2464 є, зокрема:

– роботодавці (п. 1 ч. 1 статті 4 Закону № 2464):

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абз. 2 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону № 2464);

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (абз. 3 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону № 2464);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абз. 4 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону № 2464) тощо;

– фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 4 ч. 1 статті 4 Закону № 2464);

– особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями (п. 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464).

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Взяття на облік осіб, зазначених у пп. 1, 4, 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, згідно статті 5 Закону № 2464 здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених: в абз. 2, 3, 5 та 7 п. 1 ч.1 статті 4 Закону № 2464, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей; в абз. 4, 6 та 7 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону №2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пп. 2-14 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Органи доходів і зборів повідомляють Пенсійний фонд про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника.

При цьому згідно ч. 4 статті 5 Закону № 2464 обов'язки платників єдиного внеску виникають:

у осіб, зазначених в абз. 2, 3, 5 та 7 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;

у осіб, зазначених в абз. 4, 6 та 7 п. 1, пп. 4 (крім фізичних осіб-підприємців) та 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, - з початку провадження відповідної діяльності;

у осіб, зазначених у пп. 2, 3, 6, 7 та 8 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, - з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору.

Судом встановлено, що відповідач – комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 03357174 та взяте на облік як платник податків 30.12.1992 року за № 2.003, що підтверджується довідкою від 01.07.2014 року № 1423051400060.

З огляду на викладені вище норми Закону № 2464 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо.

Так, згідно ч. 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4 і 5 ч. 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники-роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пп. 4 і 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 статті 9 Закону № 2464).

Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» № 406 від 04.07.2013 року на органи доходів і зборів покладається обов’язок адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

На виконання вимог п. 4 Прикінцевих положень Закону України № 406 в Уманській ОДПІ на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сформовано реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності Законом України № 406.

На день формування вищевказаного реєстру за КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради рахувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 3164675 грн. 41 коп., яка виникла за період з вересня 2012 року по вересень 2013 року.

Крім того, згідно поданих КП «Уманьводоканал» звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період жовтень 2013 року – липень 2014 року загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за відповідний період, відповідачем визначена самостійно в розмірі 2504686 грн. 46 коп. Разом з тим, відповідачу нарахована пеня в сумі 253 389 грн.75 коп.

За період з 01.10.2013 року по 04.07.2014 року відповідачем було сплачено 1341098 грн. 83 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 4581652 грн. 79 коп.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою.

Згідно ч. 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

01 липня 2014 року Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області у зв’язку з несплатою КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради самостійно нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року – червень 2014 року в установлені строки сформовано вимогу № Ю-423-17 на загальну суму 4646565 грн. 75 коп., яка отримана уповноваженою особою відповідача 01.07.2014 року, що підтверджується підписом на корінці вимоги.

Відповідачем вимога про сплату недоїмки в порядку узгодження не оскаржувалися, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі протягом встановленого для його сплати строку не сплачено.

Відповідно до ч. 4 статті 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. За означених підстав орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки право органів доходів і зборів на звернення до суду з позовом про стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено п. 7 ч. 1 статті 13 та ч. 4 статі 25 Закону № 2464, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року – червень 2014 року в розмірі 4581652 грн. 79 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Уманьводоканал» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. М. Залізняка, 16, ідентифікаційний код 03357174) на користь Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20300, Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна, 1а, ідентифікаційний код 38588473) 4581652 (чотири мільйони п’ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот п’ятдесят дві) грн. 79 коп. недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Гайдаш