Рішення № 401066, 06.02.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.07р.

Справа № 7/404-06

За позовом Українсько-естонського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Валсер", м. Дніпропетровськ

До Закритого акціонерного товариства „Ніко-Т`юб”, м. Нікополь Дніпропетровської області

Про стягнення 44 013, 93 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: провідний юрисконсульт Булатов В.Б., дов. № 112 від 29.12.2006 р.

СУТЬ СПОРУ:

Українсько-естонське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Валсер" (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ніко-Т`юб” (м. Нікополь Дніпропетровської області) на свою користь борг в сумі 44 013, 93 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором підряду від 08.04.2002р. № 206 щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що договір підряду від 08.04.2002р. є рамочним договором. Істотні умови (ціна, об’єми) сторони визначали шляхом укладення додаткових угод. Відносно робіт, про оплату яких заявлено позов, сторонами не було укладено ніяких угод. Не погоджена ціна робіт. На думку відповідача, форми КБ-2в, на які посилається позивач як на підставу оплати, не можуть бути підставою для розрахунків, оскільки підписані особою, неуповноваженою укладати угоди та погоджувати ціну. Начальник сервісної служби Дорофеєв О.М. мав право підписувати лише акти виконаних робіт до укладених договорів.

Розгляд справи відкладався з 04.12.2006р. на 19.12.2006р., з 19.12.2006р. на 17.01.2007р.

Згідно ухвали господарського суду від 19.12.2006р. строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2002р. Закрите акціонерне товариство „Ніко-Т`юб” (м. Нікополь Дніпропетровської області), як замовник, та Українсько-естонське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Валсер" (м. Дніпропетровськ), як підрядник, уклали договір підряду № 206 (надалі –Договір), згідно із пунктами 1.1 та 2.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання виконати роботи по реконструкції адміністративної будівлі ЗАТ “Ніко- Т`юб” згідно локального кошторису № 01-2002 (розділ 1,2,3,4,5,6).

Вартість робіт за Договором складає 758 681, 01 грн. (п.5.2. Договору, Протокол погодження договірної ціни –додаток № 1 до Договору).

Згідно п.7.2. Договору підрядник зобов’язаний виконувати роботи згідно календарного плану. Додатком № 3 до Договору є календарний план, який визначає найменування етапів (шість розділів), вартість кожного етапу робіт та загальну вартість –758 681, 01 грн. Календарний план не визначає дати початку та закінчення робіт.

Згідно п.9.1. Договору передача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт.

Розрахунки за Договором здійснюються поетапно, згідно календарного плану з попередньою оплатою кожного етапу в розмірі 50% від його кошторисної вартості. Подальші розрахунки здійснюються згідно актів виконаних робіт не пізніше п’яти календарних днів з дня їх підписання (п.п. 6.1, 6.2. Договору).

Протягом 2002 –2003 років сторони неодноразово укладали додаткові угоди до Договору, якими уточнювали номери кошторисів, згідно яких мали виконуватися роботи, загальну вартість робіт, строки виконання робіт.

Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 28.03.2003р. –до виконання сторонами своїх зобов’язань, однак в будь-якому випадку до 31.12.2003р.

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт № 17, № 18 та № 19 за листопад 2003 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 58 576, 86 грн. Відповідач прийняв виконані роботи 24.11.2003р. та 29.11.2003р.

Позивач посилається на неоплату відповідачем виконаних робіт, наявність боргу відповідача за виконані за Договором роботи в сумі 44 013, 93 грн., що і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідачем не дотримані умови Договору щодо оплати виконаних робіт не пізніше п’яти календарних днів з дня підписання актів виконаних робіт. Доказів оплати виконаних робіт відповідач не надав.

З огляду на викладене є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 44 013, 93 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що роботи, виконані позивачем, не передбачені умовами Договору, прийняті особою, яка не мала повновжень прийняти такі роботи, оскільки відсутній договір на їх виконання.

Акти приймання виконаних підрядних робіт № 17, № 18 та № 19 містять посилання на Договір, на об’єкт, на якому виконувалися роботи (адміністративна будівля ЗАТ “Ніко- Т`юб”). З боку відповідача акти підписані декількома особами: начальником сервісної служби, головним енергетиком або механіком, заступником головного бухгалтера, начальником адміністративно-господарського відділу; підписи скріплені печаткою відповідача.

Крім того, суд витребовував у відповідача докази, які дозволили б співставити, про які роботи та якою вартістю існувала домовленість за Договором, а які роботи, в якому обсязі та на яку суму фактично виконані, а саме: всі кошториси під обсяг робіт, обумовлений Договором та додатковими угодами до нього, відповідні акти виконаних робіт під обумовлений Договором, додатковими угодами до Договору, кошторисами обсяг робіт. Такі докази витребовувалися і у позивача, однак ні позивачем, ні відповідачем не надані.

Як позивач, так і відповідач послалися на неможливість представити витребувані матеріали в зв’язку з їх відсутністю в затребуваному обсязі.

За матеріалами справи, суд не вбачає, що виконані відповідачем роботи, не є роботами, обумовленими Договором.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ніко-Т’юб” (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, ідентифікаційний номер 30926972, рахунок 2600330143501 в АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749) на користь Українсько-естонського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Валсер” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, буд. 84, корп. 25, ідентифікаційний номер 30431468, рахунок 2600930195601 в АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749) заборгованість в сумі 44 013 (сорок чотири тисячі тринадцять ) грн. 93 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 440 (чотириста сорок) грн. 14 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Українсько-естонському товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Валсер” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, буд. 84, корп. 25, ідентифікаційний номер 30431468, рахунок 2600930195601 в АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749) зайво сплачене згідно платіжного доручення № 15 від 01.09.2006р., яке знаходиться в матеріалах справи, державне мито в сумі 9 (дев’ять) грн. 86 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, - 02.02.2007р.