Ухвала суду № 40105266, 12.08.2014, Апеляційний суд Сумської області

1208

Справа №587/506/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Моісеєнко О. М.Номер провадження 11-кп/788/382/14 Суддя-доповідач - Захарченко О. П. Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Матуса В. В., Шунька Г. О.,

з участю секретаря судового засідання Спориш М.В.,

прокурора Савостьянової Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми судове провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200260000507, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 04 червня 2014 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин

України, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і за цим законом йому призначено із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, а також ухвалено про стягнення з ОСОБА_3 на користь Департаменту Фінансів Сумської обласної державної адміністрації 7130 грн. 28 коп. відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого та про стягнення з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 11 756 грн. відшкодування майнової шкоди і 8000 грн. відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції у даному провадженні ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень за таких обставин.

02 квітня 2013 року, близько 20 години ОСОБА_3, керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем ВАЗ-21013 з р/н НОМЕР_1 на дорозі в напрямку з села Стецьківка до села Радьківка Сумського району Сумської області, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме - при виявленні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд керованим ним автомобілем на пішохода ОСОБА_5, який рухався проїзною частиною у зустрічному напрямку, з заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритого перелому кісток середньої третини лівої гомілки зі зміщенням, а також інших тілесних ушкоджень які відносяться до категорій, відповідно, тілесних ушкоджень середньої тяжкості, легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я потерпілого і легких тілесних ушкоджень.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить ухвалений щодо ОСОБА_3 вирок скасувати та призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, не пов'язане з обмеженням волі.

За змістом доводів апеляційної скарги захисник вважає, що призначене його підзахисному основне покарання є занадто суворим з огляду на те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаюється, добровільно частково відшкодував потерпілому заподіяну майнову шкоду, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, злочин вчинив з необережності, має на утриманні малолітню дитину, його дружина перебуває у стані вагітності, а іншої можливості, окрім неофіційного заробітку, утримувати сім'ю він не має.

Також, в судовому засіданні захисник надав апеляційному суду і просить врахувати докази про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року дитини, про працевлаштування ОСОБА_3 з 01.08.2014 року та про часткове відшкодування ним заподіяної потерпілому шкоди на суму 200 гр.

Апеляційний розгляд проведено в порядку ст. 405 КПК України за неявки в судове засідання потерпілого ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача про обставини провадження та зміст поданої апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_4 і пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, які апеляційну скаргу і заяву про застосування амністії підтримують, думку прокурора Сапвостьянової Л.В., яка вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а заяву обвинуваченого про застосування амністії безпідставною, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла переконання, що подана захисником апеляційна скарга і заява обвинуваченого про застосування до нього амністії задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам провадження, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яким судом дана належна оцінка, і у поданій апеляційній скарзі під сумнів не ставляться.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і обставин, що покарання пом'якшують, - щире каяття обвинуваченого у вчиненні злочину, добровільне часткове відшкодування ним потерпілому заподіяної майнової шкоди, і те, що він має на утриманні малолітню дитину, а його дружина перебувала на день ухвалення вироку в стані вагітності.

Тобто, суд фактично урахував дані про особу обвинуваченого і пом'якшуючі покарання обставини, з посиланням на які захисник обґрунтовує свою апеляційну скаргу.

При цьому, з урахуванням зазначених пом'якшуючих обставин судом було застосовано ч. 1 ст. 69 КК України і призначено ОСОБА_3 основне покарання більш м'якого виду, ніж позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення та ступінь його тяжкості, призначене ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк два роки є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним і іншими особами злочинів проти безпеки руху.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що ОСОБА_3 на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, неофіційно працює, а кримінальне правопорушення вчинив з необережності, а також доводи, заявлені в судовому засіданні, не порушують законності та обґрунтованості ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_3

Також, з огляду на обставини провадження, зокрема - факт вчинення злочину у стані сп'яніння колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 75 КК України для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням.

Враховуючи викладене, ухвалений судом першої інстанції щодо ОСОБА_3 вирок зміні чи скасуванню за поданою захисником апеляційною скаргою не підлягає.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" ( т.2 арк. 39 ).

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення даної заяви обвинуваченого, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп"яніння, що є обставиною, за якої відповідно до п."є" ст.8 Закону України " Про амністію у 2014 році" застосування амністії за цим законом до нього не допускається.

Тому, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 04 червня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а подану захисником ОСОБА_4 апеляційну скаргу і подану обвинуваченим ОСОБА_3 заяву про застосування Закону України "Про амністію у 2014 році" - залишити без задоволення.

Ця ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Захарченко О. П. Матус В. В. Шунько Г. О.