Постанова № 40104251, 22.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року 810/4016/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державна екологічна інспекція у Київській області до Фастівського комбінату комунальних підприємств про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція у Київській області з позовом до Фастівського комбінату комунальних підприємств про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності сміттєзвалища твердих побутових відходів Фастівського комбінату комунальних підприємств, що знаходиться в 1,4 км від північно-східної окраїни міста Фастів, біля автошляху Фастів - Київ, до отримання відповідних дозвільних документів та приведення полігону в належний стан.

Звернення позивача до суду з приводу застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасового зупинення діяльності сміттєзвалища твердих побутових відходів зумовлено твердженням позивача про те, що відповідач порушує правила природоохоронного законодавства, а саме: в нього відсутні дозвільні документи поводження з відходами; відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; розміщені на сміттєзвалищі відходи не пересипаються ізолюючим шаром ґрунту; відсутні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою. На думку позивача, вказані порушення створюють загрозу навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей, тому лише шляхом тимчасового зупинення діяльності сміттєзвалища твердих побутових відходів можна захистити ці об'єкти захисту.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що неодноразово звертався до уповноважених органів державної влади про отримання дозвільних документів поводження з відходами, але кожного разу пакет документів йому повертали з мотивів відсутності належного регулювання на підзаконному рівні форми дозволів на поводження з відходами та порядку їх видачі. З приводу правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем відповідач повідомив, що вони знаходиться в стадії оформлення.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи питання провжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) суд оцінює обставини, на які посилаються сторони, з точки зору обраного позивачем способу реалізації владної компетенції (тимчасове зупинення діяльності зміттєзвалища) на предмет: чи прийнято позивачем рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Так, відповідно до частини першої статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин (пункт "в"); складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом (пункт "г"); пред'явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт "ґ"); надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням (пункту "е"); надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), ліцензій на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт "ї") тощо.

Крім того, статтею 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

В силу статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, а шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Обираючи той чи інший спосіб реалізації владної компетенції, органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів мають дотримуватись вимог, перелічених у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, приймати рішення розсудливо, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд зазначає, що відсутність дозвільних документів поводження з відходами та правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою під сміттєзвалищем є правопорушеннями, які можуть бути усунуті шляхом застосування інших заходів реагування. У той же час, зупинення діяльності сміттєзвалища є заходом, що не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо пропорційності такого рішення (дії).

З приводу порушення, що виявилось у не пересипанні відходів ізолюючим шаром ґрунту, суд зазначає, що вимога про зупинення діяльності сміттєзвалища є неналежним заходом реагування. Застосування такого заходу не відповідає принципу використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, адже це не призведе до усунення правопорушення і не забезпечить дотримання технології поводження з відходами, а навпаки законсервує негативні наслідки.

За наведених обставин, позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню на його користь з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.