Рішення № 40103440, 08.08.2014, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1208/14-ц

Провадження № 2/486/565/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Падалка В.О.

при секретарі - Асєєвій А.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, пов'язаних із особливими обставинами

ВСТАНОВИВ:

02.07.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 2011 року по 2013 рік у розмірі 18252 грн. 09 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що вона з 14.11.1990 року по 27.11.2002 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей: доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом з дитинства І групи "Б". Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 син ОСОБА_4 залишився проживати разом з нею та знаходиться на її утриманні. Придбання ліків, неодноразове оперативне лікування, період адаптації після проведення операцій, потребує значних матеріальних витрат. Вона просить стягнути з ОСОБА_2, понесені нею у період з 2011 року по 2013 рік, додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 18252 грн. 09 коп., з яких 4373 грн. витрачено нею з 05.11.2011 року на придбання ліків та засобів гігієни після операції в м. Харкові; 5890 грн. - на придбання ноутбуку, модему та столу під ноутбук; 1479,61 грн. - на ліки за призначенням невропатолога 26.06.2012 року; 2550 грн. - на велотренажер 19.07.2012 року; 196 грн. - на придбання веб-камери 02.06.2012 року; 110 грн. витрачено на обстеження в обласній дитячій лікарні м. Миколаєва в період з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року; 363 грн. витрачено на обстеження в 9 міській лікарні м. Києва в період з 15.04.2013 року по 26.04.2014 року; 305 грн. 10 коп. - на обстеження в лікарні "Охматдет" м. Києва в період з 03.09.2013 року по 16.09.2013 року; 206 грн. 25 коп. - на лікування ОРВІ в дитячій поліклініці м. Южноукраїнська за період з 17.09.2013 року по 09.10.2013 року; 1927 грн. 07 коп. - транспортні витрати ( поїздки до м. Вознесенська 01.10.2013 року, до м. Києва 02.09.2013 року та 16.10.2013 року ); 852 грн. 06 коп. - витрати на операцію з приводу сколіозу в лікарні "Охматдет" м. Києва за період з 17.10.2013 року та 31.10.2013 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. ОСОБА_2 пояснив, що крім стягнутих з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 та аліментів на користь сина ОСОБА_4 після досягнення останнім повноліття, він регулярно в добровільному порядку надає матеріальну додаткову допомогу позивачу на утримання сина ОСОБА_4, несе додаткові витрати на проведення операцій, оплату навчання, на придбання ліків та лікування в спеціалізованих клініках України, літній відпочинок, транспортні витрати, оренду житла в м. Харкові та м. Києві під час проведення операцій, що підтверджується відповідними документами. Також він придбав для інтелектуального розвитку дитини телевізор та комп'ютер. Крім того, в нього на утриманні знаходяться його малолітні діти: донька ОСОБА_8, яка перебуває в дитячій поліклініці м. Южноукраїнська на обліку, як дитина тривало-частохворіюча та син ОСОБА_6. Також він регулярно надає матеріальну допомогу повнолітній доньці ОСОБА_7. Як працюючий воєнний пенсіонер, учасник бойових дій, він потребує щорічного стаціонарного лікування. Тому просив суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача, яка діяла на підставі довіреності, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1250 грн. за наступних підстав.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Виходячи зі змісту названої статті батько та мати повинні приймати участь у додаткових витратах на дитину.

Згідно з ч. 2 ст. 185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно в залежності від причини, що зумовила додаткові витрати.

Якщо причина, що зумовила додаткові витрати є триваючою (тяжка хвороба, каліцтво тощо) витрати фінансуються наперед із зазначенням або без зазначення кінцевого терміну

Відповідно до свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Останній проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 15 ).

Згідно висновку ВКК № 150 від 29.11.2013 року ( а.с. 14 ), довідки огляду до акту МСЕК серії 10ААБ № 542183 ( а.с. 19 ), виписки з історії хвороби від 04.11.2011 року (а.с.26), довідки дитячої поліклініки ДЗ "СМСЧ № 2 МОЗ України" м. Южноукраїнська ( а.с. 28 ), виписки з медичної амбулаторної картки хворого (а.с.37), виписки з історії хвороби міжнародної клініки відновного лікування ( а.с. 38 ), виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 2927 від 11.03.2013 року ( а.с. 40 ), виписки з медичної картки стаціонарного хворого від 15.04.2013 року ( а.с. 44 ), виписки № 869 з медичної картки стаціонарного хворого від 17.10.2013 року ( а.с. 40 ), виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 712 від 16.09.2013 року ( а.с. 51 ) ОСОБА_4 хворіє на ДЦП, спастичну діплєгію та є дитиною - інвалідом 1 «Б» групи інвалідності (з дитинства), термін якої встановлено до 01.11.2015 року ( а.с. 14 ).

В зв'язку з хворобою сина, як зазначає позивач, нею у період з 2011 року по 2013 рік було додатково витрачено, на утримання на той час неповнолітнього сина ОСОБА_4, 18252 грн. 09 коп., з яких 4373 грн. витрачено нею з 05.11.2011 року на придбання ліків та засобів гігієни після операції в м. Харкові; 5890 грн. - на придбання ноутбуку, модему та столу під ноутбук; 1479,61 грн. - на ліки за призначенням невропатолога 26.06.2012 року; 2550 грн. - на велотренажер 19.07.2012 року; 196 грн. - на придбання веб-камери 02.06.2012 року; 110 грн. витрачено на обстеження в обласній дитячій лікарні м. Миколаєва в період з 11.03.2013 року по 15.03.2013 року; 363 грн. витрачено на обстеження в 9 міській лікарні м. Києва в період з 15.04.2013 року по 26.04.2014 року; 305 грн. 10 коп. - на обстеження в лікарні "Охматдет" м. Києва в період з 03.09.2013 року по 16.09.2013 року; 206 грн. 25 коп. - на лікування ОРВІ в дитячій поліклініці м. Южноукраїнська за період з 17.09.2013 року по 09.10.2013 року; 1927 грн. 07 коп. - транспортні витрати ( поїздки до м. Вознесенська 01.10.2013 року, до м. Києва 02.09.2013 року та 16.10.2013 року ); 852 грн. 06 коп. - витрати на операцію з приводу сколіозу в лікарні "Охматдет" м. Києва за період з 17.10.2013 року та 31.10.2013 року.

В ході судового засідання встановлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.09.2002 року з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_4 стягувалися аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку ( доходу ), починаючи з 10.09.2002 року та до досягнення останнім повноліття, які відповідач сплачував регулярно, про що свідчить довідка про отримання аліментів у період з січня по жовтень 2013 року ( а.с. 21-22, 23 ).

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21.01.2014 року з відповідача, на користь сина ОСОБА_4, стягнуто аліменти у зв'язку з його непрацездатністю, у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку ( доходу ), щомісячно, починаючи з 13.12.2013 року і до 01.11.2015 року.

Відповідач працює директором ОРК "Іскра" ВП ЮУ "АЕС", регулярно отримує дохід і має середньомісячну заробітну плату в розмірі 16714 грн. 50 коп. (період обчислення січень 2013 року - грудень 2013 року) (а.с.24).

Згідно довідок про отримання аліментів від 10.01.2014 року за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року з його заробітної плати відраховано на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 аліменти у розмірі 28087 грн., на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_7 за період з січня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 15118 грн. ( а.с. 95, 96 ).

Як вбачається з квитанцій наданих ОСОБА_2, він добровільно надає матеріальну допомогу своїй старшій доньці ОСОБА_7, яка навчається ( а.с. 76-91 ). Також він має на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_8, яка перебуває в дитячій поліклініці м. Южноукраїнська на обліку, як дитина тривало-частохворіюча та сина ОСОБА_6, та сам потребує щорічного стаціонарного лікування у зв'язку з отриманою черепно-мозковою травмою( а.с. 73, 74, 75 ).

Позивач офіційно не працює, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області та отримує пенсію за віком матерям інвалідів з дитинства в середньому розмірі за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року - 921 грн. 52 коп., за період з січня 2013 року вересень 2013 року - 1030 грн. 45 коп. (а.с.17, 18 ).

ОСОБА_4 перебуває на обліку в Южноукраїнському управлінні праці та соціального захисту населення, отримує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства в загальному розмірі за період з жовтня 2011 року по жовтень 2013 року - 31227 грн. 74 коп. ( а.с. 16 ).

Відповідно до розписок наданих відповідачем в період з 19.09.2011 року по 30.11.2012 року, крім аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_1 було отримано додатково від ОСОБА_2. для проведення операції сину ОСОБА_4 та лікування останнього в м. Харкові, а також в післяопераційний період, грошові кошти на загальну суму 13200 грн. ( а.с. 71,72 ).

Крім того, в ході судового засідання встановлено, що 04.09.2013 року позивачем, від родини відповідача, було отримано на лікування сина ОСОБА_4 в лікарні "Охматдет" м. Києва гроші в розмірі 35000 грн.

Тому суд вважає, що відповідач вже добровільно надав позивачу свою частку додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_4 в м. Харкові в 2011 році та м. Києві в 2013 році.

З приводу витрат на продукти харчування та предмети гігієни, до і після операцій, то суд вважає, що вони не є додатковими витратами, а є щоденними витратами на утримання дитини, які мають нести обоє з батьків. Саме на такі витрати і стягуються з відповідача аліменти.

Інші витрати, а саме транспортні витрати на поїздки до м. Києва та м. Вознесенська, обстеження в обласній дитячій лікарні м. Миколаєва та в міський лікарні м. Києва № 9, витрати на лікування ОРВІ не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, у розумінні ч. 1 ст. 185 СК України.

Витрати позивача на придбання ноутбуку, модему, столу під ноутбук та веб-камери суд вважає, такими, що також не відносяться до додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, у розумінні ч. 1 ст. 185 СК України, оскільки в судовому засіданні не надано доказів, що придбання цієї техніки, було викликано крайньою необхідністю, при тому, що відповідач в 2007 році вже придбав для сина ОСОБА_4 комп'ютер (а.с.66). Тобто рішення про придбання ноутбуку, модему, столу під ноутбук та веб-камери є особистим бажанням позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на придбання велотренажера в сумі 2500 грн., то суд вважає що такі витрати є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні ч. 1 ст. 185 СК України, оскільки зайняття велотренуванням сину ОСОБА_4 рекомендовано лікарями «Міжнародної клініки відновного лікування» м. Трускавця в 2005 році (а.с. 38). Тому, виходячи з матеріального стану сторін, суд приходить до висновку, що участь в додаткових витрат матері та батька визнається рівними, і вважає за необхідне стягнути з відповідача половину фактично понесених витрат на придбання велотренажеру в сумі 1250 грн.(2500 грн. : 2).

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави витрати пов'язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, пов'язаних із особливими обставинами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 2011 року по 2013 рік включно у розмірі 1250 ( одна тисяча двісті п'ятдесят ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (р/р 31216206700010, код КЕКД 22030001, "Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ в Миколаївській області, МФО банку 826013 ) розміром - 16 (шістнадцять) грн. 70 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду В. О. Падалка