Ухвала суду № 40102100, 05.08.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2190/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

05.08.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді Франко В.А.,

судді : Карпенко О.Л., Фомічов С.Є

Секретар Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 8 липня 2014року про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, законним представником якої є ОСОБА_3, служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним майном чоловіка та жінки, що проживали однією сім"єю та визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И Л А :

13 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, законним представником якої є ОСОБА_3, служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним майном чоловіка та жінки, що проживали однією сім"єю та визнання права власності на майно,-

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 8 липня 2014 року було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння по АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, які належали ОСОБА_6; а також накладення арешту, вилучення та передачі ОСОБА_3 на відповідальне зберігання автомобіля TOYOTA Rav 4, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, з правом керування ОСОБА_3 та заборонено вчиняти будь-які дії щодо розпорядження майном, що належить Приватному акціонерному товариству "Весна"( код ЄДРПОУ 13743004, місцезнаходження: вул. Дворцова, 13 в м. Кіровограді ).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 8 липня 2014 року про вжиття заходів забезпечення позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що підставою забезпечення позову послугувало припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник ОСОБА_3 ОСОБА_8 заперечив проти доводів апеляційної скарги, погоджуючись з ухвалою суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.ст.151-153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з'ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати здійсненню фізичною особою або юридичною особою своїх прав та обов"язків, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року „ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача,відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Ухвалюючи про забезпечення позову, суд виходив з обґрунтованості заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Проте висновок суду про доцільність та необхідність прийняття такого рішення належним чином не мотивований не узгоджується з положеннями ст.ст. 151-153 ЦПК України щодо підстав та порядку забезпечення позову. Є лише посилання на припущення ОСОБА_3 що відповідач ОСОБА_2 може вжити заходів щодо незаконного відчуження спірного майна задля позбавлення її права на успадкування цього майна.

З матеріалів справи вбачається, що майно є предметом спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6 (а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини не надає права отримати раніше зазначеного строку свідоцтво про право на спадщину. Відповідач не може вчиняти будь-якого правочину до оформлення спадщини а тому відсутні будь-які загрози вказаному майну.

За таких підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду не є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом були допущені порушення норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню.

Заява позивача не є обґрунтованою, запропоновані нею заходи забезпечення позову належним чином не мотивовані не є співмірними з позовними вимогами, тому не можуть бути задоволенні, оскільки відповідач не може вчиняти жодного правочину до оформлення спадщини .

Керуючись ст.ст.303,307, 312- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 8 липня 2014року-скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя:

Судді: