Постанова № 40102057, 06.08.2014, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.08.2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/955/14-а Провадження № 2-а/401/62/14

06 серпня 2014 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Мельничика Ю.С.,

при секретарі Білан М.Г.,

за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації про визнання протиправними рішень щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги за період з квітня 2012 року, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 лютого 2014 року звернулися до суду з адміністративним позовом, який в подальшому уточнили та доповнили, до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Світловодської райдержадміністрації) про визнання протиправним рішення щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, та зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» на 50% в порядку винятку на 6 місяців за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року.

Зазначали, що з 1997 року проживають в с. Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області та виховують трьох дітей, доньок ОСОБА_3, 2001 року народження, та ОСОБА_4, 2003 року народження, і сина ОСОБА_5, 2008 року народження. З 2008 року їх сім'я перебуває на обліку в УПСЗН Світловодської райдержадміністрації і вони отримують соціальну допомогу сім'ям з дітьми. Так як у 2010 році ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням звільнено з останньої роботи і він не може працевлаштуватися, їх вся родина займається особистим селянським господарством, а тому є зайнятими особами, та інших доходів вони не мають. Відповідач у жовтні 2013 року зменшив розмір державної соціальної допомоги для їх малозабезпеченої сім'ї зі 100% до 50%, і вони отримують допомогу щомісяця лише по 2455 грн., що вони вважають протиправним, тому просили суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги для їх сім'ї за вказаний період з урахуванням вимог чинного законодавства.

До початку розгляду справи по суті позивачі 22 квітня 2014 року доповнили свої вимоги та просили визнати протиправним рішення відповідача про надання державної соціальної допомоги їх малозабезпеченій сім'ї зі зменшенням розміру державної соціальної допомоги:

- від 01 грудня 2011 року за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року;

- від 03 липня 2012 року за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року;

- від 20 листопада 2012 року за період з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року;

- від 05 березня 2014 року за період з 01 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року.

Також позивачі просили суд зобов'язати УПСЗН здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року, з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року та за період з 01 квітня 2014 року по 30 вересня 2014 року. Разом із заявою про уточнення і доповнення позовних вимог, позивачі подали до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обґрунтувавши причину пропуску вказаного строку тим, що їм не було відомо про визначений законом період часу для звернення до суду.

Крім цього, позивачі зазначили, що протиправними діями відповідача, яка полягає в душевних стражданнях з приводу перебування їх сім'ї за межею бідності, та у звинуваченні відповідача щодо не вчинення ними дій по працевлаштуванню, що є неповагою до їх праці, як членів особистого селянського господарства, їм завдано моральної шкоди, тому вони просили стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Представник відповідача УПСЗН Світловодської райдержадміністрації в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що він є безпідставним, та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позивачі мешкають в с. Подорожнє Світловодського району де мають земельну ділянку площею 0,54 гектара, є членами особистого селянського господарства, отже, є зайнятими особами, в період з січня 2012 року і на час звернення до суду іншої роботи та доходів не мали, виховують трьох неповнолітніх дітей, в зв'язку з чим із січня 2008 року їх сім'я має статус малозабезпеченої, та користується пільгами, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Відповідно до приписів ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позовні вимоги про визнання протиправними рішень відповідача про надання державної соціальної допомоги їх малозабезпеченій сім'ї зі зменшенням розміру державної соціальної допомоги за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2013 року заявлено позивачами з пропуском шестимісячного строку звернення до суду для захисту своїх прав, свобод чи інтересів, передбаченого ст.99 КАС України. Наведена позивачами причина пропуску строку звернення до адміністративного суду а саме, те, що їм не було відомо про визначений законом період часу для звернення до суду, не є поважною, оскільки позивачі одержували щомісячно державну соціальну допомогу, отже з часу її зменшення знали про вказане, і в разі незгоди зі зменшенням розміру соціальної допомоги мали право звернутися до суду і оскаржити таке зменшення з часу першого такого зменшення, а саме з 01 жовтня 2012 року.

Тому, враховуючи дату звернення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду з адміністративним позовом щодо оскарження дій відповідача за вказаний період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2013 року, а саме 22 квітня 2014 року, суд приходить до висновку про необхідність залишення вказаної частини позовних вимог щодо визнання дій відповідача щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, та зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2013 року з урахуванням проведених виплат - без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Вирішуючи справу в частині позовних вимог про визнання протиправними рішень відповідача щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року, та про стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.

Так, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державний бюджет України» на 2014 рік» встановлено, що у 2014 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Відповідно до п.14 зазначеного Порядку, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % прожиткового мінімуму для сім'ї. При цьому, розмір соціальної допомоги, збільшується також на кожну дитину.

Як видно з пояснень сторін, так і з матеріалів справи - декларацій про доходи та майновий стан позивачів, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, позивачі з 2011 року не мають жодних доходів від ведення особистого селянського господарства, та будь-якої іншої праці чи діяльності, мають у власності земельну ділянку загальною площею 0,54 га та автомобіль Форд.

При цьому, в судовому засіданні позивачі пояснили, що вони живуть за рахунок дотацій, які є основним джерелом існування.

Частиною 2 ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» передбачено, що призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

Разом з тим, відповідачем доведено, що позивачі, будучи працездатними, і ведучи особисте селянське господарство не знаходять додаткові джерела для існування, і вказані твердження позивачами не спростовано.

Відповідно до п.17 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250, передбачено, що призначена соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім'ї (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.

Представником УПСЗН Світловодської райдержадміністрації доведено, і письмовими документами підтверджено, що сім'ї позивачів як малозабезпеченій сім'ї відповідачем призначено державну соціальну допомогу з часу їх звернення з квітня 2012 року у повному розмірі 100 відсотків.

При повторному зверненні за призначенням вказаної державної соціальної допомоги з наданих сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів видно, що у 2012 - 2014 роках ними особисто зазначена інформація про відсутність будь-яких доходів, при цьому позивачі є працездатними особами.

Як вказав представник відповідача, надання працездатними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформації про відсутність у них доходів, відповідно до п.17 вказаного Порядку, стало підставою для поступового зменшення розміру соціальної допомоги при кожному наступному зверненні за її призначенням, а саме, відповідно на 20, 20 та 10 відсотків.

Так, державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї, працездатних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають трьох неповнолітніх дітей, призначено зі знижкою на 20 відсотків починаючи з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року державну соціальну допомогу призначено зі знижкою вже на 40 відсотків, та з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року державну соціальну допомогу призначалося зі знижкою на 50 відсотків.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З досліджених в судовому засіданні доказів видно, що зменшення розміру призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачем з 01 жовтня 2013 року здійснювалось без порушень вимог спеціального законодавства, а тому права позивачів відповідачем не порушувалися, отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити, як у безпідставних.

Оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідача у зниженні розміру призначеної позивачам соціальної допомоги, в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди також належить відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати покласти на позивачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації про визнання протиправними рішень щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2013 року з урахуванням проведених виплат - залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Світловодської районної державної адміністрації про визнання протиправними рішень щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Світловодський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя підпис Згідно з оригіналом

Суддя Світловодського

міськрайонного Ю.С. Мельничик