Ухвала суду № 40100279, 11.08.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" серпня 2014 р. Справа № 918/1120/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Приватного підприємства фірми "АЛРІ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія УБ ХАЕС"

про стягнення заборгованості в сумі 25 766 грн. 09 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4, договір від 01.07.2014 року

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2 : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 214 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства фірми "АЛРІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія УБ ХАЕС" про стягнення заборгованості в сумі 25 766,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

01.09.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія УБ ХАЕС" (відповідач-1) укладено договір № 4 (договір), згідно з яким позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача-1 (покупця) товар (цемент), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар згідно з видатковими накладними, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. договору оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною, зазначеною у накладній на відпуск товару, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця на умовах передоплати або протягом 15 банківських днів після отримання товару.

03.10.2011 року позивач поставив відповідачу-1 цемент кількістю 23 тони загальною вартістю 21 528 грн., що підтверджується видатковою накладною № 30310 від 03.10.2011 року.

Відповідач-1 своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, відтак за ним рахується заборгованість у розмірі 21 528,00 грн.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем-1 позивач нарахував 1 762,35 грн. 3% річних та 2 475,74 грн. інфляційних втрат.

10.10.2011 року з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 (боржник) між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки № 01/10-11 від 10.10.2011 року, за умовами якого відповідач-2 виступив поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором № 4 від 01.09.2011року.

Відповідно до п. 1 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель поручився перед кредитором грошовою сумою в розмірі 1 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 основний борг в розмірі 21 428,00 грн., 1 762,35 грн. 3% річних та 2 475,74 грн. інфляційних втрат, а з відповідача-2 - 100,00 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 202, 526, 533, 554, 612, 625, 655, 692, ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 30.07.2014 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 11.08.2014 року.

У судове засідання з'явився представник позивача, представники відповідачів не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

11.08.2014 року через службу діловодства господарського суду від позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 22 ГПК України, надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 грошових коштів у розмірі 100,00 грн. та припинення провадження у справі в цій частині.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках відмови позивача від позову (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК) господарському суду слід керуватись ч. 6 ст. 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Суд, давши оцінку відмові позивача від позову в частині стягнення з відповідача-2 грошових коштів у розмірі 100,00 грн., встановив, що остання підписана уповноваженим представником, не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак приймається судом.

Крім того, судом роз'яснюються вимоги ч. 2 ст. 80 ГПК України, згідно з якими у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 22, 78, 80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі в частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірми "АЛРІ" про стягнення 100,00 грн. припинити.

Вказана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Андрійчук О.В.