Рішення № 40100114, 04.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11355/14 04.08.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/11355/14

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до приватне акціонерного товариства "Фуршет", м. Київ,

про стягнення 4 500 грн. пені,

за участю представників сторін:

позивача - Клюсової Т.М. (довіреність від 13.01.2014 №13);

відповідача - не з'явився.

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Фуршет" (далі - ПАТ «Фуршет») 4 500 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Відділення АМК від 29.10.2013 № 63/03-П "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №90-03/07.13 (далі - рішення № 63/03-П).

Позовні вимоги мотивовано тим, що: рішенням № 63/03-П накладено на ПАТ «Фуршет» штраф у сумі 50 000 грн., який було сплачено відповідачем 14.01.2014, тобто із простроченням на 6 (шість) днів, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 4 500 грн. пені за вказане прострочення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2014 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2014 відкладено розгляд справи на 04.08.2014 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 04.08.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення по суті спору; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.08.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтею 3 Закону України «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції» (далі - Закон) встановлено, що відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

У частині першій статті 151 Закону зазначено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 63/03-П, зокрема, визнано:

- що дії ПАТ «Фуршет» щодо поширення на етикетці пряників напису «Дитячі» без належних для цього підстав разом із зображенням дітей є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про характеристику товару, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання (пункт 2);

- за наведене порушення на ПАТ «Фуршет» накладено штраф у сумі 50 000 грн. (пункт 4).

Відповідно до статті 1 Закону недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Відповідно до частин другої і третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 63/03-П було надіслано на адресу ПАТ «Фуршет» супровідним листом від 05.11.2013 № 26-03/4317 та отримано відповідачем 07.11.2013, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, строк виконання зобов'язання зі сплати штрафу, накладеного рішенням № 63/03-П, закінчився 07.01.2014.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як встановлено судом, 14.01.2014 ПАТ «Фуршет» було сплачено штраф у сумі 50 000 грн. на підставі рішення № 63/03-П, що підтверджується копією платіжного доручення №100469057.

Таким чином, відповідач прострочив сплату штрафу на 6 (шість) днів.

При цьому у частинах п'ятій і шостій статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Фуршет» 4 500 грн. пені, Відділення АМК визначило період її нарахування з 08.01.2014 (наступний день після спливу строку добровільної сплати штрафу) по 13.01.2014 (до дня оплати штрафу), тобто 6 днів.

Судом встановлено, що кількість днів прострочення сплати штрафу становить 6 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 750 грн., тому за 6 днів прострочення сплати штрафу з відповідача слід стягнути 4 500 грн. пені (750 грн. * 6 днів).

Згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів і пені зараховуються до державного бюджету України.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», є органи Державної податкової служби України.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України від 16.01.2014 № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1 218 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4 500 грн. пені за прострочення сплати штрафу накладеного рішенням № 63/03-П; мінімальна сплата судового збору за подання позову майнового характеру становить 1 827 грн.

Отже, з ПАТ «Фуршет» підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1 827 грн. судового збору.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Фуршет» (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 56-А; фактична адреса: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6; ідентифікаційний код 32161511) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 (р/р 31119106700008; МФО 820019; ідентифікаційний код 37975298; отримувач: УДК у Подільському районі міста Києва) 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. пені.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Фуршет» (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 56-А; фактична адреса: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6; ідентифікаційний код 32161511) в доход державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.2014.

Суддя О. Марченко