Рішення № 40099744, 07.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.14р. Справа № 904/4518/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до Приватного підприємства фірми "ТОРГСЕРВІСБУД", м. Павлоград

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, угода про надання правової допомоги № 12 від 12.05.2014 року, адвокат;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Херсон звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства фірми "ТОРГСЕРВІСБУД", м. Павлоград про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 15.03.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі-позивач, орендодавець) та приватним підприємством фірмою "Торгсервісбуд" (далі -відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення від 15.03.2013 року (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне володіння і користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі домовленості сторін та складає 32 550 грн. за один місяць оренди, оплачується згідно виставленого рахунку.

Виплата орендної плати здійснюється з 1 по 10 число кожного місяця, поточного періоду.

В момент підписання договору орендарю буде виставлено рахунок для сплати першого та останнього місяця об'єкта оренди. дана сума повинна бути сплачена орендарем протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору та отримання рахунку від орендодавця (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору, позивачем надано послуги по оренді приміщення, що підтверджується актами, які містяться в матеріалах справи.

Для здійснення оплати відповідачу були виставлені рахунки, які містяться в матеріалах справи.

Як зазначено позивачем, відповідач частково сплатив орендну плату, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 130 200 грн.

Позивачем на адресу відповідачу було направлено претензію №3 від 13.01.2014 року, яка залишена останнім без відповіді (а.с.49-50).

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1.1. договору передбачено, що за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п. 4.1.2., орендар сплачує штраф в розмірі 10% від розміру орендної плати встановленої у п. 3.1. договору та у подальшому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 4564,97 грн. та штраф в розмірі 26040 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Орендар передав орендодавцю предмет оренди, що підтверджується актом приймання - передачі від 20.01.2014 року (а.с.60).

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що складає 42000,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 130200 грн. - основного боргу, 26 040,00 грн. штрафу, 4564,97грн. - пені та 42000грн. неустойки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" (51400, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 3, код ЄДРПОУ 23934998) на користь фізичної особи - підприємця (73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 )130 200 грн. - основного боргу, 26 040,00 грн. штрафу, 4564,97 грн. - пені, 42000грн. неустойки та судовий збір в розмірі 4056,10 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2014 року.

Суддя С.В. Мартинюк