Постанова № 40099475, 24.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 р. Справа № 804/10248/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГпмовій Л.І. за участю: представника заявника - Гулої І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську подання Державної податкової інспекції у Касногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ФАРМА СОЮЗ» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2014 року ДПІ у Касногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - заявник) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до ПП «ФАРМА СОЮЗ» (далі - відповідач) в якому просила:

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «ФАРМА СОЮЗ» на користь державного бюджету 77 960,00 грн. авансових внесків податку на прибуток приватних підприємств за кодом бюджетної класифікації 11024000 на рахунок №31119165700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що ПП «ФАРМА СОЮЗ» внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених платником податку у податковій декларації з податку на прибуток по авансовим внескам, виник податковий борг у сумі 77 960, 00 грн. Відповідачем самостійно не здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, внаслідок чого не адресу відповідача направлено податкову вимогу, якою визначена загальна сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями станом на 18.07.2014 р. - 77 960, 00 грн. Сума боргу відповідачем погашена не була, податкова вимога не оскаржувалась. У зв'язку з зазначеним, заявник просить прийняти рішення про стягнення суми боргу згідно приписів статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з настанням обставин, що зумовили необхідність звернення податкового органу до суду.

Представник заявника у судовому засіданні подання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне подання задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «ФАРМА СОЮЗ» 18.09.2012 року зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку в ДПІ у Касногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2014 р. ПП «ФАРМА СОЮЗ» до контролюючого органу подано податкову декларацію по авансовим внескам податку на прибуток, у відповідності до якої підприємством самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 233 882, 00 грн.

Сума грошового зобов'язання, самостійно визначена ПП «ФАРМА СОЮЗ» у податковій декларації по авансовим внескам з податку на прибуток станом на 18.07.2014 р. у розмірі 77 960,00 грн. до бюджету не сплачена.

Податковим органом 08.05.2014 р. сформовано податкову вимогу № 1615-25 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 77 960, 00 грн., яка була направлена на адресу відповідача 19.05.2014 р.

Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась, а тому є узгодженою та підлягає погашенню шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника в порядку ст. 183-3 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Пунктом 16.1 п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК Укаїни), платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями п. 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до абзацу 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий органорган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення суми податкового боргу з відповідача в порядку ст. 183-3 КАС України, якою встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Судом встановлено, що обставини, які зумовили звернення заявника до суду, виникли зі спливом 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

Таким чином, судом не встановлено порушень положень ПК України щодо порядку та строків звернення до адміністративного суду з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог ПК України, не сплачено суму податкового боргу по авансовим внескам податку на прибуток у сумі 77 960, 00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги подання ДПІ у Касногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Касногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ФАРМА СОЮЗ» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «ФАРМА СОЮЗ» на користь державного бюджету 77 960,00 грн. (сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят гривень) авансових внесків податку на прибуток приватних підприємств за кодом бюджетної класифікації 11024000 на рахунок №31119165700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 липня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна