Постанова № 40098216, 06.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року справа № 813/4423/14

12 год. 06хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника відповідача Ворошилової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

в с т а н о в и в :

публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (далі - ПАТ «Завод автомобільних кранів») звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014р. винесена з порушенням п.п.7.2.2 п.7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2011р. №21-5. Позивач вважає, що відповідач протиправно застосував до ПАТ «Завод автомобільних кранів» штрафні санкції та нарахував пеню до фактичного погашення суми недоїмки.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно п.6.3 р.VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013р. №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Станом на 01.03.2014р. заборгованість по єдиному соціальному внеску становила 7402873,58грн. в т.ч. 7148414,77 грн. недоїмки, 141841,05 грн. фінансових санкцій та 112617,76грн. пені. З огляду на наведене, відповідач вважає правомірною вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014р., а позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання від 21.07.2014 р. про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області надіслано на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014 року, відповідно до якої позивача зобов'язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка станом на 28.02.2014р. становить 7402873,58грн. (в т.ч. недоїмка 7148414,77 грн., фінансові санкції 141841,05 грн. та пеня 112617,76грн.)

Не погоджуючись з вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014р.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України № 2464-VI).

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України №2464-VІ, дія вказаного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених вказаним Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 7, 8, 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Пунктом 6.4 розділу VI вказаної інструкції регламентовано порядок формування вимоги про сплату боргу. Так, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою відповідно до додатку 4 до вказаної Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до вказаної Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідачем на підтвердження правильності формування оскаржуваної податкової вимоги №Ю-1580-17 від 06.03.2014 року, відповідно до якої позивача зобов'язано сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка станом на 28.02.2014р. становить 7402873,58грн. (в т.ч. недоїмка 7148414,77 грн., фінансові санкції 141841,05 грн. та пеня 112617,76грн.), долучено до матеріалів справи облікову картку даних з особового рахунку платника станом на 28.02.2014р., якою підтверджується наявність боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Водночас, доказів відсутності у позивача недоїмки на кінець звітного періоду ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" суду не надано.

Крім того, позивач не надав суду доказів на підтвердження обставин, на які він посилається щодо прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014 року з порушенням Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З огляду на наведене, суд вважає, що вимога Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1580-17 від 06.03.2014 року є правомірною та скасуванню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При поданні адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20грн., що підтверджується квитанцією №ПН573 від 20.06.2014р.

Таким чином, суд вважає, що з позивача слід стягнути решту суму судового збору у розмірі 4384,80грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (код ЄДРПОУ - 00240158) судовий збір у сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80коп. до Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 11.08.2014р.

Суддя А.Г. Гулик