Ухвала суду № 40097248, 07.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/12683/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Олексієнка М.М.,секретаря Горбатюка В.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства доходів і зборів України, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - Головне управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року,

встановив:

У вересні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової служби України від 19.08.2013 р. № 559-о про звільнення його з посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Богодухівському районі); зобов'язати Міністерство доходів і зборів України - правонаступника Державної податкової служби України поновити його на посаді першого заступника начальника Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Богодухівська ОДПІ) з 20.08.2013 р.; зобов'язати Богодухівську ОДПІ нарахувати і виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності, оскільки відповідачем не враховано його переважне право на залишення на роботі, зважаючи на тривалий безперервний стаж роботи в органах державної податкової служби і високу кваліфікацію, не запропоновано іншої посади в тій самій установі та звільнено за згодою профспілки, в засіданні якої він участі не брав. Вважав, що фактичного скорочення його посади не відбулося, тому що на дану посаду було прийнято іншу особу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, позов задоволено частково: скасовано наказ Державної податкової служби України від 19.08.2013 р. № 559-о про звільнення ОСОБА_5 з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП)у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності; поновлено ОСОБА_5 на посаді першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі; стягнуто з ДПІ у Богодухівському районі на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16375,59 грн.

У касаційній скарзі Міністерство доходів і зборів України та Головне управління Міндоходів у Харківській області просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважають помилковим висновок судів щодо недотримання встановленого статтею 492 КЗпП порядку звільнення позивача, оскільки Богодухівська ОДПІ є новоствореною юридичною особою, тому у відповідача не було обов'язку пропонувати позивачу роботу саме в цій установі, а такі події як попередження працівника про наступне вивільнення та пропозиція йому іншої роботи можуть відбуватись з певним розривом у часі. Крім того, на думку касаторів, суди безпідставно поновили позивача на посаді в державному органі, який вже припинено як юридичну особу, та не врахували при цьому набуття позивачем після звільнення статусу фізичної особи-підприємця.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Справа розглядається за відсутності представників відповідачів і третьої особи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 проходив службу в податкових органах з червня 1999 року по травень 2004 року та з жовтня 2007 року.

Наказом Державної податкової служби України від 16.03.2012 р. № 672-о позивача призначено на посаду першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі.

Указом Президента України від 24.12.2012 р. № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

Указом Президента України від 18.03.2013 р. № 141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" затверджено Положення про дане міністерство та зазначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" ДПІ у Богодухівському районі ДПС та ДПІ у Краснокутському районі ДПС реорганізовано шляхом приєднання до Богодухівської ОДПІ Головного управління Міндоходів, яка утворюється.

06.06.2013 р. позивача попереджено про наступне вивільнення з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі. Вакантних посад не запропоновано.

Наказом Богодухівської ОДПІ від 18.06.2013 р. № 1 введено в дію тимчасову структуру та штатний розпис Богодухівської ОДПІ на 2013 рік, в якому були передбачені наступні керівні посади: начальник, перший заступник начальника, заступник начальника та заступник начальника - начальник Краснокутського відділення.

18.06.2013 року позивача вдруге попереджено про наступне вивільнення, однак вакантних посад знову не запропоновано.

Листом Богодухівської ОДПІ від 12.08.2013 р. № 444/8/20-04-04-025 повідомлено начальника Головного управління Міндоходів у Харківської області про те, що станом на 12.08.2013 р. у Богодухівській ОДПІ відсутні вакантні посади, відтак запропонувати посаду ОСОБА_5 немає можливості.

15.08.2013 р. ОСОБА_5 втретє попереджено про наступне вивільнення та запропоновано дві посади: заступника начальника - начальника Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області та заступника начальника Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, від яких позивач відмовився.

Наказом Державної податкової служби України від 19.08.2013 р. № 559-о ОСОБА_5 звільнено з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі за пунктом 1 статті 40 КЗпП у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності.

Відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За правилами статей 42, 492 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, яке при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації надається, зокрема, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В силу частини першої статті 43 КЗпП розірвання трудового договору з цієї підстави може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

В пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що відповідачем порушений порядок вивільнення позивача, оскільки ним не було враховано переважне право ОСОБА_5 на залишення на посаді першого заступника начальника податкової інспекції після її реорганізації та не запропоновано йому цієї посади при попередженні про наступне звільнення (18.06.2013 р.).

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів про незаконність оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади першого заступника начальника ДПІ у Богодухівському районі, що в силу статті 235 КЗпП є підставою для поновлення його на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги про набуття ОСОБА_5 статусу фізичної особи-підприємця після його звільнення з посади не впливають на вирішення питання про законність звільнення останнього за пунктом 1 статті 40 КЗпП та поновлення на займаній посаді.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України та Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Олексієнко М.М.