ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2014 р. Справа № 804/6301/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Рищенко А. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, протоколу, припису, визнання протиправною та скасування постанови від 15.04.2014 року №50/1074/61, -
ВСТАНОВИВ:
06.05.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Банк Руский Стандарт» з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, протоколу, припису, визнання протиправною та скасування постанови від 15.04.2014 року №50/1074/61.
Ухвалою суду від 08.05.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Свої позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «Банк Руский Стандарт» обґрунтовує тим, що в ході та за результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем було винесено протиправні акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис та постанову від 15.04.2014 року №50/1074/61, якою на банк було накладено штраф у розмірі - 54810,00грн. Адже інспекцією були неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Всупереч положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи щодо банку відбувся без присутності представника такого, чим було позбавлено його права на захист своїх прав та інтересів. Крім того, при проведенні перевірки відповідачем було допущено ряд порушень вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року. За словами позивача, при проведенні перевірки відповідач порушив принцип використання повноважень, із метою якого це повноваження було надано, тому дійшов необґрунтованого висновку про наявність правопорушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, позивач не проводив господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до VI і V категорії складності, а відтак і складання акта перевірки відповідачем щодо нього є неправомірним.
Просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Акт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 09.04.2014р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;
- визнати протиправним та скасувати Протокол Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 09.04.2014р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПАТ «Банк Руский Стандарт»;
- визнати протиправним та скасувати Припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 09.04.2014р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №50/1074/61 від 15.04.2014р., винесену т.в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Садовим І.Д.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.
У відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року за №3038-VI (у відповідній чинній редакції), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Також вказана стаття закріплює коло прав, які мають посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, серед яких в тому числі право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо, в тому числі: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Згідно положень п.п.11, 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:
1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції;
6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію;
8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Перевірку було проведено відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 та на підставі направлення на проведення позапланової перевірки №697/12 від 02.04.2014 року.
Хід та результати проведеної перевірки було зафіксовано в акті перевірки від 09.04.2014 року, відповідно до якого об'єктом будівництва, що перевірявся є реконструкція нежитлового приміщення під відділення ПАТ «Банк Руский Стандарт» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 33.
За результатами проведеної перевірки було встановлено, що при перевірці достовірності даних, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення під відділення ПАТ «Банк Руский Стандарт» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 33, представником замовника будівництва, директором ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» Фурсовим В.Ю., було надано копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що надійшла до 27.03.2014 року №2155 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та документи, що зазначені в декларації, в тому числі - робочий проект «Реконструкція нежитлового приміщення під відділення ПАТ «Банк Руский Стандарт» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 33. Перелік наданих до перевірки документів зазначено в акті перевірки.
Як зазначає відповідач в своєму акті перевірки, документи, що зазначені в декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлового приміщення під відділення ПАТ «Банк Руский Стандрат» за зазначеної адресою відповідають документам, що надані до перевірки. При цьому зазначено, що проектом виконано розрахунок категорії складності об'єкта за ІІ категорією складності, а в декларації про готовність об'єкта до експлуатації вказана ІІІ категорія складності.
Також під час здійснення перевірки відповідачем було встановлено, що на сходах об'єкту не було встановлено пандус ПРП-300 «Шанс», який передбачено проектом (12/12-АС лист 10), що є невиконанням в повному обсязі робіт, передбаченою проектною документацією та це свідчить про наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено вимоги ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Передбачений проектом переносної пандус ПРП-300 «Шанс» (технічні характеристики - довжина 3 метри, ширина 0,75м), уклон пандуса при встановленні буде складати приблизно 20%), не відповідає вимогам п.6.2.3 ДБНВ.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». А відповідно до вимог п.4.1 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» не допускається розроблення проектної документації реконструкції об'єктів без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів. В акті приймання-передачі робочої проектної документації від 24.06.2013 року проектувальником ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» вищевказані документи не передавалися замовнику ПАТ «Банк Руский Стандарт».
В робочому проекті не наведені переліки робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій відповідно до п.9.2. 1) ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Під час проведення перевірки ПАТ «Банк Руский Стандарт» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 33, експлуатувався без зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За твердженнями позивача, вищевказаний акт перевірки було отримано ним - 14.04.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Також відповідачем 09.04.2014 року було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена абз.2 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». За даними протоколу зазначено, що під час здійснення перевірки на сходах об'єкту не було встановлено пандус ПРП-300 «Шанс», який передбачено проектом та об'єкт експлуатувався без зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
09.04.2014 року відповідачем було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що містить вимогу про припинення експлуатації об'єкта, встановлення вищезазначеного пандуса та отримання зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації в термін до 12.05.2014р.
15.04.2014 року т.в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Садовим І.Д. було винесено постанову №50/1074/61, якою ПАТ «Банк Руский Стандарт» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 54810,00грн.
У своєму позові ПАТ «Банк Руский Стандарт» зазначає, що інспекцією було порушено порядок проведення перевірки, що на його думку регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, на які такий посилається.
При цьому порядок проведення перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», вищевказаним Порядком №553, про що суд зазначив вище та на норми яких посилається відповідач в акті перевірки.
Так, у відповідності до п.5, п.7, п.8, п.9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.
Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У відповідності до положень п. 2, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 року «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.
Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У разі коли суб'єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування разом з інспекціями вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб'єкта до відповідальності.
У разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Суд зазначає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області наділена законом правом щодо здійснення перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства будівельних норм, державних стандартів і правил щодо всіх об'єктів будівництва, а також перевіряти господарську діяльність підприємств на дотримання ліцензійних умов, які здійснюють будівництво об'єктів IV та V категорії складності, з урахуванням норм Порядку № 553, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Віднесення об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності було самостійно визначено ПАТ «Банк Руский Стандарт» як у зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка надійшла до інспекції 27.03.2014 року за №2155, про що зазначено в акті перевірки, так і в наданій суду копії декларації, зареєстрованої 08.04.2014 року б/н. Копія такої декларації є наявною в матеріалах справи.
При цьому за даними акту перевірки, така була проведена у присутності представника замовника будівництва - ПАТ «Банк Руский Стандарт» (за довіреністю) - директора ТОВ «Центр реконструкції та дизайну» Фурсова Владислава Юрійовича. Зазначений представник надав посадовим особам інспекції відповідні документи, в тому числі копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що надійшла 27.03.2014 року №2155 до інспекції, робочий проект «Реконструкція нежитлового приміщення під відділення ПАТ «Банк Руский Стандарт» за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 33.
В оскаржуваних протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2014 року, приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.04.2014 року міститься відмітка інспекції про те, що представник позивача, присутній під час проведення перевірки, відмовився від отримання таких.
Тому, суд не приймає до уваги додаткові пояснення позивача щодо наявності декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 08.04.2014 року за вх.№201008-0055 65-00В-2014, яка була зареєстрована Центром дозвільних процедур «Єдине вікно» Дніпропетровської міської ради, адже така не була надана відповідачу під час проведення перевірки.
Також суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що пандус ПРП-300 «Шанс» не повинен був бути встановлений тому, що його немає в проектній документації та його встановлення не є необхідним, враховуючи норми ДБН. Адже під час перевірки даний факт спростовано не було, не були надані відповідні документи, тому контролюючий орган з урахуванням даних робочого проекту об'єкту, вимог п.6.2.3 ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», прийшов до висновків щодо встановленого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 року, №1704-VI, державні будівельні норми - це нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
Згідно пп.6.2.3 п.6 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 362 від 02.11.2006 року максимальна висота підйому (маршу) пандусу не повинна перевищувати 0,8м з нахилом не більше 8%. У випадку перепаду висот полу на шляхах руху 0,2м та менше допускається перевищувати нахил пандусу до 10%. У виняткових випадках допускається переглядати гвинтові пандуси. Ширина пандусу у винятково односторонньому русі повинна бути не менше 1,0м, в інших випадках її слід приймати за шириною полоси руху відповідно до 6.2.1. Майданчик на горизонтальну участь пандусу на прямому шляху руху або на повороті повинна бути глибиною не менше 1,5м.
За ст.11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Будівельні норми можуть містити вимоги щодо оцінки відповідності будівельної продукції вимогам законодавства.
Правила підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування, щодо яких відсутні вимоги будівельних норм, інших нормативних актів і документів у сфері будівництва, встановлює Кабінет Міністрів України.
У разі якщо у будівельних нормах є посилання на стандарти, то ці стандарти є обов'язковими до застосування.
Державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, позивачем не було спростовано результатів проведеної перевірки, з огляду на вищевикладене. Суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області діяли в межах наданих їм законом повноважень, та з урахуванням наданих до перевірки документів.
Отже, що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Акту Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 09.04.2014р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, то суд зазначає, що така не підлягає задоволенню. Адже акти перевірок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують юридичних наслідків, мають інформативний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, які б породжували певні правові наслідки і мали обов'язковий характер. Тому, дії відповідача, проведені під час перевірки та щодо складання акту перевірки є такими, що направлені на виконання службовими особами покладених на них посадових обов'язків.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Протоколу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 09.04.2014р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПАТ «Банк Руский Стандарт», то суд зазначає, що така також не підлягає задоволенню. Адже, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності по суті своїй на підставі наявності виявлених порушень, викладених в акті перевірки, визначає дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо порушника. Його скасування жодним чином не впливає на зміст виявлених під час проведеної перевірки порушень, не несе юридичних наслідків для порушника. Як було вказано вище, відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №553, прийняття протоколу входить до повноважень інспекції, як і винесення припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, в оскаржуваному приписі від 09.04.2014 року відповідачем було встановлено вимогу щодо припинення експлуатації ПАТ «Банк Руский Стандарт» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 33, встановлення на об'єкті пандусу відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», отримання зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації в термін до 12.05.2014 року. Висновки акту перевірки позивачем спростовані не були, під час судового розгляду справи суду не були надані належні докази того, що під час проведення перевірки відповідач прийшов до хибних висновків щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства України, на які посилається інспекція в акті перевірки, та з урахуванням яких і було винесено даний припис.
З огляду на вищевикладене, оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №50/1074/61 від 15.04.2014 року також є винесеною правомірно. Адже в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача, які останній заявляє в обґрунтування своєї позиції. Та як вже зазначалось вище, висновки відповідача, зроблені за результатами перевірки спростовані не були.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача, а винесені за результатами проведеної перевірки акт, протокол, припис, постанова є правомірними та дії відповідача щодо їх прийняття вчинені в межах наданих йому законом повноважень. Тому, у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Також суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Положеннями ст.87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 1, ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру, ставка судового збору складає - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто (станом на момент звернення до суду із даним позовом) - не менше - 1827,00грн. та не більше - 4872,00грн.
Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Так, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ПАТ «Банк Руский Стандарт» сплатило - 182,70грн., тобто 10 % розміру ставки судового збору.
При цьому, обчислюючи розмір належного для доплати судового збору за подання позову майнового характеру, суд прийшов до висновку, що з позивача необхідно стягнути суму у розмірі - 1644,30грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, протоколу, припису, визнання протиправною та скасування постанови від 15.04.2014 року №50/1074/61 - відмовити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» (код ЄДРПОУ - 34186061) на користь Державного бюджету України несплачену суму судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру у розмірі 1644,30грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Суддя А.Ю. Рищенко
Судове рішення № 40094982, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 27.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/6301/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: