Рішення № 40094613, 05.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2014 р. Справа № 914/1866/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕН-Сервіс", м. Львів

про стягнення 18 721, 80 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі Н.Кривці

Представники:

Від позивача: Гураль Р. В.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітон», м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕН-Сервіс», м. Львів про стягнення 18 721, 80 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.06.2014року.

Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, 17.06.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. Крім того, ухвалою від 17.06.2014р. суд продовжив строк вирішення спору.

В судове засідання 05.08.2014р. представник позивача з"явився, подав письмові пояснення та повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 15 601, 50 грн. Просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 3 120, 20 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Крім того, клопотанням від 05.08.2014р. відповідач повідомив про відсутність заборгованості в розмірі 15 601, 50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1144 від 20.05.2014р. та №1182 від 28.05.2014р.

Щодо поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору суд зазначає: ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. У відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору,але не більш як на п'ятнадцять днів. Однак, суд звертає увагу відповідача, на те, що ухвалою від 17.06.2014р. суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

Оскільки суд обмежений строками розгляду справи та враховуючи наявність в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування спору по суті, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

03.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітон» (позивач, за договором - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕН-Сервіс» (відповідач, за договором - покупець) укладено договір поставки №ЛВ-06.

Відповідно до умов договору, постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцю (відповідач у справі) металопродукцію, а покупець зобов'язується приймати товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, покупець сплачує 100% вартості поставленого товару, протягом 14 банківських днів з дати його поставки. Сплата вартості товару проводиться простим банківським переказом на поточний рахунок постачальника.

На виконання взятих на себе зобов'язань, ТзОВ «Юнітон» - позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21281, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №8957 від 05.12.2013р. на суму 9033, 00 грн., видатковою накладною №9083 від 10.12.2013р. на суму 8998, 00 грн., видатковою накладною №9175 від 12.12.2013р. на суму 1620, 00 грн. та видатковою накладною №9258 від 16.12.2013р. на суму 1630, 00 грн.

Відповідач частково виконав договірні зобов'язання сплативши 5 679, 50 грн., що підтверджується банківськими виписками від 09.04.2014р., 15.04.2014р. та від 16.04.2014р. (в матеріалах справи).

Таким чином, внаслідок часткового виконання зобов'язання у відповідача - ТзОВ «ДЕН-Сервіс» перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 15601, 50 грн.

В процесі розгляду справи, відповідачем сплачено заборгованість за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2014р. №1144 на суму 10 000, 00 грн., платіжним дорученням від 28.05.2014р. №1182 на суму 5 000, 00 грн. та платіжним доручення №1233 від 18.06.2014р. на суму 601, 50 грн. ( в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечувалась.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 216 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку прострочення платежу покупець оплачує постачальнику одноразовий штраф у наступних розмірах:- у разі прострочення до 15 календарних днів - 10% вартості неоплачуваного товару, у разі прострочення оплати більш ніж на 15 календарних днів - 20% вартості неоплачуваного товару.

У зв'язку з тим, що прострочення платежу становить більш як 15 календарних днів, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 3120, 30 грн. - 20% вартості неоплачуваного товару.

Штрафними санкціями у відповідності до умов ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи той факт, що заборгованість відповідачем сплачено після подачі позову до суду, суд дійшов висновку судовий збір стягнути з відповідача, згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.193, 216, 218, 230 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 38, 49, 80, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕН-Сервіс», Львівська область, Кам'янка - Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29 (код ЄДРПОУ 36767240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН», м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1 (код ЄДРПОУ 23853490) - 3120, 30 грн. - штрафу, 1827, 00 грн. - судового збору.

3. В частині стягнення основного боргу - провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 08.08.2014р.

Суддя Мороз Н.В.