Рішення № 40094590, 11.08.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5134/14-ц

№ пр.2/521/4401/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: судді - Буран О.М.

при секретарі - Янкул Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 546-013/ФКВ-013 від 06.08.2008 року у розмірі 407 637,68 (чотириста сім тисяч шістсот тридцять сім) гривень 68 копійок, а також суму судового збору у розмірі 3 654,00 гривень.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, посилається на те, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 546-013/ФКВ-013 від 06.08.2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 38 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,1% річних на строк з 06.08.2008р. по 05.08.2015р. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору, ОСОБА_2 зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. До цього часу ОСОБА_2 зобов'язання не виконав, кредит не погасив. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено договор поруки № 546-013/ZФПОР-08 від 06.08.2008 року. Згідно з вказаним договором поруки, боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання умов кредитного договору № 546-013/ФКВ-013 від 06.08.2008 року. Позивачем на адресу позичальника неодноразово було надіслано претерзію з вимогою про повернення заборгованості, але вказана вимога ОСОБА_2 була проігнорована, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором безпосередньо до поручителя, тому ОСОБА_1, як поручитель, повинна відшкодувати банку загальну заборгованість за кредитом, прострочену заборгованість по відсоткам, комісію за пропуск платежів по кредитному договору № 546-013/ФКВ-013 від 06.08.2008 року у загальному розмірі 407 637,68 гривень. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 3 654,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити та розглянути справу за їх відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причин своєї неявки суду не повідомила, клопотань щодо розгляду справи у її відсутність, або про відкладення судового засідання не подавала. Заперечень на позов не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи є достатньо доказів для встановлення фактичних відносин сторін, суд, зі згоди представника позивача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92,95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, «Укрпромбанк» передає «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях.

У судовому засіданні встановлено, що 06.08.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 546-013/ФКВ-013, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 38 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,1 % річних на строк з 06.08.2008року по 05.08.2015рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В забезпечення виконання умов вказаного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 546-013/ZФПОР-08 від 06.08.2008 року.

Згідно п.п. 3,4 вказаного договору поруки, ОСОБА_1 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед позивачем солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 546-013/ФКВ-013 від 06.08.2008 року.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Згідно з п.3 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі.

Відповідно до п.п. 4.5 Договору поруки, кредитор має абсолютне право вимагати виконання зобов'язання безпосередньо від поручителя.

Ці пункти Договору поруки цілком відповідають ст. 554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п. 2 роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку.

Тобто у разі невиконання боржником основного зобов'язання, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох разом.

Позивачем на адресу позичальника неодноразово було надіслано претерзыю з вимогою про повернення заборгованості, але вказана вимога ОСОБА_2 була проігнорована, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором безпосередньо до поручителя, ОСОБА_1.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Частиною 1 ст. 638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Договір про надання споживчого кредиту та договори поруки оформлені згідно вимог цивільного законодавства, скріплені підписами працівника Банку та печатками з однієї сторони і підписами відповідачів з іншої, що є безперечним підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його укладення.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у забов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

ПАТ «Дельта Банк» на адресу відповідача, ОСОБА_1 неодноразово було надіслано вимоги про повернення заборгованості за кредитом, але вказані вимоги відповідачем були проігноровані, заборгованість згідно Договору не погашена.

Через невиконання відповідачем своїх забов'язань, станом на 12.02.2014 року заборгованість за кредитним договором складає 407 637,68 (чотириста сім тисяч шістсот тридцять сім) гривень 68 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 314 075,33 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 74 866,77 грн.; комісія за ведення кредиту - 18 695,58 грн.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України договори є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу України. Прийняті на себе зобов'язання по договору не були виконані відповідачем.

У порушення умов вищевказаного кредитного договору, а також ст. ст. 509, 1054 ЦК України, відповідач прийнятих на себе кредитних зобов'язань, у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованим по ньому відсоткам не виконала.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 654,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, так як не одержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої повністю належать державі, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливість кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 524, 525, 526, 530, 549, 610, 624, 625, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р 373980009, ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) заборгованість за кредитним договором № 546-013/ФКВ-013 від 06.08.2008 року у розмірі 407 637,68 (чотириста сім тисяч шістсот тридцять сім) гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р 373980009, ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) судовий збір у розмірі 3 654,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Буран О.М.