Рішення № 400940, 08.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2006

Справа №2-20/19002-2006

За позовом : Приватного підприємства „Олександра”, м. Сімферополь, вул.Ракетна 17-37

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Севморсервис-центр”

Про визнання дійсним договору, визнання права власності

Суддя Луцяк М. І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Бикова С. В., дов-ть від 16.11.06 р.

Від відповідача : Яловега К. А., дов-ть № 07\06 від 07.06.06 р.

Суть спору: приватне підприємство „Олександра” звернулось у господарський суд АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс Центр”, у якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу майна – суспільний туалет загальною площею 132,1 кв.м., що розташованій в м. Сімферополі, по вул. Київська, буд. 78а, укладеним між Приватнім підприємством „Олександра” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс Центр” 16.11.2006р. , а також визнати за Приватнім підприємством „Олександра” право власності на придбане майно згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2006 р. та акту прийому-передачі від 16.11.2006р., а саме: суспільний туалет загальною площею 132,1 кв.м., що розташованій в м. Сімферополі, по вул. Київська, буд. 78а.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна - суспільний туалет загальною площею 132,1 кв.м., що розташованій в м. Сімферополі, по вул. Київська, буд. 78а. Між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умов договору, однак ТОВ „Севморсервіс Центр” ухиляється від нотаріального посвідчення договору, що є підставою у відповідності із ст. 220 Цивільного кодексу України у судовому порядку визнати договір дійсним.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, у відзиві на позов вимоги позивача визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2006р. Приватнім підприємством „Олександра” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс Центр” було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс Центр” у порядку та на умовах визначених договором зобов’язалось передати у власність Приватного підприємства „Олександра” (Покупець за договором) нерухоме майно, а саме: суспільний туалет загальною площею 132,1 кв.м., що розташованій в м. Сімферополі, по вул. Київська, буд. 78а.

Відповідно до п. 1.6. зазначеного договору будинок проданий за 68400 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ 20%.

Позивачем згідно до п. 2.1. договору сплачено 68400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжнім дорученням.

Відповідно до п. 3.3. договору, право власності на майно переходить до покупця у відповідності з вимогами ст. 334 Цивільного кодексу України.

Згідно акту прийому-передачі від 16.11.2006р. майно зазначене у договорі передане ПП „Олександра”, м.Сімферополь.

Оскільки передане майно відносилось до нерухомого, згідно із приписами ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу повинен був укладатися у письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Сторони уклали договір у письмовій формі, проте нотаріального посвідчення та державної реєстрації не відбулося.

Згідно із п. 3 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разу наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Сторони досягли згоди щодо об’єктів продажу, його вартості, відповідних строків, матеріалами справи підтверджується часткове виконання сторонами зобов’язань в частині оплати вартості майна, його передачі.

При зазначених обставинах позовні вимоги позивача в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягають задоволенню.

Оскільки договір купівлі-продажу визнаний судом дійсним, враховуючи сплату ціни продажу, згідно умов договору, а також те що майно за договором передане позивачеві суд вважає за можливе визнати право власності позивача на зазначене майно.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 220, 657, 334 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 16.11.2006р., укладений між Приватнім підприємством „Олександра” (м.Сімферополь, вул. Ракетна, 17-37, ЗКПО 22276629) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс Центр” (м.Севастополь, вул. Шмідта, 3-24, ЗКПО 31504989).

3. Визнати за Приватнім підприємством „Олександра” (м.Сімферополь, вул. Ракетна, 17-37, ЗКПО 22276629) право власності на майно: суспільний туалет загальною площею 132,1 кв.м., що розташованій в м. Сімферополі, по вул. Київська, буд. 78а.

4. Стягнути з ТОВ „Севморсервіс Центр” (м.Севастополь, вул. Шмідта, 3-24, ЗКПО 31504989, р\р 260001916 в СФ „Райффайзен Банк Аваль” м. Севастополь, МФО 324504) на користь ПП „Олександра” (м.Сімферополь, вул. Ракетна, 17-37, ЗКПО 22276629) витрати по сплаті державного майна у суми 684 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у суми 118 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.