Рішення № 40092832, 17.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11125/14 17.07.14За позовом дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "УКРБУДІНВЕСТ"

про стягнення 69 311,04 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Онопрієнко О.П. (дов. № 1/1 від 08.01.14)

Від відповідача Бернадська В.М.(дов. від 17.03.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору будівельного підряду № 42/13 від 17.06.2013 в розмірі 69 311,04 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2014 порушено провадження у справі №910/11125/14 та призначено до розгляду на 26.06.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 26.06.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.2014 не з'явився, проте через загальний відділ канцелярії господарського суду м.Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 17.07.2014.

Представники сторін з'явилися в судове засідання 17.07.2014, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 між дочірнім підприємством "Управління баштових кранів" відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (далі - позивач, субпідрядник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Укрбудінвест" (далі - відповідач, підрядник за договором) укладено договір 42/13 (далі - договір).

Предметом договору є надання позивачем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт на будівельному об'єкті: "Будівництво житлового будинку № 47-50 по вул. Леніна мкр. Бортничі у Дарницькому районі м. Києва" (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору позивач надає послуги на будівельному об'єкти баштовими кранами JASO J110N та КБ-405, а відповідач організовує надання послуг кранами на об'єкті та проводить оплату наданих позивачем послуг.

Згідно з пунктом 2.10 договору відповідач зобов'язався щомісячно підписувати документи за виконані роботи та проводити оплату в терміни вказані в розділі 5 даного Договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору в період з січня по лютий 2014 року позивачем надано відповідачу послуги по виконанню будівельно-монтажних робіт, а відповідачем надані послуги прийнято, як належні, що підтверджується підписаними представниками сторонами договору та скріпленими печаткам позивача та відповідача довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, а саме:

- за січень 2014 року на суму 16 128,00 грн.;

- за лютий 2014 року на суму 6 451,20 грн.

Вартість наданих послуг за вказаний період складає 22 579,20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити виконану роботу.

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", чинного на дату складання актів, типовими формами первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт".

Враховуючи вищевикладене, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форм № КБ-2в і КБ-3, які належним чином оформлені обома учасниками підрядних відносин та підписані представниками сторін.

Відповідно до пункту 5.3 договору оплата наданих позивачем послуг проводиться на підставі довідок.

Згідно пункту 5.5 договору відповідач щомісячно в термін до десятого числа, проводить оплату наданих позивачем послуг за попередні місяці.

Проте, відповідач всупереч умов договору свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого, сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги по виконанню будівельно-монтажних робіт складає 22 579,20 грн.

Крім того, 07.10.2013 відповідач звернувся до позивача листом № 155 в якому просив у зв'язку з закінченням робіт на об'єкті провести демонтаж баштового крану КБ 403- А (124).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість демонтажу крана з перевезенням з об'єкту складає 33 600,00 грн., демонтаж однієї ланки підкранових колій складає 4 800,00 грн.

Відповідно до пункту 5.6 договору послуги по монтажу та демонтажу баштового крану надаються позивачем на умовах попередньої оплати.

Згідно пункту 5.7 договору передбачено, що до початку демонтажу та вивозу крану відповідач проводить повний розрахунок за надані позивачем послуги баштовим краном в тому числі і за демонтаж крану.

На думку позивача, відповідач має сплатити на користь позивача 33 600,00 грн. за демонтаж та вивіз баштового крану та 12 000,00 грн. за демонтаж 2.5 (двох з половиною) ланки підкранових колій, а разом за демонтаж баштового крану та колій 45 600,00 грн.

Позивач зазначив, що демонтував 2,5 ланки підкранових колій, проте доказів того, що ланок було саме 2,5 позивачем надано не було, а тому суд не може дійти беззаперечного висновку про саме таку кількість демонтованих ланок. Логічним є те що таких ланок було як мінімум одна, проте зазначена позивачем кількість 2,5 не підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про демонтаж ланок підкранових колій в сумі 4800,00 грн. Щодо позовних вимог в сумі 33 600,00 грн. за демонтаж та вивіз баштового крану, то суд визнає ці вимоги обґрунтованими.

25.04.2014 позивачем на адресу відповідача, з метою досудового врегулювання спору, було надіслано претензію № 255, з вимогою протягом 7 днів погасити заборгованість. Відповідачем претензія позивача була залишена без задоволення, станом на день розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив.

Таким чином, відповідач своїми діями (не проведення розрахунків за виконані роботи по договору підряду) порушив умови договору підряду щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 60 979,20 грн.

Відмова в оплаті - є відмовою у виконанні взятих на себе за договором зобов'язань, а це порушення умов договору і прав позивача на отримання узгоджених сум зобов'язання, що зумовило звернення останнього до суду із вимогою про зобов'язання примусово сплатити суми грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати заборгованості за послуги надані баштовим краном та плати за демонтаж та вивіз баштового крану та підкранових колій, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 60 979,20 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 172,59 грн. та інфляційні збитки в сумі 959,45 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 172,59 грн., інфляційні збитки - 959,45 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "УКРБУДІНВЕСТ" (03035, м. Київ, Солом'янська площа, буд. 2, код ЄДРПОУ 32343522) на користь дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (04209, м. Київ, Оболонський район, вул. Лебединська, буд. 2, код ЄДРПОУ 04012856) основний борг в розмірі 60 979(шістдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 20 коп., 3% річних в сумі 172(сто сімдесят дві) грн. 59 коп., інфляційні збитки в сумі 959(дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1637(одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.07.2014