Постанова № 40090198, 04.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 р. Справа № 2а-1670/7955/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014р. по справі № 2а-1670/7955/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.09.2011 року №0001002301/3072.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року позов було задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення 26.09.2011 року №0001002301/3072.

У ході розгляду справи судом касаційної інстанції було замінено відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 153.8 ст. 153 та пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. ст. 9, 11, 69, 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 19.03.2008 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 35713241, про що видане свідоцтво про реєстрацію серії А00 №648955. Позивач взятий на податковий облік як платник податків Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ 20.03.2008 року за реєстраційним №1337, зареєстрований платником податку на додану вартість 23.04.2008 року, про що видане свідоцтво №100112967.

У зв'язку із надходженням до Кременчуцької ОДПІ постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зері К.Ф. від 11.08.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія".

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія" з питання правомірності формування витрат та доходів від операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ "Хімічні Технології" та правильності визначення скоригованих валових доходів у зв'язку з отриманням компенсацій (грошових коштів, тощо) по договорах продажу таких векселів та правомірності формування валових витрат на суму витрат по кредитних договорах (відсотків та курсових різниць), у разі використання кредитних ресурсів при розрахунках за зазначені векселі, а також щодо правомірності формування витрат та доходів від операцій з цінними паперами по договорах купівлі-продажу, в яких стороною виступало ТОВ "Хімічні Технології"за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року згідно постанови про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 11.08.2011 року начальника СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підполковника податкової міліції Мухіна М.А.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 09.09.2011 року №6597/23-209/35713241, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія" вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства за 2009р. на суму 8 260 007 грн, в тому числі за 1 квартал 2009 року - 4 535 249 грн., за 2 квартал 2009 року - з 182 633 грн., 3 квартал 2009 року - 191 400 грн., 4 квартал 2009 року - 350 725 грн.; за 2010 рік на суму 2 232 800 грн. в тому числі за 1 квартал 2010 року - 187 275 грн., за 2 квартал 2010 року - 772 225 грн., за 3 квартал 2010 року - 862 750 грн., 4 квартал 2010 року - 410 550 грн.; за 1 квартал 2011 року на 93 000 грн.;

- пункту 153.8 статті 153 та підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року на суму 138 690 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 року №0001002301/3072, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13 347 700,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі - 10 724 497,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 623 203,00 грн.

ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось із позовною заявою про визнання його нечинним.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 вересня 2011 року №0001002301/3072.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В силу частини другої вказаної статті господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, основною метою господарської діяльності є отримання прибутку, тобто економічний ефект від здійснення такої діяльності.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарі операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ "Комсомольська когенераційна компанія" здійснювало операції з цінними паперами-векселями.

Так, позивачем укладено угоди доручення щодо купівлі векселів № Б-09-12 та № Б-09 -13 від 05.01.09 з ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" про надання посередницьких послуг на ринку цінних паперів при купівлі простих векселів.

За договором купівлі-продажу векселів № Б-09-12/1 від 05.01.09 позивач придбав у ТОВ „Нові промислові технології" вексель номінальною вартістю 60 000 000 грн. за ціною 58 500 100 грн.

На виконання умов даного договору складено акт прийому-передачі векселів від 05.01.09, який є додатком № 1 до договору купівлі-продажу векселів № Б-09-12/1 від 05.01.09.

Придбаний у ТОВ „Нові промислові технології" вексель позивач реалізував відповідно договору купівлі-продажу № Б-09-13/1 від 05.01.09 ЗАТ „Укренергозбут" за ціною 58 500 400 грн.

На виконання умов цього договору складено акт прийому-передачі векселів від 05.01.09, який є додатком № 1 до договору купівлі-продажу векселів № Б-09-13/1 від 05.01.09.

Таким чином, різниця між ціною придбання векселя та його реалізації становить 300 грн.

Акти приймання-передачі векселя серії АА №1833961 номіналом 60 000 000 грн. свідчать, що емітентом останнього є ТОВ „Хімічні Технології"", дата складання 19.12.08, термін погашення - за пред'явленням, не раніше 01.03.15.

Відповідно до ст. 177, 178 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено терміни, які вживаються в цьому Законі. Так, згідно п.1 ч. 4 ст. 1 Закону: «Цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.»

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно п. 1.31 вказаного Закону, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.

Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду, а отже, їх оподаткування здійснюється у спеціальному порядку, який встановлено п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, норми цього пункту поширюються тільки на платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами.

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 ст.7 Закону визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Пп.7.6.4. п.7.6 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що: під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь- яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів.

Статтями 1,3,4,14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що: Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що під терміном "витрати" окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Одночасно, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході перевірки було встановлено, що акти приймання-передачі векселя серії АА МІ833961 номіналом 60 000 000 грн., дата складання якого 19.12.2008р., а дата погашення - «за пред'явленням, не раніше 01.03.15», в графі векселедавець зазначено ТОВ «Хімічні Технології» та міститься підпис директора ОСОБА_4 і відсутній підпис головного бухгалтера ОСОБА_5

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», векселі (переказні і прості) складаються у документальній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України. Вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Крім того, в провадження СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0264, яка порушена відносно голови правління ЗАТ "Укрененергозбут" ОСОБА_6, за ознаками злочину передбаченого ст. 212 ч. З КК України, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Хімічні Технології", за ознаками складу злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Під час досудового слідства у справі було встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами в лютому 2003 року створив на території м. Києва ТОВ "Хімічні Технології" з метою прикриття незаконної діяльності, у якому він рахувався засновником та займав посаду директора лише номінально, а від його імені діяли не встановленні слідством особи.

Так, протокол допиту ОСОБА_4 свідчить, що у 2003 році останній на прохання знайомих здійснив реєстрацію ТОВ „Хімічні Технології"" у якому він формально був засновником та директором, наміру займатися господарською діяльністю під час реєстрації товариства і у подальшому не мав, будь-яких коштів до статутного фонду не вносив, розмір останнього йому не відомий.

У 2003 році працівник банку „Фінанси та Кредит" запропонував ОСОБА_4 використати ТОВ „Хімічні технології" для здійснення операцій з цінними паперами, оскільки працівники банку не можуть бути одночасно і керівниками підприємств, а тому ОСОБА_4 було запропоновано залишатися формальним директором товариства, а всі господарські операції від його імені будуть здійснювати працівники банку. Складати будь- які документи пов'язані з діяльністю ТОВ „Хімічні технології" буде бухгалтер - ОСОБА_5, де знаходяться первинні бухгалтерські та інші документи товариства йому невідомо.

Установчі документи, печатка, ноутбук з доступом до системи управління банківськими рахунками „Клієнт-банк" знаходились у ОСОБА_5, розмір валових доходів та витрат ТОВ „Хімічні Технології"" не відомий, податкову звітність, яку складає ОСОБА_5 підписував ОСОБА_4, частина податкової звітності підписувалась ОСОБА_5

В оплату якого товару виписувалися векселі від імені ТОВ "Хімічні Технології" ОСОБА_4 невідомо, жодних товарно-матеріальних цінностей він не отримував і не передавав в оплату векселів. При підписанні документів був присутній ОСОБА_5 з печаткою і ставив її відбиток на підпис ОСОБА_4, іноді останній підписував документи які містили відбиток печатки ТОВ "Хімічні Технології", також підписував документи без відтиску печатки.

За формальне виконання функцій директора ТОВ "Хімічні Технології" ОСОБА_5 щомісяця сплачував ОСОБА_4 грошові кошти готівкою у розмірі мінімальної заробітної плати.

Щодо доказів наявності на ТОВ « Хімічні технології» посади бухгалтера, яку обіймав ОСОБА_5, колегія суддів зазначає, що джерелом даної інформації є відповідь ДПІ у Дарницькому р-н м.Києва від 09.08.2011р. №33320 /7/23-606 на запит Кременчуцької ОДПІ про проведення зустрічної звірки від 01.08.2011р. № 8599/7/23-213, яка містила загальні відомості про дане підприємство.

Колегія суддів зазначає, що вимоги до простого векселя регламентуються Уніфікованим Законом «Про переказні векселі та прості векселі», зокрема ст.75 визначено перелік обов'язкових реквізитів простого векселя:

Простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця видачі простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи).

Крім того, згідно ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі векселя особа, зазначена у векселі як векселедавець простого векселя повинна мати перед особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Проте, судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що вексель містить лише підпис директора ТОВ „Хімічні Технології" ОСОБА_4, а підпис головного бухгалтера ОСОБА_5 відсутній.

Колегія суддів також погоджується з висновком податкового органу, що під час вчинення між позивачемта ТОВ «Укренергозбут» операцій на купівлі-продажу цінних паперів - векселів емітентом яких є ТОВ «Хімічні технології» не додержано вимоги чинного законодавства та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та відповідно й податкового обліку, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що лають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ( далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 № .68/704, де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на 1\ проведення.

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного докуиента.

Відповідно до п. 2.15 Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що відображення у окремому податковому обліку фінансових результатів операцій купівлі-продажу векселя емітентом якого є ТОВ „Хімічні Технології" є безпідставним, оскільки останній не має статусу цінного паперу.

Як вже зазначалось вище, основною метою господарської діяльності є отримання прибутку, тобто економічний ефект від здійснення такої діяльності.

Судом встановлено, щодо рядка 3.2 додатку КЗ декларації з податку на прибуток віднесено суму витрат у розмірі 58 500 400 грн., а до рядка 3.1 додатку КЗ суму доходів у розмірі 58 498 060 грн.

Згідно рядка 3 Додатку КЗ сума прибутку від здійснених позивачем операцій склала 2 340 грн.

Різниця між ціною придбання векселя та його реалізації становить 300 грн.

Однак, позивачем укладені угоди доручення № Б-09-12 та № Б-09- 13 від 05.01.09 з ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" про надання посередницьких послуг на ринку цінних паперів при купівлі простих векселів та проведено оплату за надані послуги.

Отже, економічний ефект від здійснення даних операцій відсутній, оскільки участь ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" у здійсненні даної операції не мало позитивного впливу на результати господарської діяльності позивача.

Також слід зазначити, що у позивача по операції з купівлі векселя станом на 30.06.11 обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 26 760 690 грн., а по операції щодо реалізації векселя дебіторська заборгованість у розмірі 15 554 175 грн., проте в податковому обліку дані операції проведені у сумі 58 498 060 грн.

Тобто, позивачем у 1-ому кварталі 2009 року по рядку 3.2 додатку КЗ завищено витрати від операцій з векселями на суму 58 498 060 грн., а по рядку 3.1 додатку КЗ доходи від операцій з векселями на суму 58 500 400 грн.

Таким чином, сума витрат у розмірі 58 500 400 грн. з придбання векселя виданого ТОВ „Хімічні Технології" підлягає виключенню зі складу витрат від операцій з векселями - рядок 3.2 Додатку КЗ і не переноситься до рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року, оскільки оплата позивачем не здійснена - станом на 30.06.11 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ „Нові промислові технології" становить 26 760 690 грн.

А сума доходу від продажу векселя емітованого ТОВ „Хімічні Технології"" виключена зі складу доходів від операцій з векселями по рядку 3.1 додатку КЗ і включена до складу валового доходу декларації з податку на прибуток підприємства за 2009-2010 року та півріччя 2011 року на підставі платіжних доручень на суму 42 946 225 грн.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, гак і за їх межами.

Валовий доход включає:

- доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Пунктом 153.8. статті 153 ПК України визначено, що для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Отже, грошові кошти, отримані на розрахунковий рахунок позивача у якості оплати за реалізований вексель є доходом з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу, що позивачем занижено розмір доходів, за рахунок не включення до складу показників рядка 01.6 Декларації „Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" в 2009 році 8 260 007 грн., у 2010 році у розмірі 2 232 800 грн., а у 1-2 кварталі 2011 році 231 690 грн., які отримано від ЗАТ „Укренергозбут".

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014р. по справі № 2а-1670/7955/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.