Постанова № 40089904, 04.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 р. Справа № 629/2998/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

Позивач - ОСОБА_1

Представник позивача - ОСОБА_2

Представник відповідача - Биковченко Н.І.

Представник відповідача - Котляр Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.06.2014р. по справі № 629/2998/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати моральну шкоду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням уточнень: визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування йому 50-ти відсоткової надбавки до грошового забезпечення; зобов'язати Головне Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відомості (довідку) про 50-ти відсоткову надбавку до грошового забезпечення для внесення змін в розрахунок пенсії з 13 жовтня 1997 року; визнати за ним право на отримання: первинного розміру пенсії з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення у розмірі 135 гривень 84 копійки довічно, починаючи з 13 жовтня 1997 року з наступними перерахунками відповідно до діючого законодавства; основного розміру пенсії з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення у розмірі 1937 гривень 83 копійки щомісячно і довічно з наступними перерахунками цієї суми відповідно до діючого законодавства та підсумкової пенсії з урахуванням всіх надбавок у розмірі 2522 гривні 91 копійки щомісячно і довічно з наступними перерахунками цієї суми відповідно до діючого законодавства, зобов'язав при цьому Головне УПФУ в Харківській області визначити йому зазначені суми пенсій; стягнути на його користь недоотриману суму пенсійного забезпечення разом з компенсацією втрати частини доходів з Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області у розмірі 60356 гривень 53 копійки та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, а з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області недоотриману суму пенсійного забезпечення разом з компенсацією втрати частини доходів у розмірі 12800 гривень 97 копійок та моральну шкоду у розмірі 465 гривень 48 копійок.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо не нарахування ОСОБА_1 50-ти відсоткової надбавки до грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відомості (довідку) про 50-ти відсоткову надбавку до грошового забезпечення для внесення змін в розрахунок пенсії з 13 жовтня 1997 року.

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання первинного розміру пенсії з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення у розмірі 135 гривень 84 копійки довічно, починаючи з 13 жовтня 1997 року з наступними перерахунками відповідно до діючого законодавства.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 первинний розмір пенсії з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення у розмірі 135 гривень 84 копійки довічно, починаючи з 13 жовтня 1997 року з наступними перерахунками відповідно до діючого законодавства.

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання основного розміру пенсії з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення у розмірі 1937 гривень 83 копійки щомісячно і довічно з наступними перерахунками цієї суми відповідно до діючого законодавства.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 основний розмір пенсії з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення у розмірі 1937 гривень 83 копійки щомісячно і довічно з наступними перерахунками цієї суми відповідно до діючого законодавства.

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання підсумку пенсії з урахуванням всіх надбавок у розмірі 2522 гривні 91 копійки щомісячно і довічно з наступними перерахунками цієї суми відповідно до діючого законодавства.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначити ОСОБА_1 розмір підсумку пенсії з урахуванням всіх надбавок у розмірі 2522 гривні 91 копійки щомісячно і довічно з наступними перерахунками цієї суми відповідно до діючого законодавства.

Стягнуто з Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 недоотриману суму пенсійного забезпечення разом з компенсацією втрати частини доходів у розмірі 60356 (шістдесят тисяч триста п'ятдесят шість) гривень 53 копійки.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 недоотриману суму пенсійного забезпечення разом з компенсацією втрати частини доходів у розмірі 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень 97 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачами подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах.

Позивач подав заперечення на апеляційні скарги відповідачів, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги відповідачів без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представники відповідачів, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, позивач згідно наказу № 192 від 21 вересня 1979 року УМВС України в Харківській області був прийнятий на роботу в органи внутрішніх справ та з цього часу проходив службу в ОВС на різних посадах.

13 жовтня 1997 року на підставі наказу № 127 о/с ГУ МВС України в Харківській області позивач був звільнений з військової служби за п. «б» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку з хворобою. Загальний стаж позивача на час звільнення з органів МВС склав 30 років 04 дні, із них: календарний строк - 20 років 01 місяць 23 дні і 09 років 10 місяців 11 днів трудового стажу.

30 жовтня 1997 року йому була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 97 гривен 22 копійки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і законодавства, що діяло на той період.

При нарахуванні даної пенсії було враховано оклад за посадою, військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці підряд перед звільненням. Нарахування та виплату пенсії позивачу здійснювали та здійснюють відповідачі по справі.

Як вбачається з пенсійної справи № 100/20293, ОСОБА_1 було призначено основний розмір пенсії 55% грошового забезпечення. Але з долучених до матеріалів справи довідок №382 від 12.05.2009 року та №383 від 12.05.2009 року, вбачається, що в порушення діючого на той момент законодавства, позивачу нараховувалась пенсія в розмірі 50% грошового забезпечення, а не 55% грошового забезпечення, чим були порушені права позивача.

Позивач звертався з даним питанням до Пенсійного фонду України, однак у відповіді від 13.08.2009 року за №14471/л-11 йому було відмовлено в перерахунку та виплаті різниці його пенсії за період, який передує 01.01.2007 року, оскільки підстав для виплати різниці за минулий час, коли пенсійні справи були на обліку в органах внутрішніх справ, у них немає.

Тому позивач звертався з листом до Головного управління МВС України в Харківській області з приводу виплати грошового забезпечення, але йому було відмовлено в перерахунку та виплаті різниці пенсії та запропоновано звернутись до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки перерахунком та виплатами пенсій займаються саме органи Пенсійного фонду України.

В зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов в частині вимог з 16.01.2013 року підлягає часткому задоволенню, а в іншій частині - залишенню без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.3 ст. 99 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається, з уточнюючого адміністративного позову ОСОБА_1, він звернувся до суду із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 13.10.1997р.

При цьому колегія суддів зауважує, що, як вбачається з матеріалів справи, порушення прав позивача відбувалося періодично -кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч.4 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни за період з 13.10.1997 року по 16.01.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з 13.10.1997 року по 16.01.2013 року підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо нарахування позивачу 50-ти відсоткової надбавки до грошового забезпечення з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» № 1294 від 07.11.2007 року, яка набула чинності з 01.01.2008 року, змінено структуру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Україні 17.07.1992 року N 393»від 13.02.2008 року N 45 (далі-Постанова Кабінету Міністрів 13.02.08 N 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі -особи) або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

В п.5. Порядку зазначено які види грошового забезпечення враховуються для перерахунку пенсій, а також зазначено, що щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

В п.4. Порядку зазначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справи та членам їхніх сімей затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: - відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; - щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Так, при призначені пенсії ОСОБА_1 - відповідачем по справі ГУ МВС України в Харківській області не була врахована надбавка до грошового забезпечення встановлена наказом МВС України № 750 від 31.03.1996 року в розмірі 50% посадового окладу, оскільки на момент нарахування пенсії дана надбавка не нараховувалась позивачу в зв'язку з позбавленням його премії.

Рішенням Лозівського міського суду Харківської області від 27.07.1998 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, визнанні незаконними дії посадових осіб Лозівського МРВ по позбавленню його премії, а протоколи атестаційних комісій, якими позивач був позбавлений премії у розмірі 50% посадового окладу, скасовані. Дане рішення набрало законної сили 06 серпня 1998 року. Крім цього рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.1998 року було зобов'язано Управління МВС України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 надбавку до грошового забезпечення за період з 01.03.1997 року по 13.10.1997 рік у розмірі 601 гривні 53 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, встановлені Лозівським міським судом Харківської області та Київським районним судом м. Харкова, обставини у розгляді вищевказаних справ мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи і приймаються судом до уваги.

Після передачі пенсійної справи позивача по справі з Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до головного управління ПФУ в Харківській області, пенсійним фондом була виявлена помилка нарахування пенсії та позивачу з урахуванням ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів 13.02.2008 року № 45 та перераховано пенсію з 01.01.2007 року.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій призначених до Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено з 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» крім пенсій призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 % пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків.

При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з п. 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом 01 квітня 2012 року. Розрахунок пенсії проводиться за чинною на цю дату редакцією, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме відповідно до абзацу 2 пункту «в» статті 13 Закону, максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення.

На підставі п.1 Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

В даному випадку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла довідка № 100/20293 від 30.05.2012 року, надана Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з визначенням видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, але головним управлінням ПФУ в Харківській області дана довідка не була взята до уваги та розмір пенсії не був перерахований.

А тому, колегія суддів безпідставним посилання представників ГУ МВС України в Харківській області та Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу, оскільки зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить перерахувати раніше призначену пенсію у зв'язку із заниженням її розміру внаслідок невірного нарахування.

З огляду на встановлені факти та положення закону суд вважає, що при призначенні пенсії позивачу за вислугу років, відповідачі - суб'єкти владних повноважень діяли всупереч припису діючої норми частини 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Оскільки права позивача порушені, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо не нарахування ОСОБА_1 50-ти відсоткової надбавки до грошового забезпечення, зобов'язав Головне Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відомості (довідку) про 50-ти відсоткову надбавку до грошового забезпечення для внесення змін в розрахунок пенсії з 16 січня 2013 року та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з урахуванням всіх надбавок, починаючи з 16 січня 2013 року.

Що стосується позовних вимог позивача з приводу стягнення з відповідачів по справі недоотриманої суми пенсійного забезпечення разом з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, колегія суддів вважає їх недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі-Закон) та п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року N 159 (далі-Порядок) встановлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться лише у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, врахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2001 року).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Тобто компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.

Пунктом 3 Порядку № 159 встановлено вичерпний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорювальних сум пенсії, а не нарахованих, тому сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Оскільки недоотримана сума пенсії (в розмірі 12800,97 грн.) являється разовим доходом, який в свою чергу не включено до переліку грошових доходів, що підлягають компенсації, які одержують громадяни в гривнях на території України, дана вимога є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пенсії у визначеній грошовій сумі, також не підглядають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України N 497 від 11.04.2002 року «Про забезпечення виконання функцій з визначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» (зі змінами) установлено, що органи Пенсійного фонду крім призначення і виплати пенсій відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", "Про прокуратуру" здійснюють:

а) призначення і виплату пенсій, надбавок, підвищень та доплат відповідно до Законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про ветеринарну медицину", "Про судову експертизу", "Про зайнятість населення", "Про донорство крові та її компонентів", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус гірських населених пунктів в Україні", "Про дипломатичну службу", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про Національний банк України", Про біженців", "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із закриттям Чорнобильської атомної електростанції", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також відповідно до Митного кодексу і Положення про помічника-консультанта народного депутата України, ствердженого постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. N 379/95- ВР; та ін.

Тобто, суд не може перебирати на себе повноваження органу на якого покладено обов'язки щодо призначення, перерахунку пенсії , а саме Пенсійного фонду .

Щодо вимог позивача про стягнення моральної немайнової шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не доведено передбачених ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої його здоров'ю.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права та процесуального, і як наслідок апеляційні скарги підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог, адміністративний позов ОСОБА_1, що стосується періоду з 13 жовтня 1997 року по 16 січня 2013 року підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області задовольнити.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.06.2014р. по справі № 629/2998/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо не нарахування ОСОБА_1 50-ти відсоткової надбавки до грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відомості (довідку) про 50-ти відсоткову надбавку до грошового забезпечення для внесення змін в розрахунок пенсії з 16 січня 2013 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з урахуванням всіх надбавок, починаючи з 16 січня 2013 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1, що стосуються періоду з 13 жовтня 1997 року по 16 січня 2013 року залишити без розгляду.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С. Повний текст постанови виготовлений 11.08.2014 р.