Постанова № 40089206, 04.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

04 серпня 2014 року № 826/5604/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку"доДержавної інспекції України у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпроскасування податкових повідомлень-рішень,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також - відповідач) від 10.01.2014 №0000102208 та №0000112208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2014 провадження у справі зупинялось.

В судове засідання, 09.07.2014, прибули представники позивача.

Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні, 09.07.2014, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує невідповідністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, наданим до перевірки первинним документам, які підтверджують реальність господарських операцій з придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ "МСК-Трейдинг" та використання вказаних товарів позивачем у своїй господарській діяльності, а також безпідставністю тверджень відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про фіктивність контрагента позивача - ТОВ "МСК-Трейдинг", оскільки відсутні відповідні судові рішення про визнання зазначеного підприємства фіктивним.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відповідність висновків акта перевірки, за наслідками якої прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, положенням Податкового кодексу України, з огляду на встановлені під час перевірки обставини щодо фіктивної діяльності ТОВ "МСК-Трейдинг", що підтверджується відповідним судовим рішенням, а також з огляду на підписання від імені ТОВ "МСК-Трейдинг" фінансово-господарських документів особою, яка заперечує свою участь у діяльності вказаного підприємства, що убачається з акта Рокитнянської МДПІ від 27.12.2011 №26/2200/37433217 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МСК-Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37433217, з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 05.05.2011 по 30.11.2011".

В зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом продовжано розгляд справи на підставі наявних у ній доказів в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що відповідно до наказу від 18.12.2013 №1806 та повідомлення від 19.12.2013 №315/10/22-08 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських операцій з ТОВ "МСК-Трейдінг", ідентифікаційний код 37433217, за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, про що складено акт перевірки від 23.12.2013 №473/1-22-08-24086242.

Позивачем подано заперечення від 27.12.2013 №98-12/12 на зазначений акт перевірки, на які листом Державної інспекції України у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31.12.2013 №10260/10/22-08 позивача повідомлено про залишення висновків акта перевірки без змін.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2014 №0000102208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 227343,00 грн., в тому числі, 151562,00 грн. за основним платежем та 75781,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та №0000112208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 239238,75 грн., в тому числі, 191391,00 грн. за основним платежем та 47847,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, водночас рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12.03.2014 №3194/7/26-15-10-06-12 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково, а адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно зі статтею 138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків.

Відповідно до висновків акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, який перевірявся, на 191391,00 грн., в тому числі, за ІІ-IV квартали 2011 року на 191392,00 грн. (ІІІ квартал 2011 року на 103733,00 грн., IV квартал 2011 року на 87658,00 грн.).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, також зазначено про порушення ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на 151562,00 грн., в тому числі, за липень 2011 року на 16088,00 грн., за серпень 2011 року на 53574,00 грн., за вересень 2011 року на 20540,00 грн., за листопад 2011 року на 37302,00 грн., за грудень 2011 року на 23437,00 грн., за березень 2012 року на 621,00 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, що призвело до заниження ним податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, ґрунтуються на листі старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.2013 №5485/3201211000-37 щодо призначення податкової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "МСК-Трейдинг", в якому зазначено, що під час досудового слідства у кримінальному провадженні №32013110000000037 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення та придбання невстановленою слідством особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ "МСК-Трейдинг" (ідентифікаційний код 37433217), встановлено, що зазначені особи створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ "МСК-Трейдинг", з метою здійснення незаконної діяльності з надання податкової вигоди третім особам. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним у фіктивному підприємництві, тобто в створенні та придбанні ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ "МСК-Трейдінг" з метою прикриття незаконної діяльності, а також в тому, що в період 2008-2012 років вказані особи за попередньою змовою з ОСОБА_4 документально оформили безтоварні операції шляхом складання та видачі від імені вказаних фіктивних підприємств первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на користь суб'єктів реального сектору економіки без фактичного здійснення господарських операцій.

Також висновки акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на акті Рокитнянської МДПІ від 27.12.2011 №26/2200/37433217 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МСК-Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37433217, з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 05.05.2011 по 30.11.2011" в якому зазначено, зокрема, що у період, за який проводилась перевірка, керівником ТОВ "МСК-Трейдинг" значився ОСОБА_5 Водночас, згідно з поясненнями ОСОБА_5, отриманими старшим уповноваженим ОПНВ НДС ОНМ Феодосійської МДПІ, він погодився за винагороду підписати якісь документи на пропозицію незнайомого чоловіка, для чого прибув у місто Київ, та пішов з незнайомим до нотаріуса. ОСОБА_5 чув від нотаріуса та незнайомих людей назву підприємства ТОВ "МСК-Трейдинг", проте не знав, що є директором вказаного підприємства, будь-яких фінансово-господарських, податкових документів від імені вказаного підприємства не підписував.

На підтвердження господарських операцій щодо придбання у ТОВ "МСК-Трейдинг" товарів та послуг позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, згідно з якими ТОВ "МСК-Трейдинг" виконано позивачу роботи, пов'язані з: пошуком причин виходу з ладу та псування обладнання зв'язку; побудови телефонної мережі на придбаному обладнанні; пошуку ушкоджень на кабельній мережі; конфігурування портів цифрових та аналогових абонентів, зміні номерів і створенню нових номерів у плані нумерації обладнання зв'язку; авторизацією протоколу корпоративної мережі зв'язку QSIG, перепрограмування ЦВАТС Coral FlexiCom R500 по зміні маршрутизації та плану нумерації, збільшення інсталяційного комплекту від 144 до 250 портів та інсталяція ПЗ автоматизованого робочого місця оператора-телефоніста; авторизацією протоколу корпоративної мережі зв'язку QSIG, перепрограмування ЦВАТС Coral FlexiCom R500 по зміні маршрутизації та плану нумерації, збільшення інсталяційного комплекту від 144 до 250 портів та інсталяція плати інтерфейсу Е1; програмування телефонного апарату DKTR2320; програмування плати сервісних послуг (8DRCF); програмування цифрового потоку 2Mb/s плати PRI-30; програмування плати автовідповідачів та авто секретаря SFC; інсталяція та підготовка до монтажу і налагодження комутаційної системи Coral FlexiCom R800; пусконалагоджувальні роботи комутаційної системи Coral FlexiCom R3000 на об'єкті замовника; створення резервних копій баз даних; профілактичним оглядом і тестуванням обладнання; перепрограмуванням і реконфігуруванням обладнання мережі зв'язку; інсталяція та підготовка до сертифікаційних робіт по ТЗІ комутаційної схеми Coral FlexiCom R800, інсталяція плати сервісних послуг 8DTR/s; ремонт плати 4TSP; програмування плати цифрових абонентів 16SFT; ремонт плати 8SM/s; програмування ЗЛ плати 8Т-С; інсталяція контролерів IPG; програмування конференц-зв'язку плати CNF; програмування плати цифрових абонентів 24 SFT; інсталяція та програмування телефонного апарату FLEXSET-281S; програмування плати універсального ІР шлюзу PUGW.

Також позивачем було надано видаткові накладні і податкові накладні, згідно з якими ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" придбано у ТОВ "МСК-Трейдинг": авторизацію протоколу CallerID (4CID-A); плати інтерфейсні PRI для АТС Coral FlexiCom R500 (PRI ipx), для АТС Coral FlexiCom R800 (PRI-30); кабінет розширення Coral FlexiCom уніфікований кабінет розширення абонентської та лінійної ємності на 8 універсальних і 1 сервісний слот; SW-700G апгрейд інсталяційного комплекту з 450 до 700 портів з протоколом QSIG, додатковим включенням автоматизації 8-ми з'єднувальних ліній SIP(4 SIP trunks) та 16-ти з'єднувальних ліній ІР корпоративної мережі (4 ІР NET); блок живлення постійного струму і визивного генератора (PS 19DC-D)/

Під час судового розгляду представники позивача пояснили, що зазначені послуги та товари придбавались ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" у ТОВ "МСК-Трейдинг" з метою виконання позивачем договірних зобов'язань перед ТОВ "Телеком Логістика Сервіс", які полягали в наданні останньому послуг з інсталяції та обслуговування обладнання автоматичних телефонних станцій, та для власних потреб підприємства.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії актів виконаних робіт, видаткових та податкових накладних з яких убачається надання та продаж ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" на користь ТОВ "Телеком Логістика Сервіс" послуг та товарів, аналогічних тим, які придбавались позивачем у ТОВ "МСК-Трейдинг".

Разом з тим, за висновком суду, зазначені докази не є достатніми для висновку про фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ "МСК-Трейдинг".

Так у позивача відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного переміщення придбаних позивачем у ТОВ "МСК-Трейдинг" товарів.

Представники позивача пояснили, що доставка товару здійснювалась силами ТОВ "МСК-Трейдинг" у офіс ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку", оскільки товар є малогабаритним та міг бути доставлений навіть кур'єром на громадському транспорті. Водночас, як убачається з матеріалів справи, розрахунок за придбаний товар проводився позивачем значно пізніше, ніж були складені видаткові та податкові накладні, хоча, як правило, доставка товару передбачає або передоплату (повну чи часткову), або розрахунок безпосередньо з кур'єром. Відсутні також буд-які супутні документи, які могли б підтвердити прийом-передачу придбаного позивачем товару, його якість та відповідність вимогам нормативних документів.

Також, роботи щодо налагодження телефонних кабельних мереж повинні виконуватись відносно певного об'єкта у певному місці, проте із наданих доказів не убачається на яких об'єктах ТОВ "МСК-Трейдинг" виконувало такі роботи, зокрема як, пошук причин виходу з ладу та псування обладнання зв'язку, побудову телефонної мережі на придбаному обладнанні, пошуку ушкоджень на кабельній мережі, інсталяція ПЗ автоматизованого робочого місця оператора-телефоніста, пусконалагоджувальні роботи комутаційної системи Coral FlexiCom R3000 на об'єкті замовника.

Зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних неможливо зробити висновок про зміст та обсяг виконаних робіт (наданих послуг).

Крім того відповідно до сертифікату Tadiran Telecom Ltd. ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" є авторизованим дистриб'ютором Tadiran Telecom Ltd. з правом реклами, продажу та обслуговування телекомунікаційних систем торгової марки Coral FlexiCom і супутнього обладнання на території України. Термін дії сертифікату з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Тому є нелогічним придбання позивачем, який є авторизованим дистриб'ютором телекомунікаційних систем торгової марки Coral FlexiCom, цих же телекомунікаційних систем у ТОВ "МСК-Трейдинг", відносно якого відсутня будь-яка інформація щодо наявності у нього статусу дистриб'ютора таких систем, а також наявності у нього інших супутніх документів, які дають право реалізації цього телекомунікаційного обладнання, зокрема, сертифікатів відповідності на відповідну продукцію.

З долученого позивачем до матеріалів справи сертифікату відповідності серії ВВ№553679 на продукцію: цифрові УВАТС Coral FlexiCom-R200/400/R500/R800/R3000/R4000/5000/6000 (версія ПЗ - 16.02) ємністю до 1000 абонентських портів у комплекті з цифровими системними телефонними апаратами (ЦСТА) згідно з Додатком, убачається, що вказаний сертифікат видано компанії "Tadiran Telecom (TTL) L.P.", Ізраїль, 18, Hasivim St., P.O.Box 7607, Petach-Tikva, 491517, Israel.

З експертного висновку щодо відповідності універсальної цифрової телекомунікаційної станції Coral FlexiCom виробництва Tadiran Telecom, Ізраїль, вимогам нормативних документів систем технічного захисту інформації в Україні, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.08.2011 №05.03.02-03/80910 убачається, що зазначені висновки зроблені за заявою ТОВ "Телеком Логістика Сервіс", який є покупцем даної продукції у ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку".

Таким чином, відсутність у ТОВ "МСК-Трейдинг" документів на підтвердження відповідності реалізованої позивачу продукції нормативним документам системи технічного захисту інформації в Україні, медичним критеріям безпеки, сертифікатів відповідності на вказану продукцію додатково вказує на безтоварний характер спірних господарських операцій.

На запит Окружного адміністративного суду міста Києва Подільським районним судом міста Києва надано копію ухвали від 02.08.2013 у справі №758/8076/13-к по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, якою вказаних осіб звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав шляхом передачі на поруки трудовим колективам підприємств.

Вказаною ухвалою також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі, й ТОВ "МСК-Трейдинг", ідентифікаційний код 37433217, з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, а також підроблення документів які видаються та посвідчуються підприємством, надають права та звільняють від обов`язків, а саме, первинних документів бухгалтерського, податкового обліку, документів фінансово-господарської діяльності про проведені господарські операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу вказаних в підозрі суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки без фактичного здійснення господарських операцій, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою та їх збут, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинили злочини, передбачені ч. 2 ст. 205 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" №4025-VI від 15.11.2011), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" №3207-VI від 07.04.2011).

ОСОБА_4 вчинила підроблення документів які видаються та посвідчуються підприємством, надають права та звільняють від обов`язків, а саме, первинних документів бухгалтерського, податкового обліку, документів фінансово-господарської діяльності про проведені господарські операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу вказаних в підозрі суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки без фактичного здійснення господарських операцій, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою та їх збут, повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" №3207-VI від 07.04.2011).

При цьому, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 свою вину у інкримінованих їм злочинах визнали.

Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 02.08.2013 у справі №758/8076/13-к набрала законної сили 10.08.2013, про що свідчить відмітка суду на копії вказаної ухвали.

Як убачається з долучених позивачем до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних, вказані документи підписані від імені ТОВ "МСК-Трейдинг" ОСОБА_5

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію акта Рокитнянської МДПІ від 27.12.2011 №26/2200/37433217 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МСК-Трейдинг", код за ЄДРПОУ 37433217, з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 05.05.2011 по 30.11.2011" в якому зазначено, зокрема, що у період, за який проводилась перевірка, керівником ТОВ "МСК-Трейдинг" значився ОСОБА_5 Згідно з поясненнями ОСОБА_5, отриманими старшим уповноваженим ОПНВ НДС ОНМ Феодосійської МДПІ ОСОБА_6, ОСОБА_5 знайшов в Інтернеті сайт на якому була розміщена пропозиція швидко заробити гроші та зазначений номер телефону. ОСОБА_5 зателефонував по вказаному номеру і продиктував свої паспортні дані після чого отримав через Приватбанк 200 грн. на квиток до м. Києва. Після прибуття до м. Києва ОСОБА_5 зустрів незнайомий та пішов разом з ним до нотаріуса, де ОСОБА_5 підписав якість документи за винагороду у розмірі 800 грн. та 100 грн. на зворотній квиток. ОСОБА_5 чув від нотаріуса та незнайомих людей назву підприємства ТОВ "МСК-Трейдинг", проте не знав, що є директором вказаного підприємства, будь-яких фінансово-господарських, податкових документів від імені вказаного підприємства не підписував, участі у господарській діяльності підприємства не брав.

Відповідно до правової позиці, викладеної в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 (23740257), первинні документи підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що усі надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських відносин з придбання позивачем у ТОВ "МСК-Трейдинг" товарів та послуг підписані від імені директора ТОВ "МСК-Трейдинг" ОСОБА_5, який заперечує підписання вказаних документів, що встановлено в акті перевірки ТОВ "МСК-Трейдинг", зважаючи на ту обставину, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано винними групу осіб у створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі, й ТОВ "МСК-Трейдинг", ідентифікаційний код 37433217, з метою прикриття незаконної діяльності, суд дійшов висновку, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладних, підписані від імені директора ТОВ "МСК-Трейдинг" ОСОБА_5, не є неналежними доказами у даній справі та не можуть підтверджувати факт придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ "МСК-Трейдинг". Відповідно, позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат за ІІ-IV квартали 2011 року та податкового кредиту за липень 2011 року - березень 2012 року сплачені на користь ТОВ "МСК-Трейдинг" суми в рахунок оплати придбаних у нього товару та послуг.

Відтак, суд погоджується з висновками відповідача про заниження ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" податку на прибуток за період, який перевірявся, на 191391,00 грн., в тому числі, за ІІ-IV квартали 2011 року на 191392,00 грн. (ІІІ квартал 2011 року на 103733,00 грн., IV квартал 2011 року на 87658,00 грн.), та завищення податкового кредиту на 151562,00 грн., в тому числі, за липень 2011 року на 16088,00 грн., за серпень 2011 року на 53574,00 грн., за вересень 2011 року на 20540,00 грн., за листопад 2011 року на 37302,00 грн., за грудень 2011 року на 23437,00 грн., за березень 2012 року на 621,00 грн., а також з доводами на їх обґрунтування, викладеними в акті перевірки, за наслідками якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Тому, відповідачем правомірно збільшено позивачу грошові зобов'язання із податку на прибуток на 191391,00 грн. та податку на додану вартість на 151562,00 грн.

Разом з тим, як убачається із розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки від 23.12.2013 №473/1-22-08-24086242, за донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 191391,00 грн. застосовано фінансову санкцію у розмірі 25%, що становить 47847,75 грн., водночас за донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151562,00 грн. застосовано фінансову санкцію у розмірі 50%, що становить 75781,00 грн.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За висновком суду, при донарахуванні позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151562,00 грн. у відповідача були відсутні підстави для застосування до нього фінансової санкції у розмірі 50%, оскільки одночасне донарахування податкового зобов'язання з іншого податку не є ознакою повторності в розумінні пункту 123.1 статті 123 ПК України. До того ж зі змісту абзацу третього пункту 123.1 статті 123 ПК України убачається, що донарахування податкового зобов'язання повинно відбуватись з одного й того ж податку.

Також не зазначено про повторність нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість і в розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки від 23.12.2013 №473/1-22-08-24086242. Тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.01.2014 №0000102208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 227343,00 грн., в тому числі, 151562,00 грн. за основним платежем та 75781,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), в частині нарахування позивачу 37890,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) підлягає скасуванню.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то слід зазначити, що позивачем оскаржені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.01.2014 №0000102208 та №0000112208 в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 ПК України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішення не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та фактичними обставинами справи, водночас судом встановлено безпідставне нарахування відповідачем 37890,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151562,00 грн., відтак адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 933,18 грн. (квитанції від 25.04.2014 №ПН566477 на суму 454,69 грн. та від 07.05.2014 №6940.18.1 на суму 478,49 грн.).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Враховуючи положення частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, з позивача слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 3325,47 грн. з урахуванням ставки судового збору за даним адміністративним позовом 4872,00 грн., та раніше сплачених позивачем судового збору у розмірі 933,18 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.01.2014 №0000102208 в частині нарахування позивачу 37890,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку" (ідентифікаційний код 24086242) судовий збір у розмірі 3325,47 грн. (три тисячі триста двадцять п'ять грн. 47 коп.) на р/р 31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом ТОВ "Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку", Окружний адміністративний суд міста Києва, ідентифікаційний код 34414689.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна