Постанова № 40089167, 31.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2014 року 08:37 № 826/8144/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до 3-тя особаГоловного управління юстиції у м. Києві Дарницька районна в м. Києві державна адміністраціяпрозобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація (надалі - третя особа) - про зобов'язання відповідача-1 Головне управління юстиції в м. Києві скасувати запис №1541752 від 14.12.2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо накладення Першою київською державною нотаріальною контрою арешту на квартиру АДРЕСА_1 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі третю особу, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 15.07.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач, звернувшись до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 14.04.2014 року із заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, в якому зазначено, що дана заява подана після державної реєстрації обмежень, встановлених щодо цього майна, а саме: арешт даного майна, внесений до Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна №1541752 від 14.12.2004 року. При цьому, за твердженнями представника позивача, до моменту звернення з вищезазначеною заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві позивачу не було відомо про факт накладення арешту на дане майно.

У судове засідання 15.07.2014 року з'явилися представник позивач та представник відповідача.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, явку свого представника не забезпечила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Третя особа про причини неявки у судове засідання суду не повідомляла, клопотань чи заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання не заявляла.

В свою чергу, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача при вирішенні даної справи поклався на розсуд суду.

Суд у судовому засіданні 15.07.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленої третьої особи та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

При цьому, 22.07.2014 року та 28.07.2014 року від представника третьої особи через канцелярію суду надійшли витребувані ухвалами від 27.06.2014 року та 15.07.2014 року матеріали.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які прибули у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12538527 від 18.04.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, подану ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, відмовлено у державній реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна з посиланням на те, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (в державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна наявний арешт на попередньому власнику арешт №1541752 від 14.12.2004 року).

Так, у відповідності до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, копія якого наявна у матеріалах справи, накладено арешт на вказану квартиру за реєстраційним номером 1541752, зареєстрований 14.12.2004 року 09:56:25 за №1541752 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11 із зазначенням в якості підстави для обтяження лист 190/06 від 09.08.1997 року Держадміністрації Харківського району.

Вважаючи такий арешт необґрунтованим, а власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який станом на момент виникнення спірних правовідносин (реєстрація обтяження (арешту) на вказане вище нерухоме майно - 14.12.2004 року) встановлювало порядок ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, унесення (одержання) інформації до (з) нього, є Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5 (надалі - Положення №31/5).

Так, приписами п. 1.4 Положення №31/5 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що адміністратором Реєстру заборон (далі - Адміністратор) є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон.

При цьому, реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судів та слідчих органів, та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон (п. 1.5 Положення №31/5 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Як було зазначено вище, в якості підстави для обтяження (арешту) нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, у відповідності до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вказано лист Держадміністрації Харківського району №190/06 від 09.08.1997 року.

З метою встановлення всіх обставин даної справи судом ухвалами від 27.06.2014 року та від 15.07.2014 року від Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, як функціонального правонаступника Держадміністрації Харківського району у відповідності з положеннями п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», витребовувалася, зокрема, належним чином завірена копія листа Держадміністрації Харківського району №190/06 від 09.08.1997 року (або вказати про причини неможливості її подання), який і вказаний в якості підстави для обтяження (арешту) вказаного нерухомого майна.

В свою чергу, 22.07.2014 року та 28.07.2014 року від представника третьої особи через канцелярію суду надійшли листи від 15.07.2014 року №101-5125/02 та від 25.07.2014 року №101-5390/02 (разом з доданими матеріалами), в яких зазначено, що Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація не може надати копію витребуваного листа, оскільки з посиланнями на ст.ст. 23, 82-б «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року №578/5, наголошено на тому, що листування органу виконавчої влади з установами, підприємствами та організаціями, а також заяви громадян та відповіді на них зберігаються 5 років і на державне зберігання до архівної установи не передаються.

Крім того, у відповідь на судовий запит від 15.07.2014 року Першою київською державною нотаріальною конторою листом від 24.07.2014 року №6888/01-16 повідомлено, що відповідно до номенклатури справ останньої за 1997 рік термін зберігання процесуальних документів, на підставі яких були накладені (зняті) арешти (заборони) на майно складає 3 роки, а, відтак, Перша київська державна нотаріальна контора не має можливості надати інформацію щодо підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

З огляду на викладене вище вбачається, що станом на момент розгляду даної справи судом відсутні докази (із зазначенням причин неможливості їхнього подання), які підтверджують обґрунтованість накладення арешту на вказану квартиру, зареєстрованого 14.12.2004 року 09:56:25 за №1541752 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11. При цьому, іншого з матеріалів справи не вбачається, а особами, які беруть участь у справі, не доведено.

Разом з тим, нормативно-правовим актом, який станом на момент розгляду даної справи судом визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1952-IV, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Згідно ст. 8 Закону №1952-IV, орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Водночас, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ст. 26 Закону №1952-IV).

Також, на виконання положень Закону №1952-IV Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок №868), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Так, п. 1 Порядку №868 визначено, що органами державної реєстрації прав виступають Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус) (п. 2 Порядку №868).

Крім того, у відповідності до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Таким чином, враховуючи викладене вище, а також факт відсутності станом на момент розгляду даної справи судом доказів (із зазначенням причин неможливості їхнього подання), які підтверджують обґрунтованість накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого 14.12.2004 року 09:56:25 за №1541752 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Головного управління юстиції в м. Києві скасувати запис №1541752 від 14.12.2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) про накладення Першою київською державною нотаріальною контрою арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Головне управління юстиції в м. Києві скасувати запис №1541752 від 14.12.2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) про накладення Першою київською державною нотаріальною контрою арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок