Постанова № 40089014, 29.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2014 року № 826/8189/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона фідес»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона фідес» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона Фідес» (код за ЄДРПОУ 35195543) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 535/26-55-22-09/35195543 від 18.06.2014 року.

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона Фідес» (код за ЄДРПОУ 35195543) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на підставі акту № 535/26-55-22-09/35195543 від 18.06.2014 року.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони вчинені з порушенням встановленого порядку, а в довідці про неможливість проведення зустрічної звірки викладені суб'єктивні висновки щодо дійсності укладених правочинів та відсутності за місцезнаходженням позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Так, суд у судовому засіданні від 22.07.2014 року на підставі ч. 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з акту №535/26-55-22-09/35195543 від 18.06.2014р «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Юридична компанія «Бона Фідес», код за ЄДРПОУ 35195543, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Цикламен-Н» (код ЄДРПОУ 38150285) за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року» на підставі наказу від 04.06.2014 року №1727 ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві , згідно із п.п.75.1.2 п.п.75.1 ст. 75 та п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача.

Згідно розділу 3 вказаного акту, при складанні акту використані : податкова декларація з податку на додану вартість Підприємства за лютий 2014р. №9015081415 від 20.03.2014р.; додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларації з податку на додану вартість Підприємства за лютий 2014р. №9015081414 від 20.03.2014р.; Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 09.04.2014р. №1114/26-55-22-08/38150285 «неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» (код ЄДРПОУ 38150285) при здійсненні фінансово -господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2013 року по 31.03.2014 року»; інформація, що міститься в базі даних «Податковий блок».

В акті перевірки міститься посилання, що в ході проведення перевірки не було надано жодних первинних документів (договорів, рахунків, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо), щодо ТОВ «Цикламен-Н» (код ЄДРПОУ 38150285) за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року.

В акті перевірки зроблено висновок, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Юридична компанія «Бона Фідес» ч.5 ст.203, ч.І, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Юридична компанія «Бона Фідес» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період лютий 2014року, які підпадають під визначення до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період лютий 2014року які підпадають під визначення ст. 22, 185 Податкового Кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В Акті зазначено про відсутність реального вчинення господарських операцій позивача, що позбавляє права на відображення таких операцій у податковому обліку.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з підприємствами-контрагентами за перевірений період, зокрема, відповідач не надав суду доказів надіслання або вручення позивачу запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень.

На думку суду, реальність господарських операцій можливо дослідити виключно під час проведення документальної перевірки, призначеної та проведеної у відповідності до вимог Податкового кодексу України, та на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що у межах спірних правовідносин здійснено не було.

Натомість, матеріали справи містять копії первинної бухгалтерської документації позивача, які свідчать про виконання позивачем певних господарських операції, які відповідачем не досліджувалися.

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки Акту про відсутність реального вчинення господарських операцій є помилковими та не підтверджуються нормативно і документально.

Суд також вважає, що порушення права позивача підтверджується запитом, надісланим контрагентом позивача, зазначеним в акті.

Відповідне не спростовано, що інформацію Акту відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема, інформацію, визначену у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податковій деклараціях з податку на додану вартість, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Відповідач, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

При цьому, як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html), систему "Податковий блок" введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197.

З урахуванням того, що висновки Акта не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі Акта, та відновити в цій інформаційній системі інформацію про задекларовані позивачем показники у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона фідес» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларації з податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона Фідес» (код за ЄДРПОУ 35195543) у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 535/26-55-22-09/35195543 від 18.06.2014 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Бона Фідес» (код за ЄДРПОУ 35195543) в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на підставі акту № 535/26-55-22-09/35195543 від 18.06.2014 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян