Постанова № 40085574, 11.08.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12668/14-п

Номер провадження 3/521/4248/14

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого Граніна В.Л.

при секретарі Шкребтієнко Г.М.

за участю:

прокурора прокуратури міста Одеси Стаценко В.М.

представника Південної митниці Міндоходів Гудіма І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Південної митниці Міндоходів за протоком складеним відносно громадянина Молдови ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, про порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0387/50009/14 від 06.06.2014 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_4, за ознаками скоєння правопорушення передбаченого ст. 471 МК України.

З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил, вбачається, що 06.06.2014 року о 12 год. 05 хв., у зону спрощеного митного контролю міжнародного пункту пропуску «Кучурган-Первомайськ», митного поста «Роздільна», Південної митниці Міндоходів, напрямком з Молдови до України, по смузі руху «зелений коридор», в'їхав автомобіль «Mazda MRV» реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_4, з яким в якості пасажирки їхала його мати - ОСОБА_5, та відповідно до п.п. 2, 4, 5 ст. 366 МК України, обрали формою проходження митного контролю «Зелений коридор», який є спрощеною системою митного контролю, тобто шляхом вчинення таких дій заявили по відсутність товарів в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами або письмовому декларуванню.

Під час усного опиту гр. ОСОБА_4 заявив про переміщення ним 19 000 доларів США.

Відповідно до розділу 2 Постанови Національного банку України від 27 травня 2008 року №148, фізична особа-нерезидент має право ввозити в України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленту 10 000 Євро (за станом на 06.06.2014 р. згідно курсу НБУ складає 13627 доларів США) за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі, у зв'язку з чим, готівку у сумі 5 373 доларів США, що за станом на 06.06.2014 р. згідно курсу НБУ складає 63 187 грн. 97 коп. у гр. ОСОБА_4 було вилучено, як предмет правопорушення.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, обравши смугу руху «зелений коридор» для переміщення готівки в сумі, що перевищує еквівалент 10 000 євро визначену розділом 2 Постанови Національного банку України від 27 травня 2008 року №148 у зв'язку з чим, відносно нього було складено протокол про порушення митних правил №0387/50009/14 від 06.06.2014 року, за ознаками правопорушення передбаченого ст. 471 МК України.

В судовому засіданні гр. ОСОБА_4 приймав участь та заявив, що він не мав наміру порушувати митні правила.

Представник Південної митниці Міндоходів та прокурор у судовому засіданні вважали, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що особа стосовно якої складено протокол підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ст. 471 МК України за кваліфікуючими ознаками: порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів (валютних цінностей) переміщення, яких через митний кордон обмежено, однак конфіскацію товару слід не застосовувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.06.2014 року о 12 год. 05 хв., у зону спрощеного митного контролю міжнародного пункту пропуску «Кучурган-Первомайськ», митного поста «Роздільна», Південної митниці Міндоходів, напрямком з Молдови до України, по смузі руху «зелений коридор», в'їхав автомобіль «Mazda MRV» реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_4, з яким в якості пасажирки їхала його мати - ОСОБА_5, та відповідно до п.п. 2, 4, 5 ст. 366 МК України, обрали формою проходження митного контролю «Зелений коридор», який є спрощеною системою митного контролю, тобто шляхом вчинення таких дій заявили по відсутність товарів в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами або письмовому декларуванню.

Під час усного опиту гр. ОСОБА_4 заявив про переміщення ним 19 000 доларів США.

Готівку у сумі 5 373 доларів США, що за станом на 06.06.2014 р. згідно курсу НБУ складає 63 187 грн. 97 коп. у гр. ОСОБА_4 було вилучено, як предмет правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з п. 1 розділу 2 «Інструкції про переміщення готівки через митний кордон України», затвердженої постановою Національного Банку України від 27.05.2008 року №148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.

Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57 МК України.

Відповідно до вимог ст. 197 МК України на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв'язку з чим валютні цінності, які переміщував гр. ОСОБА_4 є товарами, переміщення яких через митний кордон України обмежене.

Щодо суб'єктивної сторони правопорушення встановлено наступне.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_4 не розумів протиправність своїх дій, не припускав можливості настання негативних наслідків, хоча міг і повинен був це розуміти і передбачати. Тобто суб'єктивна сторона дій гр. ОСОБА_4 полягає в протиправній необережність в формі недбалості.

Відповідно до матеріалів справи, гр. ОСОБА_4 протиправно перемістив через митний кордон України 5 373 доларів США, які в нього були вилучені.

При визначені адміністративного стягнення, якому підлягає гр. ОСОБА_4, суд враховує ступінь суспільної небезпеки правопорушення, ступінь провини гр. ОСОБА_4, ставлення до вчиненого, його майновий стан, а також обставини, які пом'якшують відповідальність, а саме те, що гр. ОСОБА_4 вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття, а також той факт, що грошові кошти призначалися для лікування рідного брата, і тому прийшов до висновку, що необхідним і достатнім в даному випадку є стягнення у вигляді штрафу.

Стосовно вирішення питання щодо конфіскації вилученої валюти, суд виходить з наступного.

Суд враховуючи практику Європейського Суду, зокрема постанову ЄСПЛ від 06.11.2008 року по справі «Ісмаілов проти Російської Федерації».

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно - правові норми мають пріоритетне значення. і

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, a також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ, судове рішення, яким застосовується конфіскація майна, є втручанням в право гр. ОСОБА_4 на повагу власності.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даному випадку майном гр. ОСОБА_4 є грошова сума в доларах США, яка, на думку представника митниці та прокурора, підлягає конфіскації.

За таких обставин конфіскація є втручанням в право гр. ОСОБА_4 на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.

Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив гр. ОСОБА_4, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання Європейський суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же часі обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь - яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Крім того, сума, яка може бути законно ввезена, чи фізично переміщена через український митний кордон, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

З матеріалів справи вбачається, що джерело походження грошей правопорушника було законним. У судовому засіданні було надано довідку з щомісячним рахунком заробітної плати, тобто це підтверджує, що гроші він отримав займаючись законною діяльністю, а саме офіційно працюючи у ТОВ «Автоімпорт ПВО».

З пояснень гр. ОСОБА_4 вбачається, що він мав намір витратити гроші на лікування свого рідного брата. Тобто, судом встановлено, що гроші гр. ОСОБА_4 перевозив, були отриманні законним шляхом та були призначенні для легального використання.

Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Зокрема, в даному випадку, правопорушник не дотримався вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не вчинив будь - якого іншого правопорушення, яке можна припустити (наприклад відмивання грошей або ухилення від сплати мита податків, тощо).

Крім того, сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у гр. ОСОБА_4 є для нього значною, а шкода, яку гр. ОСОБА_4 потенційно міг завдати органам влади, - незначна, оскільки він не ухилився від сплати мита та інших зборів і не завдав держані ніякої шкоди.

Таки чином, суд вважає, що конфіскацію в даному випадку можна було б застосувати в разі відшкодування майнової шкоди, завданої державі, однак вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення гр. ОСОБА_4 відомостей до митної декларації.

Винність правопорушника, підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протокол по справі про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці, поясненням правопорушника, описом вилученої валюти.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, та враховуючи обставини, які свідчать про легальне і правомірне отримання гр. ОСОБА_4 вилучених в нього валютних коштів, суд застосувавши міжнародно - правові норми, дійшов до висновку про не застосування до гр. ОСОБА_4 додаткового стягнення в вигляді конфіскації вилучених валютних коштів.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. без конфіскації вилучених грошових коштів.

Валюту вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0387/50009/14 у розмірі 5 373 доларів США повернути ОСОБА_4 або його законному представнику у встановленому законом порядку.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 36,54 гривень. (Платіжні реквізити: отримувач коштів ГУ ДКС України в Одеській області (м. Одеса, Малиновський район), 22030001; код за ЄДРПОУ 37607526; банк отримувача ГУ ДКС України в Одеській області; МФО 828011; рахунок 31216206700007; код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (ДСА України, 050)», символ звітності 206; призначення платежу - судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення, Малиновський районний суд м. Одеси, код ЄДРПОУ 05383419, пункт 5).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя