Ухвала суду № 40084339, 31.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3400/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про зобов'язання оформити документи та подання про призначення пенсії за вислугою років; направити подання, документи та заяву про призначення пенсії за вислугою років до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для призначення пенсії за вислугою років.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.09.1994 по 24.02.1998 та з 12.01.1999 по 09.12.2002, та звільнений відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 09.12.2002 № 168 о/с з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за статтею 64 пункт "д" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 через службову невідповідність.

В липні 2013 року позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, на яку отримана відповідь про те, що для обчислення вислуги років та оформлення документів для призначення пенсії позивачу слід звернутися до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

У вересні 2013 року позивач звернувся до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з заявою щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років, однак листом від 16 жовтня 2013 року відповідач повідомив позивача про те, що останній не має права на пенсію за вислугу років.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як наслідок, у відповідача відсутні підстави для оформлення всіх необхідних документів і свого подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вислуга позивача в органах внутрішніх справ станом на 09.12.2002 (день звільнення) складає 07 років 04 місяці 20 днів.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що його вислуга станом на день отримання трудової книжки (30.09.2011) складає 21 рік 04 місяці 08 днів є безпідставними, оскільки постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі № 2а/2370/3207/2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, пов'язаної з відмовою у виданні наказу про зміну дати звільнення, зобов'язання його видати наказ про зміну дати звільнення, перерахувати вислугу років та нарахувати і виплатити середній розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.

Вказаними судовими рішеннями, зокрема, встановлено, що з 16.07.2003 позивач працевлаштувався робочим до науково-дослідного господарства "Родниківка" Уманського державного аграрного університету, що свідчить про його обізнаність про припинення трудових відносин з відповідачем. З цих підстав не може вважатися час вимушеного прогулу за період з 10.12.2002 по 30.09.2011, а саме з дати звільнення до отримання позивачем наказу про його звільнення та трудової книжки.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи № 2а/2370/3207/2012, суди дійшли висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, пов'язаної з відмовою у виданні наказу про зміну дати звільнення, зобов'язання його видати наказ про зміну дати звільнення, перерахувати вислугу років, до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 цього КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.