Рішення № 40083864, 18.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10575/14 18.07.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»простягнення 8 547,09 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Січкаренко Р.Г. - юрисконсульт;від відповідача:Цілик А.В. - юрисконсульт;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі - ПрАТ «СГ «ТАС») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі - ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія») про стягнення 8 547,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 (А355747) від 06.09.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АС/3645221), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.07.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 18.07.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.07.2014 р. з'явився, надав відзив на позовну заяву згідно змісту якого позовні вимоги визнав частково у розмірі 5 973,79 грн.

В судовому засіданні 18.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 р. між ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик) та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 (А355747) (надалі - «Договір»).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 9.4 Договору, а саме до страхових випадків відноситься зокрема дорожньо-транспортні пригоди.

02.10.2013 р. о 11 год. 00 хв. по вул. Верховинній в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Шкода» та автомобіля «Ніссан», а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2 не переконавшись в безпеці маневру допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою ДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №9277856 про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2013 р. у адміністративній справі №759/15747/13-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту SL №21598 про оцінку автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 30.10.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експертна компанія "Укравтоекспертиза" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12690/11 від 29.11.2011 р.) вартість матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту, завданого автомобілю «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 070,62 грн.

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку №10058/40/2013/82 від 03.10.2013 р. та страхового акту №25320Р/40/2013 від 20.11.2013 р. у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, звіту SL №21598 від 30.10.2013 р. та калькуляції №10085_40 від 11.11.2013 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати Іноземну підприємству «Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед» коштів у сумі 9 047,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №120518 від 25.11.2013 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «СГ «ТАС» перейшло в межах суми 9 047,09 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2013 р. у адміністративній справі №759/15747/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3645221.

Вказаним договором (поліс №АС/3645221) передбачено, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №,142/5/2092 від 24.11.2003 р. (надалі - "Методика") передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до п. 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З акту огляду КТЗ №21693 від 23.10.2013 р. вбачається, що складові частини автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 мають корозійні руйнування та пошкодження у вигляді деформації, а тому існують підстави для визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до звіту SL №21598 про оцінку автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 30.10.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експертна компанія "Укравтоекспертиза" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12690/11 від 29.11.2011 р.) вартість матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого автомобілю «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 473,97 грн.

За таких обстави, суд під час визначення розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача виходить саме із встановленої у звіті вартості матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 6 473,97 грн.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

З метою отримання страхового відшкодування позивач надіслав на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №Г.05.0.0./847 від 02.10.2013 р., в якій просив перерахувати кошти у розмірі 9 047,09 грн. на рахунок ПрАТ «СГ «ТАС».

Згідно із 36.1 ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позов подано до суду 30.05.2014 р., а тому строк виконання відповідачем зобов'язання зі сплати страхового відшкодування настав.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АС/3645221 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 973,97 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта у розмірі 6 473,97 грн. - 500,00 грн. франшизи) у строк до моменту звернення позивача із даним позовом до суду.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстави для покладення на відповідача відповідальності за витрати у розмірі 2 573,12 грн., за відновлювальний ремонт автомобіля, відсутні.

Стосовно посилань відповідача щодо законності користування водієм ОСОБА_4 автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 суд відзначає наступне.

Положення ст. 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості особи.

Обов'язок спростування наведеної обставини (надання постанови про притягнення до відповідальності згідно ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи доказів порушення кримінальної справи за незаконне заволодіння транспортним засобом) покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач посилаючись на відсутність у ОСОБА_4 законних підстав для керування транспортним засобом «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 не надав жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна копія подорожнього листа №671254 період дії якого визначено з 23.09.2013 р. по 21.10.2013 р., який в розумінні ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом підтверджуючим законність керування ОСОБА_4 транспортним засобом «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент настання ДТП.

Таким чином, твердження відповідача щодо відсутності у ОСОБА_4 законних підстав для керування транспортним засобом «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1 є безпідставними та документально не підтвердженими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ПрАТ «СГ «ТАС» суми страхового відшкодування у розмірі 5 973,97 грн

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 5 973 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. 98 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.07.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко