Рішення № 40083665, 06.06.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/85/14-ц

Провадження № 2/752/1913/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Мирошниченко О.В., при секретарі Яловенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У січні 2014 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати поширену відповідачем ОСОБА_2 інформацію на Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org недостовірною, зобов'язати відповідача ОСОБА_2 видалити інформаційні матеріали з Інтернет веб-сайту Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org та зобов'язати спростувати поширену ним недостовірну інформацію щодо позивача ОСОБА_1 та відшкодувати моральну шкоду 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

У подальшому позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову та просив визнати поширену відповідачем інформацію на Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org від ІНФОРМАЦІЯ_32 «ІНФОРМАЦІЯ_3», від ІНФОРМАЦІЯ_4 «ІНФОРМАЦІЯ_5», від ІНФОРМАЦІЯ_6 «ІНФОРМАЦІЯ_7», від ІНФОРМАЦІЯ_8 «ІНФОРМАЦІЯ_9», а також аналогічну інформацію, яка перекладена на іноземні мови, недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію та зобов'язати відповідача припинити поширення інформації видалити усі інформаційні матеріали з Інтернет веб-сайту Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org, що ганьблять честь гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1,зобов'язати відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 у спосіб, яким вона була поширена та стягнути з відповідача на в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Крім того подав уточнену позовну заяву, де вказує на зміну назву даного інформаційного матеріалу з назви «ІНФОРМАЦІЯ_9» на «ІНФОРМАЦІЯ_9» (ІНФОРМАЦІЯ_33), матеріал датується ІНФОРМАЦІЯ_8. Сам текст поширеної інформації «ІНФОРМАЦІЯ_9» не відрізняється від тексту за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що На Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org, ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), який називає себе «ОСОБА_2» була опублікована та розповсюджена інформація, яка є недостовірною, а її розповсюдження ганьбить мою честь, гідність та ділову репутацію.

В інформаційному матеріалі «ІНФОРМАЦІЯ_3», який опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_32 (ІНФОРМАЦІЯ_33), Відповідач звинуватив мене в тому, що я «вступив в зговір з КеГеБе», в намаганні «заволодіти власністю церкви, яке являється власністю патріарха».

Також, даний інформаційний матеріал опубліковано на сайті іншими іноземними мовами: англійською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_10» (ІНФОРМАЦІЯ_11); іспанською мовою:

«ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_13) ; французькою мовою:

«ІНФОРМАЦІЯ_14» ІНФОРМАЦІЯ_15.

Також, на даному веб-сайті www.soborna.org опубліковано інформаційний матеріал «ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_16), де позивача ОСОБА_1 звинувачено у «здійснені рейдерських дій по захвату маєтностей ОСОБА_2».

Цей же інформаційний матеріал також розміщено на сайті англійською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_17» (ІНФОРМАЦІЯ_18); іспанською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_19» (ІНФОРМАЦІЯ_20); французькою мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_21» ( ІНФОРМАЦІЯ_22) .

В іншому інформаційному матеріалі «ІНФОРМАЦІЯ_23» - (переклад - ІНФОРМАЦІЯ_23). (ІНФОРМАЦІЯ_33), який опублікований ІНФОРМАЦІЯ_24 відповідач ОСОБА_2 звинуватив позивача ОСОБА_1, а саме: «намагається безпосередньо заволодіти приватною власністю патріарха», «захопив будівлю церкви», «не пустив міліцію на територію церкви для перевірки», «шантажував людей», «погрожує вигнати з патріаршої обителі людей, яких патріарх поселив там на постійне безкоштовне проживання», а також в статті повідомляється, що «він подзвонив ОСОБА_1 і наказав йому взяти гроші з єпархії і повернути тим, хто давав пожертви для будівництва церкви», але «ОСОБА_1 почав будувати триповерховий будинок по АДРЕСА_1, зоставивши церковну обітель недобудованою і використовував поточні пожертвування від віруючих на свою користь, у той час як переслідуваний Патріарх не отримував гроші і був змушений жити напівголодний».

Також, відповідач ОСОБА_2 в оціночних судженнях особистості позивача ОСОБА_1 допустив образливі вислови, які принижують його честь та гідність, а саме: «Зацікавлений і жадний на майно Церкви і особисту власність Патріарха, колишній керуючий справами патріархії УАПЦ-к ОСОБА_1», «Цинічний і жадібний до влади і грошей ОСОБА_1», «злочинні наміри ОСОБА_1», «ОСОБА_1 почав свої злочинні дії по роздрібненню громади та знищенню Патріарха», «Найближчим часом громадянське суспільство зможе побачити і почути нову кампанію щодо знищення ОСОБА_2 з боку самого ОСОБА_1 і учасників злочинної змови шляхом розп'яття патріарха на інформаційній Голгофі», звинувачення в привласненні коштів за які начебто я збудував триповерховий будинок по АДРЕСА_1.

Даний інформаційний матеріал розміщено ІНФОРМАЦІЯ_24 на сайті іспанською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_25» (ІНФОРМАЦІЯ_33) та французькою мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_26» (ІНФОРМАЦІЯ_33)

Позивач вважає, що інформація поширена відповідачем на W веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org є такою, що не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність і ділову репутацію.

У судовому засідання позивач не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений судом у встановленому ст. ст. 74, 76 ЦПК України порядку. Судові повістки повернулись до суду без вручення адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

На підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України , за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_28 на Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org, ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), який називає себе «ОСОБА_2» була опублікована та розповсюджена інформація, яка є недостовірною, а її розповсюдження ганьбить мою честь, гідність та ділову репутацію.

ІНФОРМАЦІЯ_32 в інформаційному матеріалі «ІНФОРМАЦІЯ_3» опубліковано (ІНФОРМАЦІЯ_33), де відповідач ОСОБА_2 звинуватив ОСОБА_1 «вступив в зговір з КеГеБе», в намаганні «заволодіти власністю церкви, яке являється власністю патріарха».

Також, даний інформаційний матеріал опубліковано на сайті іншими іноземними мовами: англійською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_10» (ІНФОРМАЦІЯ_11); іспанською мовою:

«ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_13) ; французькою мовою:

«ІНФОРМАЦІЯ_14» ІНФОРМАЦІЯ_15.

Також, на даному веб-сайті www.soborna.org опубліковано інформаційний матеріал «ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_16), де ОСОБА_1 звинувачено у «здійснені рейдерських дій по захвату маєтностей ОСОБА_2».

Цей же інформаційний матеріал також розміщено на сайті англійською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_17» (ІНФОРМАЦІЯ_18); іспанською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_19» (ІНФОРМАЦІЯ_20); французькою мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_21» (ІНФОРМАЦІЯ_22) .

В іншому інформаційному матеріалі «ІНФОРМАЦІЯ_23» - (переклад - ІНФОРМАЦІЯ_23). (ІНФОРМАЦІЯ_33), який опублікований ІНФОРМАЦІЯ_24 ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 «намагається безпосередньо заволодіти приватною власністю патріарха», «захопив будівлю церкви», «не пустив міліцію на територію церкви для перевірки», «шантажував людей», «погрожує вигнати з патріаршої обителі людей, яких патріарх поселив там на постійне безкоштовне проживання», а також в статті повідомляється, що «він подзвонив ОСОБА_1 і наказав йому взяти гроші з єпархії і повернути тим, хто давав пожертви для будівництва церкви», але «ОСОБА_1 почав будувати триповерховий будинок по АДРЕСА_1, зоставивши церковну обітель недобудованою і використовував поточні пожертвування від віруючих на свою користь, у той час як переслідуваний Патріарх не отримував гроші і був змушений жити напівголодний».

Також, ОСОБА_2 в оціночних судженнях особистості ОСОБА_1 допустив образливі вислови, які принижують його честь та гідність, , оскільки ОСОБА_1 є громадським діячем - Головою Правління Громадської організації « Правозахисна організація «Права людини», член Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації, Віце- президентом Європейської Асоціації з Прав Інвалідів, священнослужителем - головою релігійної організації християнська місія «Ісуса Христа». Для священнослужителя, голови релігійної організації, щоб добре здійснювати свої обов'язки дуже важлива репутація, оскільки саме моральні його якості є основою його діяльності а саме: «Зацікавлений і жадний на майно Церкви і особисту власність Патріарха, колишній керуючий справами патріархії УАПЦ-к ОСОБА_1», «Цинічний і жадібний до влади і грошей ОСОБА_1», «злочинні наміри ОСОБА_1», «ОСОБА_1 почав свої злочинні дії по роздрібненню громади та знищенню Патріарха», «Найближчим часом громадянське суспільство зможе побачити і почути нову кампанію щодо знищення ОСОБА_2 з боку самого ОСОБА_1 і учасників злочинної змови шляхом розп'яття патріарха на інформаційній Голгофі», звинувачення в привласненні коштів.

ІНФОРМАЦІЯ_24 інформаційний матеріал розміщено на сайті іспанською мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_25» (ІНФОРМАЦІЯ_33) та французькою мовою: «ІНФОРМАЦІЯ_26» (ІНФОРМАЦІЯ_33).

Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Пленумом Верховного Суду України в п. 17 постанови «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій»№ 7 від 28.09.90р. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993, № 4 від 31.03.95, № 14 від 25.12.1996, № 12 від 03.12.97) звернуто увагу судів на те, що відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його ганьблять, особою, до якої пред'явлено позов. Проте позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.

Суд вважає, що позивачем, з посиланням на свої письмові пояснення, а також письмові докази долучені до матеріалів справи і ретельно досліджені в судовому засіданні, доведено факт поширення ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_2 відомостей на WEB-сайтіwww.tribuna.com.ua Суспільно-політичної інтернет-газети «Трибуна», в статтях «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За ст. 11 даного Закону, інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

У відповідності до п. 15 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

статтею 277 ч. 3 ЦК України передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Таким чином, згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, а так само і не надано жодної інформації, крім своїх суджень оприлюднених у зазначених публікаціях, про те, що поширені ним відомості є будь-чим підтвердженими, а тому суд визнає їх такими, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірною інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Визначаючи спосіб спростування відомостей, суд вважає, що відомості поширені відповідачем, що порочать особу ОСОБА_1, його честь, гідність і ділову репутацію повинні бути спростовані у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в цій частині, частково, визначаючи, що спростування такої інформації необхідно зобов'язати відповідача ОСОБА_2 припинити поширення інформації, що ганьбить честь гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 видалити інформаційні матеріали з Інтернет веб-сайту Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org та зобов'язати спростувати поширену ним недостовірну інформацію щодо.

З приводу вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 даної Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Як вбачається з матеріалів справи, а також пояснень представника позивача висловлювання відповідача дискредитують особу позивача як в очах громадськості, так і серед колег. Зважаючи на залучені до матеріалів справи докази поширена відповідачем недостовірна інформація помітно знижує соціальну оцінку позивача у колі оточуючих.

В той же час, суд, виходячи із засад розумності та виваженості, оцінивши завдану позивачу моральну шкоду, а також враховуючи мінімальну вартість необхідних інформаційних заходів для відновлення порушених прав позивача на повагу до честі, гідності та ділової репутації, керуючись вимогами ст. 23,1167 ЦК України, вважає обґрунтованим частково задовольнити позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, стягнувши з відповідача 5 тис. грн. (п'ять тисяч гривень) 00 коп.

Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 229,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 15, 23, 1167, ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати поширеною ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_29, ІНФОРМАЦІЯ_28, ІНФОРМАЦІЯ_30 та ІНФОРМАЦІЯ_31 інформації на Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org в зазначених в позовній заяві інформаційних матеріалах, недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію такими, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та видалити дану інформацію.

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію поширену ним в Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org, а саме опублікувати спросування поширеної інформації на сайті на Інтернет веб-сайті Української автокефальної православної церкви канонічної, доменне ім'я www.soborna.org .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 п'ять (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди, 751,60 (сімсот п'ятдесят одну гривну) гривень 60 копійок судового збору, а всього 5 751, 60 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну) гривню 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя