Рішення № 40083114, 25.07.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/11467/13-ц

2/405/2187/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2014 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.,

при секретарі Береді Я.І.

за участю представника позивача Леус О.І.

та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління, звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 841 грн. 51 коп. В обґрунтування позову зазначив, що 30.10.2006 року між ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №525, за умовами якого останньому було надано кредит в сумі 13 715,52 доларів США на 84 місяці, з терміном остаточного погашення кредиту - 30.10.2013 року, з відсотковою ставкою 11,5% річних. Відповідно до п. 1.3 Договору кредит було надано шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця товару ТОВ «Автомир-Кіровоград», на підставі платіжного доручення позичальника для здійснення оплати за автомобіль Fiat Siena ELX 1.3, згідно договору купівлі продажу № F3009\04 від 30.09.2006 року, в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит в сумі 13 715,52 доларів США, здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ними щомісячно ануїтетними платежами в сумі 238,46 доларів США шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань, перший ануїтетний платіж здійснити до 25 листопада 2006 року, в подальшому не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним. Останнє погашення кредиту та сплату відсотків здійснити не пізніше 30 жовтня 2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 525 від 30.10.2006 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі начальника філії-Кіровоградське обласне управління було укладено договір поруки №532 від 30.10.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати по зобов'язаннях за кредитним договором №525 солідарно та у тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_3 Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 525 від 30.10.2006 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі начальника філії-Кіровоградське обласне управління укладено договір застави, предметом якого є: автомобіль марки Fiat Siena ELX 1.3. Позивач також зазначив, що у зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань по кредитному договору, Банком було подано позов до суду про стягнення достроково боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06.12.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18.10.2011 року становила 68 624,07 грн. (із них основного боргу - 42 105,08 грн., простроченого боргу - 21 711,45 грн., відсотків - 2 542,73 грн., пені на прострочений борг та прострочені відсотки - 2 264,81). При цьому, враховуючи, що після винесення судового рішення, позичальником ОСОБА_3 не здійснюється сплата по кредиту, - заборгованість по нарахованим відсоткам, нарахованої пені на прострочений борг та на прострочені відсотки збільшилася та станом на 26.11.2013 року становить: відсотки - 1 042,91 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 8 335,98 грн.; пеня - 14 505,53 грн. Збільшена заборгованість станом на 26.11.2013 року становить - 22 841,51 грн. Позивач вважає, що ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, як і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України. Боржник у добровільному порядку відмовляється сплатити нараховані відсотки та пеню за кредитним договором, чим порушує п. 8.1 Договору, де вказано, що Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

З огляду на зазначене вище, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 841 грн. 51 коп., та стягнути з відповідачів у рівних частинах судовий збір по справі в розмірі 229 грн. 40 коп.

Представник позивача під час судового розгляду справу по суті в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України збільшив розмір позовних вимог, та з урахуванням збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 590 грн. 14 коп., з якої відсотки по угоді - 12 255 грн. 39 коп., пеня на прострочений борг та прострочені відсотки - 29 334 грн. 75 коп., та, крім того, просив стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача судовий збір в сумі 415 грн. 90 коп.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні надала заперечення, в яких зазначила, що дійсно 30.10.2006 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого було надано ОСОБА_3 кредит в сумі 13 715,52 доларів США строком на 84 місяці, з терміном остаточного погашення кредиту 30.10.2013 року, при цьому, вона виступила поручителем за вказаним кредитним договором. Після винесення Ленінським районним судом м.Кіровограда 06.12.2011 року судового рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3, як позичальника, та ОСОБА_2, як поручителя, заборгованості за кредитним договором, на стадії виконання судового рішення, безпосередньо з неї, як солідарного боржника, УПФ України у м.Кіровограді проводилися щомісячні утримання з пенсії за виконавчим листом в розмірі 20% боргу та виконавчого збору у розмірі 10%. В квітні 2013 року утримані з її пенсії кошти, як погашення заборгованості за рішенням суду, були повернуті банком до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, вказана дія відбулася з вини позивача та навмисно не були (кошти) зараховані в рахунок погашення заборгованості. Відповідач ОСОБА_2 також зазначила, що рішення суду від 06.12.2011 року про стягнення заборгованості виконується, з її пенсії на підставі виконавчого листа проводилися утримання на погашення заборгованості, будь-яких інших доходів вона не має, у зв'язку з хворобою чоловіка, вимушена залишити роботу та здійснювати за ним постійний догляд, крім того, розрахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір заборгованості за нарахованими відсотками, на підставі чого просила взяти до уваги всі зазначені нею обставини, та в порядку ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір нарахованої позивачем пені та застосувати до даних вимог про стягнення неустойки (пені) річний строк позовної давності, про що подала суду відповідні заяви-клопотання.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, неодноразово належним чином повідомлявся судом про час, дату та місце судового розгляду справи, разом з тим, в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення судового розгляду справи на адресу суду не надходило.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 підтримав письмові заперечення проти позову, подані відповідачем ОСОБА_2

Заслухавши представника позивача, заперечення проти позову відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини, разом з тим підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою зазначеної вище статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління, правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Державний Ощадний банк України», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №525, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору кредит в сумі 13 715, 52 доларів США, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 13 715,52 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 11,5% річних.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 кредитного договору кредит надається на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 30 жовтня 2013 року шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку Позичальника на поточний рахунок продавця товару ТОВ «Автомир-Кіровоград», на підставі платіжного доручення позичальника для здійснення оплати за автомобіль Fiat Siena ELX 1.3, згідно договору купівлі-продажу від 30.09.2006 року

Згідно з п.п.3.3.1, 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язувався належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за Договором; повернути кредит в сумі 13715,52 доларів США, здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 238,46 доларів США шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань, перший ануїтетний платіж здійснити до 25 листопада 2006 року, в подальшому не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним. Останнє погашення кредиту та сплату відсотків здійснити не пізніше 30 жовтня 2013 року.

Крім того, п.п.3.3.4, 3.3.5 Договору точно в строки, обумовлені цим Договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі. У разі порушення умов Договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою всіх відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород.

Згідно з п.4.1.1 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом, комісійних винагород позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми платежу, за кожний день прострочення.

Судом також встановлено, що 30 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління ( кредитор ), правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_3 (позичальник) ) та ОСОБА_2 ( поручитель ) було укладено договір поруки №532, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором №525 від 30 жовтня 2006 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно з п. 3.1 договору поруки поручитель відповідає по зобов'язаннях за вищевказаним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Пунктом 3.2 Договору поруки також передбачено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Крім того, в рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір застави автомобіля, від 30.10.2006 року, відповідно до умов якого, для забезпечення виконання зобов'язань за умовами кредитного договору відповідач передав у заставу автомобіль марки Fiat Siena ELX 1/3, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Судом також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.12.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління заборгованість за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року в сумі 68 624 грн. 07 коп.

Як на підставу позовних вимог позивач послався на те, що позичальником ОСОБА_3 після винесення зазначеного вище судового рішення, яке не виконано солідарними боржниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не здійснюється сплата по кредиту, у зв'язку з чим збільшилася заборгованість по нарахованим відсоткам, пені на прострочений борг та на прострочені відсотки, при цьому ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 06.12.2011 року стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року в розмірі 68 624 грн. 07 коп., яка була розрахована станом на 18.10.2011 року, і яка складалася з 5 279,17 доларів США - основного боргу, 2 722,20 доларів США - простроченого боргу, 318,81 доларів США - відсотків та 2 264,81 грн. - пені на прострочений борг та прострочені відсотки.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м.Києва від 11.11.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2834/11, виданого 20.02.2012 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року в розмірі 68 624 грн. 07 коп.

Крім того, державним виконавцем 11.11.2013 року проведено опис та арешт майна - транспортного засобу Fiat Siena ELX 1/3, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Окрім того, постановою старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 12.09.2012 року звернуто стягнення на заробітну плату боржника та запропоновано з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків проводити утримання в розмірі по 20% боргу 6 902,72 грн., а виконавчий збір в розмірі 10% фактично стягнутої суми.

За інформацією Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області №78/В-11 від 27.03.2014 року з розміру пенсії ОСОБА_2 проводилися утримання в розмірі 10% на користь ПАТ «ДОБУ» за період з листопада, 2012 року по березень, 2013 року, та виконавчий збір в розмірі 20% за період з листопада, 2012 року по березень, 2014 року. Станом на 01.04.2014 року залишок по виконавчому збору складає 3 774,76 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року станом на 28 травня 2014 року заборгованість становить за відсотками по угоді - 1 042,91 доларів США, що становить 12 255,39 грн., пені на прострочений борг та на прострочені відсотки 29 334, 75, а всього 41 590,14 грн. Розрахунок еквіваленту здійснювався станом на 28.05.2014 року за курсом НБУ - 11,751152 грн., при цьому заборгованість за відсотками розрахована позивачем з 19.10.2011 року по 30.10.2013 року, нарахування пені на прострочений борг та прострочені відсотки здійснювалося позивачем за період з 19.10.2011 року по 28.05.2014 року.

Суд приймає до уваги зазначений розрахунок заборгованості, вважає його об'єктивним та допустимим, відповідач ОСОБА_2 не спростувала даний розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків та пені.

Відповідно до п.п.1.2, 8.1 кредитного договору №525 від 30.10.2006 року кредит надається на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 30 жовтня 2013 року; цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

Відповідно до п.1.5, п.п.1.5.1.1, 1.5.1.2 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку, розмірах та строки, визначені в Договорі; на період з дня видачі кредиту та до моменту закінчення терміну, на який було видано кредит, а саме: до 30 жовтня 2013 року включно, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 11,5% відсотків річних; відсотки нараховуються щомісячно за методом факт/факт на фактичну заборгованість за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту, отриману позичальником суму кредиту, починаючи з дати видачі кредиту до настання терміну, зазначеного в п.1.5.1.1, тобто до 30 жовтня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір являється обов'язковим для виконання сторонами, при цьому відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Як роз'яснив в п.17 Постанови Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені в ст.ст.599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526 599 ЦК України.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги наявність судового рішення від 06.12.2011 року про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року, яке не виконано солідарними боржниками, а також те, що правовідносини сторін за зазначеним кредитним договором не припинилися, оскільки, відповідно до п.п.1.5.1.2 Договору відсотки нараховуються щомісячно за методом факт/факт на фактичну заборгованість за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту, отриманої позичальником суму кредиту, до настання терміну, зазначеного в п.1.5.1.1 Договору, тобто до 30 жовтня 2013 року, при цьому поручитель ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання за договором поруки №532 від 30.10.2006 року відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками, розрахованими позивачем за період з 19.10.2011 року по 30.10.2013 року підлягають задоволенню.

При цьому судом відзначається, що відповідно до п.14 роз'яснень Постанови Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" у мотивувальній частині рішення необхідно навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Так, як вбачається з матеріалів справи та безпосередньо з зави позивача про збільшення позовних вимог, при обрахунку розміру заборгованості за кредитним договором в частині нарахування відсотків в розмірі 1 042, 91 Доларів США, що становить 12 255,39 грн, при переведенні долара США у гривню, позивачем взято курс долара станом на 28 травня 2014 року, який становив 11,751152 грн. 00 коп. за 1 долар США.

Разом з тим, судом встановлено, що на день ухвалення рішення 25 липня 2014 року Національним банком України було встановлено офіційний курс гривні до долару США - 1168,2867 грн., на підставі чого з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за відсотками за кредитним договором №525 від 30.10.2006 року за період з 19.10.2011 року по 30.10.2013 року в розмірі 1 042,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення становить 12 184 грн. 18 коп.

Позивачем пред'явлені також вимоги про стягнення з відповідачів пені на прострочений борг та на прострочені відсотки в розмірі 29 334,75 грн. за період з 19.10.2011 року по 28 травня 2014 року.

В свою чергу відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, та в порядку ч.3 ст.551 ЦК України зменшення розміру пені, посилаючись як на підстави для зменшення розміру пені, на істотні обставини, які мають значення для справи, зокрема, часткове виконання рішення суду від 06.12.2011 року, утримання з її пенсії коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, скрутне матеріальне становище, відсутність будь-яких інших доходів, окрім отриманої пенсії, з якої щомісячно проводяться утримання, наявність на утриманні хворого чоловіка, за яким здійснюється постійний догляд.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В свою чергу, як роз'яснив в п.27 Постанови №5 від 30.03.2012 року Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст.1054, 1056-1 ЦК України, у такому випадку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Встановлено, що з зазначеним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач звернувся до суду 28 листопада 2013 року, при цьому позивачем з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, нарахована заборгованість по пені на прострочений борг та на прострочені відсотки за період з 19.10.2011 року по 28 травня 2014 року в розмірі 29 334,75 грн., на підставі чого та враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає за можливе застосування до даних вимог річного строку позовної давності, та, крім того, приймаючи до уваги, що розмір неустойки, розрахований позивачем, становить 29 334, 75 грн., що значно перевищує розмір збитків, зокрема, розмір заборгованості за відсотками, який становить 12 184 грн. 18 коп., відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, приймаючи також до уваги скрутне матеріальне становище відповідачів, здійснення відповідачем ОСОБА_2 постійного догляду (довідка КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Кіровограда» амбулаторія №5 від 27.02.2014 року) за чоловіком ОСОБА_6, який є інвалідом І-ої групи А, та потребує постійної сторонньої допомоги ( довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №764559 від 31.01.2014 року), відсутність у зв'язку з цим у відповідача ОСОБА_2 працевлаштування та будь-яких інших доходів, окрім пенсії, з якої щомісячно проводяться утримання в розмірі 20% відсотків на погашення виконавчого збору та в період з листопада, 2012 року по березень, 2013 року проводилися утримання з пенсії в розмірі 10% відсотків на користь стягувача ПАТ «Державний ощадний банк України», на підставі чого, суд вважає, що розмір неустойки (пені), нарахованої на прострочений борг та на прострочені відсотки в межах позовної давності в один рік визначеного судом в розмірі 13 085,01 грн. (за період з травня, 2013 року по травень, 2014 року), може бути зменшено до 7 500 грн. 00 коп.

В порядку ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 415 грн. 90 коп. (платіжне доручення №32119417 від 27.11.2013 року на суму 229 грн. 40 коп., платіжне доручення №37739727 від 29.05.2014 року на суму 186 грн. 50 коп.), а саме по 207 грн. 95 коп. з кожного.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.15, 16, 256, 258, 267, 526, 530, 546, 549, ч.3 ст.551, ст.553, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00032129, заборгованість за кредитним договором №525 від 30 жовтня 2006 року в розмірі 19 684 грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00032129, судовий збір в розмірі по 207 грн. 95 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова