Ухвала суду № 40082847, 08.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Н.А.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року справа №805/5407/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Василенко Л.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 р. у справі № 805/5407/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 р. № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2412,70 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 р. у справі № 805/5407/14 адміністративний позов задоволено, внаслідок чого, визнано протиправною та скасовано вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2014 року № Ф-73/05-14-25-13-9У на суму 2412,70 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 р. у справі № 805/5407/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір якої обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, апелянт письмово просив розглянути справу за відсутності їх представника. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком з 2009 року, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.9), отримує пенсію за віком та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області як платник внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець і перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області в якості платника єдиного внеску.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку.

17 лютого 2014 року Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Донецькій області прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-73/05-14-25-13-9У, якою від позивача вимагається сплата недоїмки з єдиного внеску станом на 1 лютого 2014 року в сумі 2412,70 гривень (а.с. 15).

При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно преамбули Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) цей закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону № 2464 органи доходів і зборів це центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пунктів 6.3, 6.4 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, яка формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Таким чином, відповідач є органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

В той же час, положення статті 25 Закону №2464 поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 1 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-IV) визначено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно статті 1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону 1788-ХІІ трудові пенсії призначаються: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 17 Закону 1788-ХІІ передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей, виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог частини 4 статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, та отримує пенсію за віком, а договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з відповідачем не укладала.

Суд першої інстанції правомірно не врахував доводи відповідача про те, що позивач буде звільнена від сплати за себе єдиного внеску після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що від сплати єдиного внеску звільнені фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови що вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію.

При цьому законодавець не ставить в залежність звільнення від сплати єдиного внеску від того, чи досягла особа пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов в частині скасування вимоги про сплату недоїмки підлягає задоволенню.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Окрім того, обставини щодо права позивачки на звільнення від сплати єдиного внеску як пенсіонера за віком, якій пенсія призначена як матері дитини-інваліда, знайшли своє підтвердження постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі № 805/12134/13-а, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 р. у справі № 805/5407/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

Л.А.Василенко

І.В.Геращенко