Постанова № 40082399, 14.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1543/14

14 липня 2014 року 11год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Солошенко А.В., відповідача1: представник Котик М.С., відповідача2: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Дубнонафтопродукт" до Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель ДІСГ у Рівненській обл. Шевчука Руслана Ігоровича про визнання протиправними дій та скасування приписуВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області, Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель ДІСГ у Рівненській обл. Шевчука Руслана Ігоровича про визнання протиправними дії та скасування припису.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки та спірний припис сформовані безпідставно, без урахування норм чинного законодавства та є протиправними. Так, згідно з п. 5 абзацу 2 розділу ХVІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" зміна найменування акціонерних товариств не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення. З урахуванням ст. 28-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" існуючі державні aкти на право постійного користування земельними ділянками, видані на юридичну особу (акціонерне товариство), визнаються державою та є чинними.

За таких обставин, позивач вважає, що ним не було допущено порушень ст. 125 Земельного кодексу України. Крім того, позивач вважає, що відповідачем було неправомірно складено акт перевірки №33 від 19.02.2014 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав аналогічні пояснення, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача1 - Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області подав письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. На обґрунтування поданим запереченням зазначив, що фактичне використання позивачем земельної ділянки є порушенням ст. 125 ЗК України, оскільки останнім не оформлене та не зареєстроване у встановленому законом порядку право користування такою земельною ділянкою. Що стосується тверджень позивача про неправомірне складання державним інспектором акту проведення перевірки, то представник відповідача вказав, що перевірка приватного акціонерного товариства "Дубнонафтопродукт" проведена на підставі належним чином оформлених документів, а про саме її проведення підприємство було завчасно повідомлено.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не належать до задоволення.

Відповідач2 Головний спеціаліст відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель ДІСГ у Рівненській обл. Шевчук Руслан Ігорович заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача2.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов належить до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 12.02.2014 року по 19.02.2014 року посадовими особами Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області проведено перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства, про що складений відповідний акт перевірки №33 від 19.02.2014 року (а. с. 19-38).

У вказаному акті перевірки зафіксовано, що ВАТ "Дубнонафтопродукт" припинено як юридичну особу шляхом перетворення в ПАТ "Дубнонафтопродукт". Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,57 га, що розташована на території Млинівської селищної ради Млинівського району, виданий ВАТ "Дубнонафтопродукт". Фактичне використання земельної ділянки ПАТ "Дубнонафтопродукт" даної земельної ділянки свідчить про порушення вимог земельного законодавства, а саме - ст. 125 Земельного кодексу України, та кваліфікується як використання земельної ділянки без належного оформлення та реєстрації речових прав (а. с. 27).

На підставі висновків акту перевірки №33 від 19.02.2014 року відповідачем1 винесено припис №18/02 від 21.02.2014 року (а. с. 39), яким на протязі 30-ти днів позивача зобов'язано усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства.

Даючи правову оцінку спірному припису Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею Серії РВ 00061 землю прощею 0,57 га для ВАТ "Дубнонафтопродукт" надано у постійне користування для автозаправочної станції відповідно до рішення Млинівської селищної ради народних депутатів від 29.11.1995 року №80 (а. с. 13-16).

Згідно п. 6 протоколу загальних зборів ВАТ "Дубнонафтопродукт" від 06.07.2010 року загальні збори акціонерів ВАТ "Дубнонафтопродукт" ухвалили змінити найменування товариства із відкритого акціонерного товариства "Дубнонафтопродукт" на приватне акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт" з метою приведення його діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 501222, свідоцтво про державну реєстрацію було змінено 21.07.2010 року у зв'язку із зміною найменування юридичної особи (а. с. 11).

Пунктом 1.1 Статуту ПрАТ "Дубнонафтопродукт" передбачено, що приватне акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт" (код ЄДРПОУ 3482608) до приведення своєї діяльності у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства" мало найменування - відкрите акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт", код ЄДРПОУ 03482608 та є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Дубнонафтопродукт" (а. с. 8-10).

Судом встановлено, що при зміні в назві організаційно-правової форми з відкритого акціонерного товариства "Дубнонафтопродукт" на приватне акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт", не змінилися дані єдиного державного реєстру підприємств й організацій України: залишився незмінним ідентифікаційний код юридичної особи - 3482608, організаційно-правова форма - акціонерне товариство, місцезнаходження підприємства - Рівненська область, Дубенській район, м. Дубно, вул. Страклівська, 18 А.

Відповідно до п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, яке затверджено Постановою КМУ від 22 січня 1996р. № 118, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Відповідно до п. 6 цього Положення ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, а відповідно до ч. 2 ст. 104 - юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Відповідно до п. 5 розділу 17 Закону України "Про акціонерне товариство" приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, спростовуються твердження представника відповідача1 стосовно того, що у зв'язку з перетворенням ВАТ "Дубнонафтопродукт" у ПАТ "Дубнонафтопродукт", використання земельної ділянки площею 0,57 га, що розташована у Млинівському районі Рівненської області, на підставі правовстановлюючих документів, виданих першому, є порушенням норм ст. 125 Земельного кодексу України (використання земельної ділянки без належного оформлення та реєстрації речових прав), оскільки ВАТ "Дубнонафтопродукт" не припинило своєї діяльності, а лише були внесені зміни в назву підприємства з метою виконання п. 5 розділу 17 Закону України "Про акціонерні товариства" без зміни ідентифікаційного коду, організаційно-правової форми та місцезнаходження юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, державний акт на право постійного користування землею серії РВ №00061 був виданий відкритому акціонерному товариству "Дубнонафтопродукт", яке в майбутньому було перейменоване у приватне акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт". Відповідачем не доведено, що вказаний державний акт був виданий іншій юридичній особі, ніж тій, яка на цей час використовує земельну ділянку для автозаправочної станції на підставі такого державного акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Абз. 11 п. 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 зазначено, що ст. 92 Земельного кодексу України, на яку посилається позивач, не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку станом на 01.01.2002 року до його переоформлення. Цим Рішенням Конституційного суду України положення пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визнано неконституційним та скасовано в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

У п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності за земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" зазначено, що раніше видані державні акти залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте юридичною особою (ВАТ "Дубнонафтопродукт") у 1995 році в установленому законом порядку, не втрачається.

Враховуючи наведене, висновки, викладені в акті перевірки №33 від 19.02.2014 року, щодо використання позивачем земельної ділянки без належного оформлення речових та зареєстрованих речових прав на земельну ділянку є хибними.

Як наслідок, припис Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області №18/02 від 21.02.2014 року є безпідставним та таким, що належить до скасування, а позовні вимоги в цій частині - до задоволення.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача2 щодо складання акту перевірки №33 від 19.02.2014 року задоволенню не належать, виходячи з наступного.

Вимоги до порядку проведення перевірок містяться у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, затвердженого Наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 року № 132 ( далі - Наказ).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до п. 5.1. та 5.2 Порядку державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Державні інспектори не мають права здійснювати відповідні заходи без наявності направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службових посвідчень. Суб'єкти господарювання, що перевіряються, мають право не допускати державних інспекторів до проведення відповідних заходів, якщо вони не пред'явили документи, визначені пунктом 5.1 цього розділу Порядку.

Матеріалами справи підтверджується наявність всіх, передбачених законодавством, документів на проведення перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог земельного законодавства (а. с 68-71). В свою чергу, приватне акціонерне товариство "Дубнонафтопродукт" допустило державних інспекторів Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області до проведення перевірки.

Щодо правомірності складання акту перевірки, то суд зазначає, що відповідно до п. 5.3. Порядку за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

Із викладеного вбачається, що за наслідками проведення заходів перевірки, державні інспектори зобов'язані скласти акт перевірки та викласти у ньому її результати.

Враховуючи вищенаведене, державні інспектори інспекції сільського господарства у Рівненській області при складанні акту перевірки позивача №33 від 19.02.2014 року діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства у Рівненській області №18/02 від 21 лютого 2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача - приватного акціонерного товариства "Дубнонафтопродукт" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 36,54 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.