Постанова № 40081886, 06.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року справа № 813/4243/14

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

09 год. 50 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представники сторін не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Розділтехгаз ЛХЗ» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Розділтехгаз ЛХЗ» (далі - ТзОВ «Розділтехгаз ЛХЗ»), в якому просить стягнути з відповідача на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму заборгованості у розмірі 7647,90грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не сплатив адміністративно – господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, що зумовило його звернення до суду. Позивач зазначив, що виконання нормативу робочих місць у кількості, визначеній ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вважається працевлаштування інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Вважає, що на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, та порядок його обчислення. Стверджує, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи, у зв’язку з чим накладено адміністративно-господарські санкції. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач подав до суду клопотання від 25.06.2014р. №32 та від 03.07.2014р. №33, в яких зазначає, що сплатив частину боргу в сумі 3700грн. Проти задоволення решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 3947,90грн. не заперечує.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання від 06.08.2014р. про розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання від 03.07.3014 р. про розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні без участі сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу на основі наявних в матеріалах справи доказах.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Суб’єкти господарювання самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів в рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 вказаного Закону. Крім того, використання нормативу робочих місць, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких місце роботи є основним.

Як вбачається із поданого відповідачем звіту від 12.02.2014р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача у 2013 році становила 10 осіб (код рядка звіту – 01). Чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа, фактично працює інвалідів – 0 осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2013 році становила 15250грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2013 рік, відповідачу визначено суму адміністративно – господарських санкцій у розмірі 7625грн. та нараховано пеню у розмірі 22,90грн., що всього складає борг у розмірі 7647,90грн.

Суд встановив, що відповідачем частково погашено заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2013 рік у сумі 3700грн., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку від 02.06.2014р.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення решти заборгованості перед Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 3947,90грн. у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума заборгованості зі сплати адміністративно – господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для інвалідів, яка підлягає стягненню з відповідача, на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, становить 3947,90грн.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положення ст. 19 Конституції України закріплене у ст. 9 КАС України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене вище, виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Розділтехгаз ЛХЗ» про стягнення коштів задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Розділтехгаз ЛХЗ» (код ЄДРПОУ - 32003327) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ – 38008294) заборгованість в сумі 3947 (три тисячі дев’ятсот сорок сім) грн. 90 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Розділтехгаз ЛХЗ» (код ЄДРПОУ - 32003327) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ – 38008294) заборгованості в сумі 3700 (три тисячі сімсот) грн. 00 коп. відмовити.

4.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.08.2014р.

Суддя (підпис) А.Г. Гулик

З оригіналом згідно

Постанова суду не набрала законної сили

Помічник судді Н.С.Стасів