Постанова № 40081416, 08.08.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7625/14-п

Провадження № 3/359/2174/2014

Протокол №0380/125120103/14

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 серпня року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю прокурора Анікієнко Т.О., представника митниці Ясінської О.В., особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_2, та представника особи яка притягається до відповідальності адвоката ОСОБА_3, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці Міндоходів, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Луганська область, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 18.05.2011 року, -

в с т а н о в и в :

12.07.2014 о 11 год. 50 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2, яка відлітав з України до Туреччини, м. Стамбул, літаком авіакомпанії «Turkish Airlines», рейсом №456, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажирці було задано питання щодо наявності в нього готівки, на що вона відповіла, що має при собі приблизно 6 000 Євро. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де громадянка України ОСОБА_2, видала готівку в розмірі 10 080 євро, 6252 доларів США, 3650 гривень, що знаходились у жіночій сумці. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажирки валюта належать їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті. Громадянці України ОСОБА_2 було пропущено 10 000 Євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не зверталася. Своїми діями громадянка України ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_2, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв'язку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0380/125120103/14 один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_2 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено: 6252 долари США, 80 Євро та 3650 гривень.

Підстав для повторного перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнала, зазначила, що вчинив порушення митних правил з необережності, зважаючи на необхідність виїзду з країни до Турції зважаючи на проведення бойових дій за місцем її проживання в АДРЕСА_2. Кошти були зняті з банківського рахунку та зібрані нею особисто за час свого проживання, близьких та рідних у неї на території України немає, мати проживає за кордоном. У зв'язку з цим просила не застосовувати стягнення у вигляді конфіскації вилучених коштів, оскільки останні потрібні їй для облаштування свого життя, оскільки на даний час вона не має можливості повернутися до свого місця проживання.

Представник особи, яка притягається до відповідальності, в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_2 свою вину визнає та зазначив, що остання вчинила порушення митних правил з необережності. Митну декларацію не заповнювала. Просив накласти на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту повернути.

Прокурор та представник митниці просили суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3, думку прокурора та представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянка України ОСОБА_2 допустила порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянки України ОСОБА_2 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 12.07.2014 року.

Вина правопорушниці підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними службової записки, особистими поясненнями громадянки України ОСОБА_2 та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті. які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 6252 долари США, 80 Євро та 3650 гривень, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила громадянка України ОСОБА_2, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст.471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи громадянка України ОСОБА_2 не судима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувалася. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

В судовому засіданні прокурор та представник митниці також не висловлювали припущень щодо незаконності походження валютних цінностей.

Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому як прокурор, так і представник митниці, у судовому засіданні, не довели і навіть не стверджували, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Їхні пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст.471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку ОСОБА_2 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території іншої держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянку України ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у ОСОБА_2 підтверджуючих походження частини валюти документів, її розмір та призначення, її сімейне становище та указані нею обставини, щодо виїзду за кордон у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Луганській області. При перевірці указаних обставин, судом встановлено, що дійсно в с. Ювілейному Луганської області відбувались бойові дії, про що свідчать повідомлення засобів масової інформації, селище звільнено від терористів 24.07.2014 року. Тобто на момент вчинення правопорушення с. Ювілейне було окуповано терористами. З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_2, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку прокурора та представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_2 на якц накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0380/125120103/14 року від 12.07.2014 року валюту в розмірі 6252 (шість тисяч двісті п'ятдесят два) долари США, 80 (вісімдесят) Євро, 3650 (три тисячи шістсот п'ятдесят) гривень 00 коп. - повернути ОСОБА_2, 16.11.1976, паспорт громадянки України НОМЕР_2, виданий 18.05.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_2, №359/7625/14-п).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк