Ухвала суду № 40081386, 17.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 липня 2014 року м. Київ В/800/3292/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ємельянової В.І.,

Заїки М.М.,

Кобилянського М.Г.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2014 року у справі за її позовом до Херсонської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

09 липня 2014 року позивач звернулася із зазначеною заявою, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом законодавства, яке стосується визнання відсутності на роботі прогулом з поважних причин чи без поважних причин.

Пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, зокрема встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 15 квітня 2014 року виходила з того, що позивачем було допущено прогул 08 травня 2013 року, оскільки листок непрацездатності у зв'язку з отриманням травми не оформлявся, а довідка медичного центру підтверджує поважність причин відсутності на робочому місці лише 07 травня 2013 року. Оскільки заява про надання відпустки без збереження заробітної плати з 13 травня 2013 року терміном на один день була подана після фактичного відбуття у таку відпустку і відповідне розпорядження не видавалося, позивач була відсутня у цей день на робочому місці також без поважних причин.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права заявник надав ухвалу Верховного Суду України від 19 жовтня 2011 року, в якій касаційний суд виходив з того, що відсутність на роботі у зв'язку з сімейними обставинами та попередженням про це керівника, є поважною причиною невиходу на роботу і не може вважатися прогулом.

Таким чином, обставини у справах є різними, різною є їх оцінка, тому і правовідносини неможна подібними.

З огляду на викладені обставини справи та вимоги законодавства, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судових рішень Верховним Судом України відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Херсонської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою позивача про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін В.І. Ємельянова М.М. Заїка М.Г. Кобилянський М.І. Мойсюк