Ухвала суду № 40080650, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 рокусправа № 804/11185/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 804/11185/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, форми «В4» від 13.08.2013 року №0002122210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 000, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що відображені у акті перевірки висновки податкового органу щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» суми податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «БК Будсистема» та ТОВ «Самара-Люкс» за період, що перевірявся, є необгрунтованими та не відповідають дійсності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що відсутність факту придбання робіт, послуг або в разі якщо придбані роботи, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» зареєстровано як юридична особа державним реєстратором Дніпропетровської міської ради від 12.09.2006р. та має види діяльності щодо: 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових транспортних засобів; 71.12 діяльності у сфері інжинірінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах; 49.39 інший пасажирський наземний транспорт; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 41.10 організація будівництва будівель; 68.20 надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. 23.07.2013р. Дніпропетровською об'єднаною державною податковю інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) проведено перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БК Будсистема» та ТОВ «Самара-Люкс». За результатами проведеної перевірки складено Акт про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БК Будсистема» за період січень 2010, липень 2010, листопад 2010 та ТОВ «Самара-Люкс» за січень 2011 року №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р., у якому податковим органом встановлено порушення ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу Українии від 02.12.2010р. №2755-VI, а саме- завищено суму податкового кредиту на 65 000, 00 грн., у тому числі у січні 2010р. в сумі 8333, 33 грн., у липні 2010р. в сумі 5000, 00 грн., у листопаді 2010 р. в сумі 1666, 67 грн., у січні 2011р. в сумі 50 000, 00 грн. На підставі вищезазначеного Акту винесено спірне податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0002122210 від 13.08.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 000, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Податковий кодекс України встановлює лише єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг - це суми, що не підтверджені податковими накладними чи митними накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до Договору підряду на проведення проектних робіт №01-10С від 12.01.2010р. ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» від імені Приватного підприємства «Рубікон» та громадянки ОСОБА_1 (замовник) уклало з ТОВ «БК Будсистема» (підрядник) зазначений договір щодо розробки робочого проекту «будівля торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до положень договору та Протоколу від 12.01.2010р. загальна вартість робіт за цим договором складає 90 000, 00 грн. (в т.ч. сума податку на додану вартість -15 000, 00 грн.) Здійснення виплат за даним договором підтверджується платіжним дорученням №74 від 18.01.2010р. (відображено у податковій накладній №2 від 18.01.2010р.), платіжним дорученням №1271 від 05.07.2010р. (відображено у податковій накладній №7 від 05.07.2010р.), платіжним дорученням №2526 від 29.12.2010р. і №65 від 17.01.2011р. (відображено у податковій накладній №22 від 01.11.2011р.). Результати господарських взаємовідносин за договором №01-01С від 12.01.2010р. відображені в Акті №ОУ-0000004 здачі-прийнятття робіт (надання послуг) від 01.11.2010р.

Відповідно до Договору підряду на будівництво №10/10/ГП від 21.09.2010р. ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» від імені Приватного підприємства «Рубікон» та громадянки ОСОБА_1 (замовник) уклало з ТОВ «Самара-Люкс» (підрядник) зазначений договір щодо будівництва торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1. Загальна вартість виконуваних робіт становить 3 623 474, 40 грн. (в т.ч. сума податку на додану вартість -603 912, 40 грн.).Часткова виплата сум за даним договором у відповідності до умов здійснення розрахунків підтверджується платіжним дорученням №68 від 17.01.2011р. (відображено у податковій накладній №0000006 від 17.01.2011р.), платіжним дорученням №72 від 19.01.2011р. (відображено у податковій накладній №0000009 від 19.01.2011р.).

В результаті виконаних ТОВ «Самара-Люкс» будівельних робіт за довогором, укладеним із ТОВ «НЗ-Інвест», позивачем отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме - торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1 від 23.05.2012р. на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №472 від 16.05.2012р. Викладене свідчить про належне виконання сторонами зобов'язань за договорами № 01-10С від 12.01.2010р. та №10/10/10/ГП від 21.09.2010р.

Податкові накладні № 2 від 18.01.2010р., №7 від 05.07.2010р., №22 від 01.11.2011р. були виписані ТОВ «БК Будсистема», а також податкові накладні №0000006 від 17.01.2011р., №0000009 від 19.01.2011р. виписані ТОВ «Самара-Люкс» та передані ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» у відповідності до вимог, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи містять необхідні реквізити та оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Зазначене свідчить про належне виконання сторонами зобов'язань та підтверджує настання реальних наслідків за цими правовідносинами, і, як наслідок, відсутність з боку позивача порушення норм податкового законодавства у вигляді завищення суми податкового кредиту на загальну суму 65 000, 00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, зазначеними нормами передбачено право платника податків на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, незалежно від початку використання таких основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної, вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 35 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкове повідомлення-рішення; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у справі № 804/11185/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко