Ухвала суду № 40079870, 05.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 серпня 2014 року Справа № 910/15181/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Прокопанич Г.К. - головуючого, Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача),

розглянувши касаційну скаргуДержавного видавництва "Преса України" Державного управління справамина постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 р.та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 20.05.2014 р.за скаргоюДержавного видавництва "Преса України" Державного управління справамина діївідділу Державної виконавчої служби України Солом'янського районного управління юстиції в місті Києвау справі№ 910/15181/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грант"доДержавного видавництва "Преса України" Державного управління справамипростягнення 3 496 176,69 грн. ВСТАНОВИВ :

Подана Державним видавництвом "Преса України" Державного управління справами касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VIГосподарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Згідно з листом Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві від 07.02.2012 р. № 06-08/512-1512 реквізитами для сплати судового збору зі скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України є: одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві; рахунок: 31211254700007; ЄДРПОУ: 38004897; МФО: 820019; код платежу за бюджетною класифікацією: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)"; символ звітності: 254.

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 2590 від 07.07.2014 р., згідно з яким в графі рахунок вказано: "31216206782001", замість зазначеного вище: "31211254700007", а також код ЄДРПОУ - "37993783", замість - "38004897".

Крім того, в реквізиті "Призначення платежу" зазначено: "Судовий збір за касаційною скаргою ДВ "Преса України", Вищий господарський суд України, ЄДРПОУ 00018738".

Водночас, реквізит "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті "Призначення платежу".

Надане скаржником платіжне доручення № 2590 від 07.07.2014 р. зазначеним вимогам не відповідає, оскільки реквізит "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, у якій саме справі сплачено судовий збір та який саме документ оскаржується, а також код платежу за бюджетною класифікацією: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)" та символ звітності банку - 254, а тому дане платіжне доручення може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, скаржник, звертаючись з касаційною скаргою в якості доказу виконання вимог процесуального законодавства щодо надсилання касаційної скарги стороні у справі, додав копію фіскального чеку № 2015 від 08.07.2014 р. та копію опису вкладення до цінного листа від 08.07.2014 р., які належним чином не завірені і у розумінні ч. 2 ст. 36 ГПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, не можуть вважатися належними доказами надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 1113 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

У зв'язку з вище зазначеними обставинами, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами та додані до неї документи повернути заявнику.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя С.В. Мирошниченко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков