Ухвала суду № 40078377, 08.08.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/4576/12 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/1270/14 Категорія: 81 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

при секретарі - Захаровій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України за апеляційною скаргою заявника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2014 року в задоволенні подання Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_2 відмовлено.

Заявник Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі Перший ВДВС Луцького МУЮ) подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому розгляд справи проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без здійснення фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного запису.

07 серпня 2014 року державним виконавцем Першого ВДВС Луцького МУЮ подана до суду заява про залишення без розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. В задоволенні заяви ухвалою суду, яка постановлена судом, не виходячи до нарадчої кімнати, відмовлено.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Першого ВДВС Луцького МУЮ знаходиться судовий наказ, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 18 квітня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в сумі 11909грн. 01коп. 10 липня 2012 року по даному виконавчому документу відкрито виконавче провадження і запропоновано боржнику добровільно виконати в семиденний термін з моменту винесення зазначеної постанови. Станом на 17 червня 2014 року заборгованість в добровільному порядку не виплачується.

За змістом п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст.377-1 ЦПК України. За змістом цієї статті питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Положеннями ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадку якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань(п.5).

Відповідно до положень ч.2 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Судом не встановлено факту ухилення боржником від виконання судового наказу і таких доказів не надано суду державним виконавцем. Невиконання зобов'язань боржником не може бути підставою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і не свідчить про ухилення від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На державного виконавця за змістом ч.2 ст.377-1ЦПК України покладений обов'язок довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні. В судовому засіданні не встановлено, що державний виконавець вжив, як ним зазначено в апеляційній скарзі, всіх заходів для примусового виконання рішення. У поданні державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не зазначено жодних дій, що були спрямовані на примусове виконання рішення суду, не обґрунтовано факту ухилення боржника від виконання зобов'язання та не додано документів, які це підтверджують.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду, яка постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заявника Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: