Постанова № 400780, 05.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.12.2006

Справа №2-7/17269-2006А

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Юрченко Олексія Васильовича (97400, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 67, кв. 16)

До Управління економіки Євпаторійської міської ради (97408, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 19А)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний

Секретар судового засідання В. Є. Євген’єва

представники:

Від позивача – Папаіка Н. А., предст., дов. від 01.11.2006 р.

Від відповідача - Стратейчук О. В., предст., дов. №1 від 03.01.2006 р.

Суть адміністративної справи:

Суб’єкт підприємницької діяльності Юрченко Олексій Васильович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Євпаторійської міської ради, третя особа – Управління економіки Євпаторійської міської ради, в якій просить зобов’язати Євпаторійську міську раду включити об’єкт оренди – магазин, загальною площею 43,5 кв. м., розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД Юрченко О. В. на підставі Рішення Євпаторійської міської ради №252/6 від 30.05.2003 р. було здійснене переобладнання нежитлового приміщення підвального поверху по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії, яке знаходиться в користуванні позивача на підставі відповідного договору оренди, в результаті чого була створена нова річ – магазин, який був введений до експлуатації на підставі відповідного акту. Право власності на магазин було зареєстровано за територіальної громадою м. Євпаторії, через що позивач звернувся до Управління економіки Євпаторійської міської ради з заявою про приватизацію вказаного об’єкту шляхом його викупу. Позивачу було відмовлено у включенні нежитлового приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації з тієї підстави, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р. та Роз’яснення Фонду державного майна України від 30.01.2004 р. підвальні приміщення не підлягають відчуженню. СПД Юрченко О. В. вважає, що відмова відповідача не є правомірною, оскільки спірне нежитлове приміщення не виконує функції забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, які є обов’язковим критерієм віднесення приміщення до допоміжних, а є за своїм цільовим призначенням магазином. Крім того, на думку позивача, Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду” розповсюджується лише на житловий фонд, у той час як відповідно до частини 2 статті 4 Житлового кодексу України нежилі приміщення в жилих будинках не відносяться до житлового фонду, а тому посилання відповідача на Рішення КСУ, як на відмову в внесенні спірного приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, є неспроможним. Позивач зазначає, що ринкова вартість підвалу по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії станом на 01.07.2004 р. складає 8880 грн., вартість виконаних орендарем невід’ємних поліпшень орендованого майна – 48432,00 грн. (з ПДВ), а тому згідно з чинним законодавством у позивача наявні всі підстави для приватизації спірного об’єкту шляхом його викупу.

Євпаторійська міська рада проти позову заперечувала та пояснила, що орендовані позивачем приміщення є підвальними, у той час як згідно з Рішенням Конституційного суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р. підвальні приміщення не підлягають відчуженню. Крім того, Євпаторійська міськрада зазначила, що відповідно до п. 3.17 Положення „Про Управління економіки Євпаторійської міської ради” органом приватизації комунального майна є Управління економіки Євпаторійської міської ради, з огляду на що просить виключити Євпаторійську міську раду з числа відповідачів та залучити до участі у справі в якості належного відповідача Управління економіки Євпаторійської міської ради.

У судовому засіданні 23.11.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов’язати Управління економіки Євпаторійської міської ради включити об’єкт оренди – магазин, загальною площею 43,5 кв. м., розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем. Крім того, позивач заявив клопотання, відповідно якого просить залучити до участі у справі в якості належного відповідача Управління економіки Євпаторійської міської ради. Вказана заява та клопотання прийняті судом до розгляду.

Ухвалою ГС АР Крим від 23.11.2006 р. відповідач зі справи – Євпаторійська міська рада, був замінений на належного відповідача – Управління економіки Євпаторійської міської ради. Крім того, вказаною ухвалою Управління економіки Євпаторійської міської ради було виключено зі складу третіх осіб.

У судовому засіданні 05.12.2006 р. позивач надав суду доповнення до позовних вимог, відповідно яких просить суд:

- визнати право за Суб’єктом підприємницької діяльності Юрченко Олексієм Васильовичем право на приватизацію шляхом викупу об’єкта нерухомого майна – магазину загальною площею 43,5 кв. м., розташованого за адресою: Україна, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45;

- зобов’язати Управління економіки Євпаторійської міської ради включити об’єкт оренди – магазин, загальною площею 43,5 кв. м., розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем.

Вказане доповнення прийнято судом до провадження.

Управління економіки Євпаторійської міської ради заперечення на позовну заяву не надало.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

30.04.2003 р. між Управлінням житлово-комунального господарства (Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності Юрченко Олексієм Васильовичем (Орендатор) був укладений договір оренди №374-1, згідно п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендатор приймає в строкове платне користування відокремлене індивідуально визначене майно площею 38,7 кв. м., що розташовано за адресою: м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, на підвальному поверху житлового будинку, які знаходяться на балансі Управління житлово-комунального господарства.

Вказаний об’єкт був переданий позивачу в користування, що підтверджує акт приймання-передачі від 05.05.2003 р. (а. с. 15).

В подальшому зазначений об’єкт нерухомого майна також був переданий в користування позивачу на підставі договорів оренди №22 від 01.06.2004 р. та №22 від 01.01.2005 р., які були укладені між СПД Юрченко О. В. та КП „Жилищник-3”. Додатковою угодою №1 від 01.01.2005 р. строк дії договору оренди №22 від 01.01.2005 р. був продовжений до 01.12.2006 р.

Рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №252/6 від 30.05.2003 р. СПД Юрченко О. В. був наданий дозвіл на проведення перепланування орендованих нежитлових приміщень підвального поверху по вул. Чапаєва, 45 з облаштуванням окремого входу з вул. Лугової. Вказаним рішенням позивача було зобов’язано розробити проектну документацію, узгодити та затвердити її у встановленому порядку, отримати в інспекції ДАБК дозвіл на проведення робіт, а також після закінчення будівельних робіт представити об’єкт державної технічної комісії.

03.07.2003 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю позивачу був наданий дозвіл №226 на виконання будівельних робіт по переобладнанню підвальних приміщень під магазин по вул. Чапаєва, 45.

На підставі зазначених документів позивачем було здійснено перепланування підвальних приміщень по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії, після чого Рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №651/6 від 26.12.2003 р. був затверджений представлений акт про закінчення реконструкції та вводу в експлуатацію магазину загальною площею 43,5 кв. м., що знаходиться в комунальній власності Євпаторійської територіальної громади та доручено Євпаторійському міжміському бюро реєстрації та технічної інвентаризації внести зміни в інвентарну справу.

На виконання вказаного рішення Євпаторійським МБРТІ за територіальною громадою м. Євпаторії було зареєстровано право власності на магазин загальною площею 43,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, про що свідчить свідоцтво про право власності, наявне в матеріалах справи (а. с. 33).

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2004 р. СПД Юрченко О. В. звернувся до Управління економіки Євпаторійської міської ради з заявою про включення вищевказаного об’єкту в перелік об’єктів, що підлягають приватизації (а. с. 31).

Листом №1312 від 29.07.2005 р. позивачу було відмовлено у включенні орендованого приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, на тій підставі, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р. та Роз’яснення Фонду державного майна України від 30.01.2004 р. підвальні приміщення не підлягають відчуженню.

Проте, суд не може погодитись з вказаним висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 р. приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Приватизація державного в комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих актів.

Ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. передбачено, що об’єктами малої приватизації є:

- цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

- окреме індивідуально визначене майно;

- об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону приватизація об’єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ст. 4 Закону продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Згідно з п. 3.17 Положення про Управління економіки Євпаторійської міської ради, затвердженим Рішенням Євпаторійської міської ради №5-5/11 від 29.08.2006 р., Управління економіки Євпаторійської міської ради виступає органом приватизації комунального майна. Отже, Управління економіки Євпаторійської міської ради є належним відповідачем з даної справи.

Покупцями об’єктів малої приватизації, згідно зі ст. 5 Закону Україн №2171, можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств", тобто громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Ст. 7 Закону України №2171-ХІІ передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об’єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом. При цьому, включення об’єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

П. 4 зазначеної статті встановлено, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об’єктів, що підлягають приватизації. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у включенні орендованого приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, стало посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р. Однак, вказані посилання не є переконливими. Так, резолютивною частиною зазначеного рішення КСУ передбачено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (2482-12) треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Отже, вказаним рішенням дано офіційне тлумачення Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Проте, ст. 4 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Таким чином, враховуючи те, що предметом даного спору є спонукання органа приватизації до включення об’єкту оренди – магазину (тобто нежитлового приміщення, призначеного для торговельних потреб) в перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду”, як і його офіційне тлумачення, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України стосується лише тих нежитлових приміщень, які є допоміжними приміщеннями.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” №2866-ІІІ від 29.11.2001 р. допоміжні приміщення багатоквартирного будинку — приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Таким чином, критерієм віднесення приміщення до допоміжного є призначення вказаного приміщення для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Матеріали справи свідчать, що після перепланування підвального приміщення по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії позивачем фактично була створена нова річ – магазин, призначений для торговельних потреб. Саме як магазин вказаний об’єкт був введений в експлуатацію та зареєстрований Євпаторійським МБРТІ. Більш того, згідно з довідкою Комунального підприємства „Житловик-3” №280 від 04.12.2006 р. в орендованом СПД Юрченко О. В. підвальному приміщенні по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії площею 43,5 кв. м. запорна арматура з отоплення, водопостачання та каналізації відсутня, труби проходять транзитом. Отже, зазначені обставини свідчать, що орендоване позивачем приміщення не виконує функції по забезпеченню експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Вказані висновки суду підтверджуютьс також Листом Фонду державного майна України №10-20-1155 від 30.01.2004 р., на який посилається відповідач як на підставу своїх заперечень. Так, вказаним листом передбачено, що відповідно до статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки зазначені нежитлові приміщення є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації, як об’єкти державної власності групи А.

Таким чином, нежитлове приміщення – магазин, який розтошований по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії, в розумінні норм чинного законодавства є окремим індивідуально визначеним майном, а тому, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” є об’єктом малої приватизації.

Твердження відповідача про те, що об’єкти, передані в оренду, можуть бути приватизовані шляхом викупу тільки в тому разі, якщо право на викуп передбачено договором оренди, визнаються судом такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” викуп застосовується щодо об’єктів малої приватизації, зокрема, включених до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Крім того, суд вважає за необхідне повідомити, що згідно з п. 51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.2000 р., у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об’єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що згідно з експертним висновком експерта Заварина С. Г. ринкова вартість підвалу по вул. Чапаєва, 45 в м. Євпаторії станом на 01.07.2004 р. складає 8880 грн. Відповідно до висновку про вартість об’єкту оцінки, викладеному в звіті Приватного підприємства Компанії „Талісман” про незалежну оцінку вартості, ринкова вартість виконаних орендатором невід’ємних поліпшень орендованого підвального приміщення за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, складає 48432, 00 грн. (з урахуванням ПДВ). Судом встановлено, що Приватне підприємство Компанії „Талісман” сертифіковане Фондом державного майна України в якості суб’єкта оціночної діяльності, про що свідчить сертифікат №3132/05 від 25.03.2005 р. (а. с. 88). Заварин С. Г. зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів як оцінювач, який має право здійснювати оцінку майна та майнових прав, що підтверджує відповідне свідоцтво №2646 від 15.04.2005 р. Таким чином, оціночні висновки, наяні в матеріалах справи, суд визнає такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності Юрченко Олексія Васильовича є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 3,40 грн. у порядку ч. 1 ст. 94, п. 1, 2 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. „б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 05.12.2006р. Повний текст постанови складений та підписаний 11.12.2006 р.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право за Суб’єктом підприємницької діяльності Юрченко Олексієм Васильовичем (97400, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 67, кв. 16, ідентифікаційний номер 2031010732) право на приватизацію шляхом викупу об’єкта нерухомого майна – магазину загальною площею 43,5 кв. м., розташованого за адресою: Україна, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45.

3. Зобов’язати Управління економіки Євпаторійської міської ради (97408, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 19А, код ЗКПО 24861882) включити об’єкт оренди – магазин, загальною площею 43,5 кв. м., розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 45, до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 в банку отримувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026 Отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь; код ЗКПО 22301854) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Юрченко Олексія Васильовича (97400, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 67, кв. 16, ідентифікаційний номер 2031010732) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.