Постанова № 40076673, 07.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2843/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1977,80 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, просив розглядати справу за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду повідомлений належним чином та своєчасно за юридичною адресою, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 13 травня 2010 року /а.с. 6-7/.

З 17 травня 2010 року відповідач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 15 травня 2014 року №80 /а.с. 8/.

На підставі поданої заяви від 18 січня 2012 року вх. №5393/Т /а.с. 10-11/ фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку /а.с. 11/.

Відповідно до пунктів 293.1., 293.2. статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 295.1. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до підпункту 295.2. зазначеного Кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно даних особового рахунку за відповідачем числиться борг по сплаті єдиного податку у сумі 1977,80 грн, який утворився внаслідок несплати авансових внесків єдиного податку з січня 2013 року по вересень 2013 року.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 27 січня 2014 року №28-17, яка повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 1977,80 грн, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 29-38/.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань та право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення несплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 1977,80 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1977,80 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім гривень вісімдесят копійок) на р/р 31516970700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 18050400, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко