Рішення № 40075188, 15.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1528/13-ц 15.05.2014 15.05.2014 15.05.2014

Провадження № 22ц-/784/1283/14 Головуючий у 1-й інстанції Козаченко Р.В.

Категорія 30 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2014 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Шолох З.Л., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю:

представника позивача Беженар Є.О.,

відповідача ОСОБА_3,

його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення

Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014 року

за позовом

приватного підприємства «Фірма «Євро-авто» (далі - приватне підприємство, ПП «Фірма «Євро-авто») до ОСОБА_3 та акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» (далі - АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ») про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ПП «Фірма «Євро-авто» звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з нього 266819 грн. 84 коп. майнової шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство вказувало, що є офіційним дилером з продажу автомобілів «Volvo». 20 жовтня 2012 року водій ФОП ОСОБА_5, на підставі договору вказаної особи з товариством, перевозив на автомобілі «Hundai HD 72» з реєстраційним номером НОМЕР_1 (далі автомобіль - «Hundai»), автомобіль «Volvo ХС 70» і «Volvo ХС 90». В той же день на автодорозі м. Одеса -Новоазовськ в с. Шевченко відбулася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) з вини відповідача, який керував автомобілем «Камаз», з реєстраційним номером НОМЕР_2 з причепом «ГКБ 8350» з реєстраційним номером НОМЕР_3. Внаслідок цього ДТП пошкоджено автомобілі «Volvo». У зв'язку з чим, відповідач повинен сплатити вартість відновлювального ремонту автомобілів.

Ухвалою суду в якості співвідповідача була залучена АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», з якою 19 липня 2012 року ОСОБА_3 уклав договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014 року позов задоволено частково. Зі ОСОБА_3 на користь ПП «Фірма «Євро -авто» стягнуто 266 819 грн. шкоди, спричиненою дорожньо-транспортною пригодою та 2668 грн. 20 коп. судових витрат. В задоволенні позову до страхової компанії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, суд при вирішенні спору порушив порядок розгляду справи, оскільки повинен був ухвалити заочне рішення. Крім того суд не взяв до уваги, що позивач не довів понесення витрат на відновлення автомобілів «Volvo ХС 70» в розмірі 159894 грн., а також взагалі витрат на відновлення автомобіля «Volvo ХС 90». Так, ним не надано достовірних та допустимих доказів того, що за цими документами відремонтовано ті самі автомобілі які перевозилися, а висновки щодо вартості робіт по відновленню автомобілів зроблено з порушенням Методики проведення товарознавчої експертизи.

Представник позивача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.

АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» в письмових запереченнях на апеляційну скаргу також просить залишити рішення суду без змін.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2012 року відбулося ДТП з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем «Камаз» з причепом. Вказане не заперечує відповідач.

Внаслідок ДТП зіткнулися вказаний автомобіль та автомобіль «Hundai» з причепом марки «Сантей», з реєстраційним номером НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_6, працівника ФП ОСОБА_7, який за договором з позивачем від 25 липня 2012 року здійснював послуги з перевезення автомобілів «Volvo ХС 90» з номером кузову НОМЕР_4 і «Volvo ХС 70» з номером кузову НОМЕР_5. Автомобілі були придбані позивачем за договором купівлі - продажу та за дилерською угодою з ТОВ «Віннер Імпортс Україна ЛД». Внаслідок ДТП ці автомобілі також були пошкоджені, що в апеляційному суді не заперечував ОСОБА_3

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_8 була застрахована за договорами обов'язкового страхування, укладеними між ОСОБА_8 та АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ». Ліміт відшкодування складав 50 000 грн. Оскільки протягом року з часу ДТП в страхову компанію не подавалася заява про страхове відшкодування, суд на підставі умов договору та вимог ст.ст. 6, 9, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дійшов висновку про те, що позивач втратив право на страхове відшкодування. У зв'язку з чим, відмовив в задоволенні позовних вимог до АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ».

Рішення в цій частині сторонами не оскаржено. Апеляційна скарга не містить доводів неправильності рішення в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду за позовними вимогами до АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» та не вбачає підстав для скасування рішення в цій частині, спираючись на вимоги ст.ст. 11, 303 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_3 суд виходив з того, що з його вини приватному підприємству завдано матеріальну шкоду, яка підлягає у витратах на відновлення пошкодженого майна під час ДТП. У зв'язку з чим, суд керуючись ст. ст. 1166, 1187 ЦПК України дійшов висновку про відшкодування шкоди позивачу за рахунок відповідача.

Вказані висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо розміру шкоди, яка стягнута на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.

Таким чином, позивач, на якого покладено обов'язок доведення розміру шкоди, повинен був надати в даному випадку, докази про оплату таких витрат та докази зв'язку між витратами на відновлення автомобілів та їх пошкодженням під час ДТП.

Визначаючи суму витрат на ремонт автомобілів суд виходив з наданих позивачем рахунків - фактур ПП «Капітал - Сервіс» від 5 листопада 2012 року та актів виконаних робіт від 14 лютого 2013 року по ремонту автомобілів «Volvo ХС 90» і «Volvo ХС 70». За рахунками - фактурами витрати на відновлення автомобілів з врахуванням ПДВ складає відповідно 159894 грн. та 106925 грн. 84 коп., а всього 266819 грн. 84 коп., які стягнуті судом на користь позивача.

Однак, взявши до уваги вказані документи при визначенні розміру майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд не звернув увагу на те, що рахунки - фактури та акти не містять ознаки конкретних автомобілів, які відремонтовані за цими документами (номеру кузову тощо). В них лише є посилання на модельний ряд.

Крім того, позивачем не надано достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що гроші по рахунках реально були сплачені позивачем. Тоді як позивач повинен був надати відповідні платіжні документи, а також документи про те, що ПП «Капітал - Сервіс» є платником ПДВ. Між тим, в апеляційному суді представник позивача пояснила, що підтвердженням витрат на 266819 грн. 84 коп. на відновлення автомобілів є лише вказані документи та довідка від ПП «Капітал - Сервіс», яку вона надала до суду, про те, що підприємство провело ремонт на вказану суму.

На ці обставини суд уваги не звернув, хоча вони дають підстави для висновку про те, що при визначенні суми матеріальної шкоди, не можна брати за основу вказані рахунки - фактури та акти виконаних робіт.

Одночасно позивачем пред'явлені докази, про іншу суму витрат, необхідних для відновлення одного з автомобілів.

Так, з висновків експертного авто - товарознавчого дослідження ЗАТ «Експерт - Сервіс» від 30 жовтня 2012 року вбачається, що за заявою позивача було оглянуто автомобіль «Volvo ХС 70» з номером кузову НОМЕР_5 (а.с. 87-126). Згідно з висновками дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 12274 грн., вартість матеріалів для ремонту 5105 грн. 23 коп., вартість деталей, що підлягають заміні 86961 грн. 41 коп., а величина втрати товарного виду 21566 грн. 67 коп., а всього збитки підприємства складають 125907 грн. 31 коп.

Вказаних висновків відповідач ОСОБА_3 не спростував, одночасно не заперечуючи в апеляційному суді щодо таких витрат на ремонт пошкодженого автомобіля «Volvo ХС 70». При цьому ні він, ні представник позивача клопотань про призначення автотоварознавчої експертизи не заявили.

За такого колегія суддів вважає, що розмір матеріальної шкоди на відновлення автомобіля «Volvo ХС 70» слід визначити за висновками ЗАТ «Експерт - Сервіс», а саме в розмірі 125907 грн. 31 коп., які складаються з витрат на відновлення автомобіля та втрати товарного виду.

Щодо витрат на відновлення автомобіля «Volvo ХС 90», то даних про те, що цей автомобіль оглядався після ДТП спеціалістами та експертами суду не надано. Відповідно суду, в тому числі апеляційному, не надано висновків експертної організації про експертну оцінку витрат на його відновлення. Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді клопотань про проведення автотоварознавчої експертизи, в тому числі по матеріалам справи, позивачем не заявлялося.

За відсутністю доказів оплати позивачем за проведений ремонт цього автомобіля конкретній організації, доказів взаємозв'язку пошкоджень автомобіля під час ДТП з переліком і вартістю робіт, зазначених у згаданих рахунку - фактурі та акті виконаних робіт, немає підстав для стягнення заявленої позивачем матеріальних витрат на відновлення цього автомобіля.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди зі ОСОБА_3 та розміру судових витрат у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити, зменшивши суму шкоди, яка стягується зі ОСОБА_3 на користь ПП «Фірма «Євро-авто» з 266819 грн. 84 коп. до 125907 грн. 31 коп., та зменшивши розмір судових витрат які стягуються з нього з 2668 грн. 20 коп. до 1259 грн. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Інші доводи в апеляційній скарзі безпідставні.

Так, суд розглянув справу у загальному порядку, прийнявши процесуальне рішення, яке не може вважатися опискою, а питання скасування рішення, апеляційний суд вирішує через положення ч. 3 ст. 309 ЦПК України, та ч. 2 ст. 308 ЦПК України.

Як було вказано вище, вина ОСОБА_3 в скоєнні ДТП доведена, а матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_3, копія яких знаходиться в матеріалах справи (а.с.55), підтверджено факт ДТП, перевезення водієм «Hundai» двох автомобілів «Volvo» та їх пошкодження.

З товаро - транспортних накладних від 26 вересня 2012 року виходить, що позивач отримав від ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна Лтд» декілька автомобілів, в тому числі автомобіль «Volvo ХС 90» з номером кузову НОМЕР_4 і автомобіль «Volvo ХС 70» НОМЕР_5 (а.с. 26-27). Вказані автомобілі, як вбачається зі згаданого договору та товаро - транспортних накладних від 20 жовтня 2012 року перевозилися на автомобілі «Hundai» з причепом, який належить ФОП ОСОБА_7 (а.с. 40-41).

Те, що саме ці автомобілі пошкоджено під час ДТП, підтверджуються протоколом огляду місця ДТП, складеному в присутності двох водіїв - учасників пригоди. В даному протоколі зафіксовано пошкодження автомобілів, що знаходилися на автомобілі «Hundai», а саме пошкодження автомобіля «Volvo ХС 90» з номером кузову НОМЕР_4 і один автомобіль «Volvo ХС 70» НОМЕР_5 ( а.с. 51).

Таким чином, твердження апелянта про недоведеність пошкодження під час ДТП автомобілів, володільцем яких є позивач, безпідставні.

Автомобіль «Volvo ХС 70» саме з номером кузову НОМЕР_5 оглядався за заявою позивача експертом - оцінювачем ЗАО «Експерт - Сервіс» 25 жовтня 2012 року. В протоколі огляду транспортного засобу, із фотозображенням автомобіля зафіксовані його пошкодження.

За вказаного підстав вважати, що позивачем не доведено необхідність витрат на відновлення автомобіля «Volvo ХС 70» суперечать вказаним доказам.

Щодо належності автомобілів, то автомобіль «Volvo ХС 70» був отриманий позивачем від ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна Лтд» у власність по накладній №11173 від 17 жовтня 2012 року за 460 658 грн. за договором купівлі - продажу № 102- ауто /5 від 1 січня 2012 року ( а.с. 76). Автомобіль «Volvo 90» був переданий позивачу на підставі того ж договору ( а.с 247 -248). У зв'язку з чим, позивач має право ставити питання про відшкодування майнової шкоди, яка завдана пошкодженням вказаних автомобілів.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3І задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2014 року в частині стягнення майнової шкоди зі ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «Фірма «Євро -авто» та розподілу судових витрат змінити.

Зменшити розмір майнової шкоди яка підлягає стягненню зі ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «Фірма «Євро -авто» з 266819 грн. 84 коп. до 125907 грн. 31 коп., та зменшити розмір судових витрат які стягуються зі ОСОБА_3 з 2668 грн. 20 коп. до 1259 грн.

В інший частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: