Ухвала суду № 40075079, 07.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2998/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2014 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України» (надалі за текстом - «ПАТ «Надра України») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006152207 від 28 жовтня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати частини чистого прибутку на 4 735 125 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0006162207 від 28 жовтня 2013 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 899 625 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Надра України» утворене на виконання Указу Президента України від 14 червня 2000 р. № 802 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр».

Відповідно до пунктів 16, 32 Статуту засновником ПАТ «Надра України» є держава в особі Кабінету Міністрів України, який володіє 100 % її акцій.

За змістом пунктів 40, 43, 44 Статуту ПАТ «Надра України» рішення про виплату дивідендів та їх розмір віднесено до виключної компетенції загальних зборів, що оформляється наказом Держгеонадр.

22 травня 2013 р. Державною службою геології та надр України видано наказ № 239 «Про розподіл прибутків, отриманих за результатами фінансово-господарської діяльності».

Цим наказом прибуток, отриманий ПАТ «Надра України» у 2012 році, в повному обсязі спрямовано на розвиток виробництва, у тому числі на модернізацію обладнання.

Рішенням Правління ПАТ «Надра України», оформленим протоколом від 22.05.2013 р., названий наказ прийнято до виконання.

У період з 27.09.2013 р. по 03.10.2013 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Надра України» щодо правильності нарахування та своєчасності сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, та авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів за період з 01.01.2013 р. по 27.09.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1196/26-59-22-07/31169745 від 10.10.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження виплати частини чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2012 р. на 3 788 100 грн. та до заниження сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів на 719 700 грн.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано тим, що у 2012 р. позивачем отримано 12 627 000 грн. чистого прибутку, проте в порушення наведених нормативно-правових правових актів ПАТ «Надра України» не прийняло рішення про спрямування 30 % прибутку на виплату дивідендів у розмірі 3 788 100 грн., а також не нарахувало та не сплатило до бюджету авансовий внесок у розмірі 719 700 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006152207 від 28 жовтня 2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати частини чистого прибутку на 4 735 125 грн., у тому числі 3 788 100 грн. за основним платежем та 947 025 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0006162207 від 28 жовтня 2013 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 899 625 грн., у тому числі 719 700 грн. за основним платежем та 179 925 грн. за штрафними санкціями.

Статтею 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 р. № 5515-VI установлено, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2013 р. до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України, а також збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Відповідно до пункту 17 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

За змістом частини 5 статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р. № 185-V господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів та у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, сплачують до Державного бюджету України дивіденди нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 5 Порядком формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 12.05.2007 р., у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, базові нормативи та строки перерахування до державного бюджету дивідендів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна та доводяться до суб'єктів управління корпоративними правами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 214 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2012 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», затверджено базовий норматив у розмірі 30 відсотків.

Підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 ст. 153 Кодексу визначено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Водночас, чинним законодавством встановлено обмеження щодо оголошення та виплати дивідендів у певних випадках.

Так, відповідно до вимог частини 3 статті 158 Цивільного кодексу України акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди: до повної сплати всього статутного капіталу; при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду; в інших випадках, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 31 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. № 514-VI акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку; власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Тобто наведені норми містять пряму заборону щодо прийняття рішення про виплату дивідендів, зокрема, у випадку коли розмір чистих активів (власного капіталу) акціонерного товариства є меншим від розміру статутного капіталу і резервного фонду.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами за даними звіту про фінансові результати за 2012 р. розмір власного капіталу ПАТ «Надра України» становив 722 862 тис. грн., тоді як статутний і резервний капітал - 739 296 тис. грн.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що у 2012 р. позивач не мав права приймати рішення про виплату дивідендів, а відтак і про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, посилання скаржника на те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню виключно норми Закону України «Про управління об'єктами державної власності є помилковим.

Відповідно до частини1 статті 2 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 2 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Частиною1 статті 80 Господарського кодексу України акціонерні товариства віднесено до господарських товариств.

За приписами статті 92 Господарського кодексу України порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються цим Кодексом, Цивільним кодексом України та іншими законами.

Водночас, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» закріплено певні обмеження щодо прийняття акціонерним товариством рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, колегія суддів вважає нормативно обґрунтованою позицію суду попередньої інстанції щодо застосування приписів ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» за виключенням випадків, коли акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати такі виплати.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 08 серпня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.